Постанова № 74419152, 31.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2734/18

Номер справи місцевого суду: 520/3654/15-ц

Головуючий у першій інстанції Пучкова І. М.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2018 року м. Одеса

Справа № 520/3654/15-ц

Провадження № 22-ц/785/2734/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.,

з участю секретаря - Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4, діючого в інтересах ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 20 квітня 2016 року ,-

встановив:

У березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і з врахуванням уточнень в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 01 квітня 2014 року о 21 год. 20 хвилин на перехресті вулиць Люстдорфська дорога та Левітана у місті Одеса з вини ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля марки «TOYOTA», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, з автомобілем марки «CHEVROLET», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження .

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2014 року ОСОБА_3 визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.

Згідно з висновком № 158/14 від 17 травня 2014 року, складеним експертом ОСОБА_7, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «CHEVROLET», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 22569 грн. 06 коп.; розмір матеріальної шкоди, становить 15520 грн. 00 коп.

Позивач посилався на те, що через ДТП йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 5000 грн.

Крім того, позивач посилався на те, що ним через ДТП були понесені матеріальні витрати.

Позивач остаточно просив суд стягнути: з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» страхове відшкодування у розмірі 20987 грн. 90 коп., яке складається з: компенсації матеріальної шкоди у розмірі 12012 грн. 69 коп., 3 % річних у розмірі 248 грн. 92 коп., інфляційних збитків у розмірі 4889 грн. 15 коп., пені у розмірі 3837 грн. 14 коп.; з ОСОБА_3 у відшкодуванні моральної шкоди - 5000 грн. 00 коп., різницю між фактичним розміром збитків та страховим відшкодуванням у розмірі 8633 грн. 83 коп., витрати на експертне дослідження у розмірі 1000 грн. 00 коп.(т.1 а.с.164-171).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовної заяви.

Рішення ухвалено у відсутність представника відповідача ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 12012 грн. 69 коп., 3 % річних у розмірі 248 грн. 92 коп., інфляційні збитки у розмірі 4889 грн. 15 коп., пеню - 3837 грн. 14 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром збитків, спричинених дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 7048 грн. 07 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди - 1000 грн. 00 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 у частині стягнення з ОСОБА_3 витрат у розмірі 1000 грн. 00 коп., пов'язаних з проведенням експертизи, відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4, діючий в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині стягнення з ОСОБА_3 різниці між фактичним розміром збитків, спричинених дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 7048 грн. 07 коп. та судового збору у розмірі 211 грн. 55 коп., і в цій частині у задоволенні позову відмовити в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим,що позивачем не надано доказів того, що розмір нанесеної шкоди перевищує розмір страхового відшкодування та позивачем не надано доказів того,що витрати на відновлюваний ремонт автомобіля склали саме 22 569,06 грн.( т.2 а.с.25-29).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення , а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржено лише в частині стягнення різниці між фактичним розміром збитків, спричинених дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 7048 грн. 07 коп. та розподілу судового збору у розмірі 211 грн. 55 коп., тому законність та обґрунтованість рішення суду в іншій частині, колегія суддів не перевіряє.

Задовольняючи частково позов ,суд першої інстанції виходив з того, що з вини відповідача ОСОБА_3 сталося ДТП, внаслідок чого був пошкоджений автомобіль позивача та відповідно до висновку експертного дослідження пошкодженого автомобіля , вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «CHEVROLET», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 22569 грн. 06 коп. ,а розмір матеріальної шкоди, становить 15520 грн. 00 коп. Внаслідок ДТП позивачу була спричинена моральна шкода.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 квітня 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля марки «TOYOTA», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, з автомобілем марки «CHEVROLET», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 Водій ОСОБА_3, під час керування автомобілем на перехресті Люстдорфської дороги та вул. Левітана, у м. Одесі, порушила вимоги п. 13.1 «Правил дорожнього руху України», не витримала безпечну дистанцію, внаслідок чого здійснила наїзд на автомобіль під керуванням ОСОБА_2

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2014 року ОСОБА_3 визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.(т.1 а.с.26).

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, власником автомобіля марки «CHEVROLET», реєстраційний номер НОМЕР_1, є позивач ОСОБА_2(т.1 а.с.10).

Отримання та наявність механічних пошкоджень у автомобіля «CHEVROLET», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП підтверджується довідкою про ДТП складеною працівниками ДПС 01.04.2014 року (т.1 а.с.17), актом огляду транспортного засобу (т.1 а.с.13-18), страховим актом № 908-14 (т.1 а.с.91).

