Ухвала суду № 74424426, 01.06.2018, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2866/13-ц

Провадження по справі № 6/305/2/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2018 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ємчук В. Е.

за участі секретаря судового засідання Вербещук В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про визнання виконавчого листа №305/2866/13-ц від 15.08.2014 року Рахівського райсуду таким, що не підлягає виконанню.

Заяву обґрунтовано тим, що Рахівським районним судом по справі №305/2866/13-ц було видано виконавчий лист про звернення стягнення на предмет іпотеки: нежитлову будівлю магазину у смт.Ясіня, по вул.Миру, 19, Рахівського району, Закарпатської області, належного ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №426 від 02.04.2007 року перед ТОВ "Кредитні ініціативи" станом на 01.11.2013 року у сумі 286321,57 грн. На виконання зазначеного листа Постановою ДВС Рахівського РУЮ Закарпатської області від 11.02.2016 року відкрито виконавче провадження ВП №50115432 та запропоновано боржнику у добровільному порядку виконати рішення суду до 18.02.2016 року. На даний час виконавчий лист (рішення суду) боржником повністю виконано у добровільному порядку, що підтверджується заявою стягувача ТОВ "Кредитні ініціативи" №1367 від 29.12.2016 року та Постановою ВДВС про закінчення виконавчого провадження від 27.02.2017 року на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження". Хоча рішення суду боржником виконане і виконавче провадження зі стягнення з боржника боргу за виконавчим листом закінчене, проте виконавчі дії фактично продовжуються шляхом відкриття виконавчого провадження зі стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10% суми стягнення, про що свідчить п.2 Постанови ВДВС про закінчення виконавчого провадження. Однак закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням рішення суду, а не у зв'язку з фактичним виконання боржником рішення суду у добровільному порядку, суперечить дійсним обставинам правовідносин та порушує права боржника, оскільки незважаючи на закінчення виконавчого провадження, всупереч ст.27 Закону створює наслідки у вигляді продовження виконавчих дій шляхом стягнення з боржника виконавчого збору. Зазначає, обставини, за яких боржник не отримував Постанови про відкриття виконавчого провадження, якою державним виконавцем було встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 18.02.2014 року, тобто не порушував встановлених законом вимог та строків добровільного виконання рішення суду. Заходів примусового виконання рішення суду, що може бути підставою для стягнення виконавчого збору, не здійснювалося. В даному випадку виконавчий лист виконаний боржником повністю у добровільному порядку, а отже просить виконавчий лист №305/2866/13-ц від 15.08.2014 року Рахівського районного суду Закарпатської області визнати таким, що не підлягає виконанню повністю.

ОСОБА_1 та представник Рахівського районного відділу державної виконавчої служби в судове засідання не з'явилися, однак в силу ч.3 ст.432 ЦПК України їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Представник ТзОВ "Кредитні ініціативи" ОСОБА_2 надіслав суду відзив на заяву, в якому зазначив, що заяву вважає необґрунтованою та незаконною, оскільки по суті заявник оскаржує виконавчі дії про стягнення виконавчого збору в розмірі 10% від суми боргу, однак це інший спосіб захисту оскарження передбаченого ЗУ "Про виконавче провадження", тобто це стосується процесуальних дій вчинених виконавцем. Таким чином вимоги не можуть бути задоволені, оскільки заявник обрав не вірний спосіб захисту, тому просить відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до такого висновку.

З матеріалів цивільної справи №305/2866/13-ц встановлено, що рішенням Рахівського районного суду від 17.02.2014 року було задоволено позов ТзОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно з яким було вирішено в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 426 від 02 квітня 2007 року, яка станом на 01.11.2013 року складала 286321,57 гривень, а саме: заборгованість за кредитом - 34241,83 долара США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 273694,95 гривень; заборгованість по відсотках - 1528,45 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 12216,90 гривень; нарахована пеня - 51,26 долара США, що за офіційним курсом НБУ складає - 409,72 гривні звернути стягнення на предмет іпотеки: на нежитлову будівлю магазину під номером 19, що розташований в смт. Ясіня, по вул. Миру Рахівського району Закарпатської області, загальною площею - 70.71 кв. м, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (ЄДРПОУ: 35326253, п/р 26507010332001 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО: 300346, юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд.14), шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ТОВ "Кредитні ініціативи" (ЄДРПОУ:35326253, п/р 26507010332001 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО:300346, юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності,14) 2863 (дві тисячі вісімсот шістдесят три) гривні 22 копійки судового збору.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 26.06.2014 року зазначене вище рішення Рахівського районного суду залишено без змін.

За заявою позивача від 05.08.2014 року було видано виконавчий лист на виконання вказаного рішення суду.

Судом встановлено, що 27.02.2017 року головним державним виконавцем Токарюком В.П. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №50115432 про примусове виконання виконавчого листа №305/2866/13-ц, виданого 15.08.2014 року Рахівським районним судом Закарпатської області, відповідно до якого сума боргу сплачена боржником в користь стягувача, згідно з листом ТзОВ "Кредитні ініціативи" №1367 від 29.12.2016 року.

Згідно з частиною 2 статті 432 Цивільного процесуального кодексу України суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах роз'яснив, що за заявою стягувача або боржника суд може визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Підстави для цього зазначені у ч. 4 ст. 369 ЦПК. Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону Про виконавче провадження є закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення яке виніс суд, є невід’ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

З огляду на зазначене ухвала суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перепоною в завершенні судового провадження.

Зі змісту статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З матеріалів справи досліджених в ході розгляду справи судом встановлено, що виконавчий лист, який є предметом даної заяви, був повернутий разом з постановою державного виконавця Рахівського РВДВС про закінчення виконавчого провадження від 27.02.2017 року до Рахівського районного суду як виконаний, тобто рішення Рахівського районного суду від 17.02.2018 року виконане повністю, а отже й підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню немає. Посилання ОСОБА_1 на повне виконання вказаного вище виконавчого листа у добровільному порядку, що, на її думку, унеможливлювало відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору, в даному випадку не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а такі дії виконавця можуть бути предметом оскарження в порядку, визначеному ст.447 ЦПК України (правова позиція, висловлена під час розгляду справи № 6-3077цс15 від 24.02.2016 року).

Керуючись ст.432 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа Рахівського районного суду Закарпатської області №305/2866/13-ц від 15.08.2014 року таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: В.Е.Ємчук