Ухвала суду № 74426078, 01.06.2018, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/567/18

Провадження № 1-кп/177/88/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2018

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

секретаря Ференц Я. З.,

прокурора Пипки О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого

адвоката ОСОБА_2,

представника цивільного відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015040770000050 від 23.10.2015 щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 367 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Указаний обвинувальний акт надійшов до суду 30.03.2018 з Криворізької місцевої прокуратури № 3.

Ухвалою від 03.04.2018 призначено підготовче судове засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вважає, що його складено з дотриманням вимог ст. 291 КПК України.

Представник потерпілого та цивільного позивача, Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області не заперечувала проти призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, адвокат ОСОБА_2 заперечувала проти призначення обвинувального акта до судового розгляду та подали клопотання про його повернення прокурор для дооформлення через невідповідність вимогам ст. 291 КПК України, яке у судовому засіданні підтримали та просили задовольнити. Зокрема у клопотання зазначають, що в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, відсутні посилання на час, місце, спосіб скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_4, що, безумовно, в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, є порушенням права на захист. Так само, з порушеннями КПК складено реєстр матеріалів досудового розслідування, який не містить реквізити всіх процесуальних рішень та дій, прийнятих та проведених під час досудового розслідування, дати їх застосування, часу проведення.

Представник цивільного відповідача, Державного підприємства «Містобудівний кадастр», ОСОБА_3 не зміг висловити свою позицію у підготовчому судовому засіданні посилаючись на те, що не був залучений до кримінального провадження у ході досудового розслідування, цивільний позов не отримував.

Вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, перевіривши обвинувальний акт з додатками на відповідність вимогам КПК України, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Статтею 291 КПК України визначені вимоги щодо форми та змісту обвинувального акта. Зокрема, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Суд позбавлений можливості знайомитися із доказами, отриманими під час досудового розслідування до початку судового розгляду, тому обвинувальний акт має містити деталізований, конкретний опис фактичних обставин кримінального правопорушення. Ця частина обвинувального акта повинна містити конкретну відповідь на питання відносно встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 91 КПК України, обставинами, що підлягають доказуванню є подія кримінального правопорушення ( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини, мотив і мета, вид і розмір шкоди, завданої правопорушенням.

Отже, обвинувальний акт має бути зрозумілим , його окремі частини не повинні суперечити одна одній, а повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Всупереч вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті щодо ОСОБА_4 фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, викладені узагальнено.

Як слідує з обвинувального акта, ОСОБА_1, «будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов’язки, через несумлінне ставлення до них, не вжив заходів щодо правильності розрахунків вартості послуг «Виготовлення схеми планування території Криворізького району Дніпропетровської області» за договором № 50/12 від 08.12.2011 укладеного між ДП «Містобудівний кадастр» та Криворізькою РДА. Так, після виконання робіт з складання кошторису та календарного плану за цим договором…порушив вимоги застосування індексу розцінок…, невірно розрахував кошторисну вартість надання послуг з виготовлення схем планування території Криворізького району, в частині застосування індексу розцінок…та зазначив невірно розраховану вартість послуг актах прийому здачі виконаних робіт, на підставі яких Криворізькою РДА складені платіжні доручення…..та перераховано грошові кошти на адресу ДП «Містобудівний кадастр» на загальну суму 1159229,72 грн….». Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 367 КК України. Разом з тим, з формулювання обвинувачення не зрозуміло, в які час, місце та спосіб ОСОБА_4 вчинив це кримінальне правопорушення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 34 рішення у справі «ОСОБА_2 проти Росії» від 09.10.2008 зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Наведене кореспондується з положеннями п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 № 8, за змістом яких, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред’явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

З урахуванням засад змагальності кримінального провадження, суд позбавлений можливості призначити судовий розгляд за вказаним обвинувальним актом, який складено з порушеннями вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України щодо відсутності в ньому обвинувачення, сформульованого відповідно до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України, якою визначені обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.

Зазначені недоліки неможливо усунути під час судового розгляду, так як відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд може здійснюватися лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Статтею 338 КПК України передбачено можливість зміни обвинувачення, у тому числі з метою зміни правової кваліфікації, однак це є правом прокурора, а не обов’язком.

Відтак, при поверненні обвинувального акта в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України, суд враховує відсутність правового механізму для примусу прокурора змінити обвинувачення в суді під час судового розгляду, а тому вважає, що вказаний обвинувальний акт підлягає безумовному поверненню прокурору, без обговорення питання про можливе використання прокурором у наступному під час судового розгляду його права, передбаченого ст. 338 КПК України. При цьому судом враховується, що зазначені недоліки до зміни обвинувачення впливають на реалізацію обвинуваченим права на захист, та права знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Зазначені в клопотанні недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування не є істотним порушенням вимог КПК України, однак можуть бути усунені органом досудового розслідування під час дооформлення.

Також суд констатує, що оскільки цивільний позов пред’явлено під час досудового розслідування не до обвинуваченого ОСОБА_4, а до Державного підприємства «Містобудівний кадастр», в порушення п. 4 ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта не додано розписку або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову. Отримання такого в підготовчому судовому засіданні представником цивільного відповідача заперечувалося.

З урахуванням наведеного вище, оскільки встановлена невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України та враховуючи, що зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, таким як презумпція невинуватості та забезпечення права на захист, суд приходить до висновку про повернення обвинувального акта прокурору.

Керуючись ст. ст. 314, 370, 372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015040770000050 від 23.10.2015 щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 367 КК України, повернути керівнику Криворізької місцевої прокуратури № 3 для усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Суддя: