Рішення № 74426133, 30.05.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/3698/17

Провадження №2/0203/231/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-представниці позивачки ОСОБА_1;

-представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про звільнення майна з-під арешту,

у с т а н о в и в:

10 жовтня 2017 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про звільнення майна з-під арешту (з урахуванням уточнень). Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у жовтні 2006 року у рамках цивільної справи, що розглядалася у суді, був накладений арешт на належну позивачці квартиру АДРЕСА_1. У червні 2012 року арешт судом був скасований. Між тим, дотепер відомості про це обтяження містяться у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Позивачка не має можливості у позасудовому порядку вилучити такі відомості, оскільки матеріали виконавчого провадження, у якому арешт був накладений, знищено. Викладене стало причиною звернення позивачки до суду з позовом про скасування постанови про накладення арешту на квартиру, скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, виключення вказаних відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (а.с.а.с. 2 – 4, 12, 24 – 26, 46 – 48).

У судовому засіданні представниця позивачки позов підтримала, пояснивши, що 20.10.2006 року у рамках цивільної справи за участі позивачки суд наклав арешт на належну їй квартиру. 13.06.2012 року суд скасував вказаний арешт. Дотепер відомості про арешт містяться у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, а відповідне виконавче провадження знищене, тому позивачка не має можливості розпоряджатися власним майном.

Представник третьої особи у суді проти позову не заперечував, поклавшись на розсуд суду.

Відповідачі до суду не з’явилися, звернувшись із заявою про розгляд справи за їхньої відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників позивачки, третьої особи, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторонам на праві спільної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.а.с. 9, 10).

У провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа №2-2725/2006 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – КВЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська, про відшкодування школи, заподіяної залиттям квартири.

20 жовтня 2006 року у рамках вказаної справи судом було постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру відповідачів №57 у будинку №117 по пр. Карла Маркса (ОСОБА_7) в м. Дніпропетровську (Дніпрі).

11 червня 2012 року суд скасував вжиті ухвалою від 20.10.2006 року заходи забезпечення позову (а.с. 6).

17 серпня 2012 року державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_8 було ухвалено постанову про звільнення з-під арешту квартири АДРЕСА_2 (а.с. 7).

Дотепер у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна міститься запис про арешт, накладений на квартири АДРЕСА_2, про що свідчить інформаційна довідка від 08.12.2017 року №106837129.

Відповідно до частини 2 статті 57 Закону України від 21.04.1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі – Закон №606-ХІV) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом ухвалення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно з частинами 2 – 5 статті 60 Закону №606-ХІV У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. Державний виконавець зобов’язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Судом встановлено, що 11.06.2012 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська скасував вжиті ухвалою від 20.10.2006 року заходи забезпечення позову.

Більш того, 17.08.2012 року державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_8 було ухвалено постанову про звільнення з-під арешту спірної квартири.

Між тим, ухвалена державним виконавцем постанова виконана не була, і дотепер у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна міститься запис про арешт, накладений на квартиру сторін.

У відповідності з частиною 1 статті 59 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VІІ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За правилами, встановленими статтею 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Ураховуючи факт наявності для позивачки перешкод (у вигляді накладеного і незнятого згодом арешту) у користуванні та розпорядженні її нерухомим майном, суд вважає за необхідне заявлений у справі позов задовольнити в частині скасування, накладеного на майно арешту та виключення відповідних відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Позов у частині скасування постанови державного виконавця про накладення на майно арешту та скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки такі заходи були скасовані судом 11.06.2012 року.

Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 209 – 211, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 (РНОКПП – НОМЕР_1; 49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 117/56) до ОСОБА_4 (РНОКПП – НОМЕР_2; 49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 117/56), ОСОБА_5 (РНОКПП – НОМЕР_3; 49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 117/56), третя особа – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про звільнення майна з-під арешту задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01 листопада 2006 року Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (серія АЕ №982639) на квартири АДРЕСА_3 (ОСОБА_7) у місті Дніпропетровську (Дніпрі), виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна (реєстраційні номери обтяження – 4002439, 4002579).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 04 червня 2018 року.

Суддя М.О. Католікян