Вирок № 74423594, 01.06.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

йСправа № 304/519/18 Провадження № 1-кп/304/90/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2018 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участю секретаря судового засідання — ОСОБА_1,

прокурора – Харлапова А.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

його захисника – адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12016070130000272 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 «а» Рахівського району Закарпатської області, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, не одруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

04 липня 2016 року о 01.30 год. обвинувачений ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який знаходився у технічно справному стані, рухаючись по автодорозі Львів – Самбір – Ужгород, на 220 км, в с. Зарічево Перечинського району Закарпатської області в напрямку міста Ужгород, в порушення п. п.12.1., 12.3., 12.4. Правил дорожнього руху України, не вибравши таку дозволену швидкість, щоб з урахуванням дорожньої обстановки мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, в результаті чого при виникненні небезпеки для руху, коли на його смугу назустріч виїхав автомобіль із ввімкненим дальнім світлом фар, не вжив заходів до зменшення швидкості руху та не змістив на допустиму величину траєкторію руху свого автомобіля праворуч і не виконав роз’їзд із зустрічним автомобілем, змінивши траєкторію понад норму, зачепивши правим колесом щебеневе узбіччя, від чого втратив керування автомобілем та допустив зіткнення з бетонним містком, внаслідок чого пасажир ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді «важкої поєднаної хребетно-скелетної, торакоабдоміальної травми; закритої черепно-мозкової травми; закритої травми грудної клітини; множинних переломів ребер справа; забій легень; двохсторонній посттравматичний малий ексудативний плеврит; правосторонній обмежений пневмоторакс нижніх ділянок плевральної порожнини; тупої травми черева; субкаспулярного розриву селезінки; компресійного нестабільного (типу С) уламкового перелому 4 поперекового хребця, синдрому ураження кінського хвоста; нижнього в’ялого параперезу; перелому лонної та сідничної кістки справа з розривом правого крижово-клубового зчленування; травматичного вивиху правої плечової кістки; гіповолемічного шоку ІІ ступеня; множинних позачеревних гематом», які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 04 липня 2016 року близько опівночі разом із ОСОБА_5 він забирав із села Зарічево Перечинського району до міста Ужгорода свого співробітника ОСОБА_4 Рухаючись по автодорозі в напрямку м. Ужгород в с. Зарічево, його засліпив автомобіль, який рухався назустріч, від чого він правим боком з’їхав на узбіччя, де зіткнувся з бетонним містком. Той автомобіль, що рухався назустріч, навіть не зупинився. Тоді він вийшов з автомобіля та допоміг вийти ОСОБА_5, а невідомий йому водій викликав швидку, яка забрала всіх до лікарні. Алкоголю він не вживав та рухався зі швидкістю близько 65-70 км/год. Просив суворо його не карати, оскільки про вчинене щиро жалкує, постійно надає потерпілому допомогу під час лікування, та разом зі своїм захисником заявив суду клопотання про звільнення його від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році».

Кримінальне провадження розглядається у відсутності потерпілого ОСОБА_4, неявка якого з урахуванням положень ст. 325 КПК України не перешкоджає розгляду такого. При прийнятті рішення про розгляд справи за відсутності потерпілого враховується те, що судом йому своєчасно надіслано повідомлення, у якому вказується про дату, час та місце розгляду справи й те, що в матеріалах провадження наявна заява його представника – адвоката ОСОБА_6, у якій останній просить розглядати справу без їх участі, у разі розгляду судом клопотання про амністію проти задоволення такого не заперечує.

З урахуванням обсягу доказів, які досліджувались у судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин.

Як особа ОСОБА_2 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та намір відшкодувати заподіяну потерпілому шкоду.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, суд не знаходить.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, обвинуваченому ОСОБА_2 для його виправлення і попередження нових злочинів слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Разом з цим, у судовому засіданні встановлено обставини, які дають підстави для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» № 1810-VIII від 22 грудня 2016 року постановлено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та статті 9 цього Закону).

Згідно положень статті 15 цього Закону особи, на яких поширюється його дія можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що стверджується копією безтермінового посвідчення серії МВ № 008828, виданого 30 квітня 2015 року т. в. о. командувача Національної Гвардії України, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, кримінальне правопорушення вчинив до набрання законної сили Законом України «Про амністію у 2016 році» і таке відносяться до тяжкого злочину, вчиненого з необережності, подав суду клопотання про звільнення його від призначеного покарання по амністії, а тому суд з врахуванням ст. ст. 1, 10, 11, 15 цього Закону і ст. 86 КК України вважає, що до нього слід застосувати Закон України «Про амністію у 2016 році» та звільнити від відбування призначеного покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 під час досудового розслідування та протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обирався, на даний час клопотань про його обрання суду не подано, отже питання щодо нього судом не розглядається.

Питання речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження вирішуватиметься в порядку ст. ст. 100, 174 КПК України.

Процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. 368, ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, с у д, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

ОСОБА_2 від відбування призначеного основного та додаткового покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» – звільнити.

Речовий доказ по справі, а саме автомобіль НОМЕР_2, який знаходиться на майданчику затриманих транспортних засобів Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області – передати ОСОБА_2

Процесуальні витрати по справі за проведення судових автотехнічних експертиз № 10/282 від 29 листопада 2016 року у розмірі 660 (шістсот шістдесят) грн. 30 коп. та № 351 від 27 квітня 2017 року у розмірі 1 733 (одна тисяча сімсот тридцять три) грн. 20 коп. стягнути з ОСОБА_2 на користь держави; а також судової автотехнічної експертизи № 489 від 28 вересня 2016 року у розмірі 890 (вісімсот дев’яносто) грн. стягнути з ОСОБА_2 на користь судового експерта ОСОБА_7 (ПриватБанк, МФО 305299, ОКПО 14360570, рахунок 29244825509100, призначення платежу: «За проведення судової автотехнічної експертизи № 489 від 28 вересня 2016 року, для поповнення на картку 5168757248198683»).

Захід забезпечення кримінального провадження, застосований ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 липня 2016 року у виді арешту майна – скасувати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду сторони кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 376 КПК України.

Головуючий: ОСОБА_8