Постанова № 74427282, 01.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/929/18 Справа № 205/4229/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Посунся Н.Є.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді: Посунся Н. Є.

суддів – Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі – Гречишниковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2017 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 - про стягнення кредитної заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

В 2015 році ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом про стягнення з відповідача кредитної заборгованості. В обґрунтування позову вказав, що 16 червня 2005 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_2 належним чином свої зобов’язання не виконав, допустивши прострочення повернення кредиту, внаслідок чого станом на 30.04.2015 року утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 28 269,76 грн., а саме: заборгованість за кредитом – 5 283,74 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 21 163,65 грн., штраф (фіксована частина) 500,00 грн., штраф (процентна складова) 1 322,37 грн. Оскільки, відповідач добровільно здійснювати погашення заборгованості не бажає, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 28 269,76 грн. та судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2017 року в задоволенні позовних вимог Банку відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати дане рішення, посилаючись на його незаконність, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, помилкові висновку суду щодо пропуску строку позовної давності.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає оскаржуване рішення законним, таким, що повинне бути залишене без змін, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Банку, суд першої інстанції керуючись ст. 253, 257, 261, 526, 610 ЦК України, виходив з того, що у вересні 2011 року розпочався строк позовної давності для звернення банку до суду за захистом порушених прав, однак банк звернувся до суду з даним позовом лише у червні 2015 року, чим пропустив строк позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем у справі під час розгляду спору.

Даний висновок відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 16 червня 2005 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір за яким відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач належним чином не виконував кредитні зобов’язання, в зв’язку з чим, станом на 30.04.2015 року у нього виникла заборгованість, яка згідно розрахунку Банку становить 28 269,76 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі – 5 283,74 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 21 163,65 грн., штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) в розмірі 1 322,37 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2015 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 16 червня 2005 року у розмірі 28 269,76 грн. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2016 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року рішення районного суду та ухвалу апеляційного суду скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції та вказано, що при новому розгляді справи суду слід врахувати, що у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Останній платіж внесено ОСОБА_2 30 серпня 2011 року. Отже, у вересні 2011 року розпочався строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав, однак Банк звернувся до суду з даним позовом лише у червні 2015 року.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов кредитного договору, кінцевий термін виконання кредитного зобов’язання відповідає строку дії картки - 16 червня 2006 року.

Останній платіж відповідачем внесено 30 серпня 2011 року.

Під час повторного розгляду справи, відповідач просив суд застосувати до спірних правовідносин позовну давність.

Суд обґрунтовано задовольнив таке прохання, оскільки є встановленою та доведеною та обставина, що з вересня 2011 року розпочався строк позовної давності, однак до суду Банк звернувся лише в червня 2015 року.

Доводи апелянта в скарзі про те, що суд не звернув уваги на умови щодо подовження дії договору, в зв’язку з чим підлягали задоволенню вимоги Банку про стягнення заборгованості за тілом кредиту і нарахованими відсотками в межах останніх трьох років, які передували зверненню банку до суду з позовом, а також те, що закінчення строку картки не свідчить про припинення договірних відносин між сторонами, - є необґрунтованими та безпідставними, оскільки згідно ч.4 ст. 267 ЦК України - сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

З огляду на дійсно встановлені обставини, - підстав для скасування рішення не встановлено, воно відповідає вимогам матеріального та процесуального законів.

В зв’язку з тим, що апеляційна скарга залишена без задоволення, судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» – залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2017 року - залишити без змін.

Постанова чинна з моменту прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 05 березня 2018 року.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П. Бараннік

ОСОБА_3