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 158/14 від 17 травня 2014 року, складеним спеціалістом ОСОБА_7, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «CHEVROLET», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01 квітня 2014 року, становить 22569 грн. 06 коп.; розмір матеріальної шкоди, завданої власникові автомобіля марки «CHEVROLET», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 15520 грн. 00 коп.(т.1 а.с.29-40).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «TOYOTA», реєстраційний номер НОМЕР_3, була застрахована полісом № АС/8545125 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеним між ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» та власником транспортного засобу «TOYOTA», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_9. Відповідно до повідомлень про обставини події за участю ТЗ забезпеченого полісом № АС/8545125 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у автомобіля марки «TOYOTA», № кузова НОМЕР_5, змінений реєстраційний номер з НОМЕР_2 на НОМЕР_3 (т.1 а.с.88).

На Ліміт відповідальності за полісом за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) встановлено у розмірі 100 000 грн., за шкоду заподіяну майну встановлено у розмірі 50 000 грн. Строк дії полісу - до 25.09.2014 року, про що сторони не заперечують.

Сторони, відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у под. «Закон про страхування »), своєчасно звернулися до страхової компанії з повідомленням про страховий випадок, що підтверджується повідомленнями сторін від 05.05.2014 року (т.1 а.с.99,100).

Матеріали справи не містять докази сплати страховою компанією позивачу страхового відшкодування.

Згідно із ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки,відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом,іншим об'єктом,використання,зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно роз'яснень п. 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК).

Стягуючи з ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 12012 грн. 69 коп, 3 відсотка річних у розмірі 248 грн. 92 коп., інфляційні витрати у розмірі 4889 грн. 15 коп.,пеню у розмірі 3837 грн. 14 коп., суд першої інстанції вірно посилався на положення ст. ст.6, п.22.1 ст. 22 , 29

« Закону про страхування» та ст.ст. 549,550,994, 1166 ЦК України.

Позивач та відповідач ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» з рішенням суду першої інстанції, в цій частині, погодилися і в цій частині рішення суду не оскаржено.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Звертаючись з позовом до суду позивач ОСОБА_2 , уточнивши позовні вимоги просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь різницю між фактичним розміром збитків та страховим відшкодуванням у розмірі 8633 грн. 83 коп.(т.1 а.с. 164-170 ).

Частково задовольняючи в цій частині позовні вимоги позивача, суд першої інстанції вірно встановив ,що з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром збитків та матеріальною шкодою, спричиненою дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 7048 грн. 07 коп. (вартість відновлювального ремонту 22569 грн. 06 коп. - вартість матеріальної шкоди 15520 грн. 99 коп. = 7048 грн. 07 коп.).

Суд першої інстанції, повно встановив фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів, вірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та з урахуванням зібраних доказів дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що ліміт страхового відшкодування визначений у розмірі 50000 грн. є достатнім для стягнення зазначеної суми саме з страхової компанії ,а тому ОСОБА_3 не повинна нести відповідальність та сплачувати зазначену різницю не заслуговують на увагу , оскільки право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди ,є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був , хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні. Тобто, ОСОБА_2 не позбавлений можливості вільно ,на власний розсуд обрати спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до ОСОБА_3, з вини якої сталося ДТП та спричинена шкода ,про відшкодування цієї шкоди , або шляхом звернення до ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» із вимогою про виплату страхового відшкодування ,або шляхом звернення до ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» та до ОСОБА_3

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що позивачем не надано жодного доказу того, що його витрати на відновлювальний ремонт автомобіля склали саме 22569,06 грн., оскільки такий довід спростовується висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 158/14 від 17 травня 2014 року (т.1 а.с.29-40).

Відповідачем всупереч до вимог ст. 60 ЦПК України,в редакції чинній до 15.12.2017 року, не надані ,а матеріали справи не містять докази у спростування зазначеного висновку експертного автотоварознавчого дослідження.

В судовому засіданні колегії суддів за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 призначалася судова автотоварознавча експертиза, проте відповідно до повідомлення № 71 від 11.05.2017 року проведення експертизи з об'єктивних підстав не можливо (т.2 а.с.114-116).

Судом першої інстанції, вірно визначено розподіл судових витрат.

За таких обставин, відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, апеляційна скарга представника ОСОБА_4, діючого в інтересах ОСОБА_3 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.367,п.1 ч.1 ст.374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4, діючого в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення , а у разі оголошення вступної та резолютивної частини постанови , зазначений строк обчислюється з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено : 01.06.2018 року.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

А.П. Заїкін

О.М.Таварткіладзе