Постанова № 74417224, 30.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6773/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І. Час і місце ухвалення: 26.02.2018 р., м.Одеса

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого – судді : Бойка А.В.,

суддів: Єщенка О.В.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

22.12.2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000086/2 від 08.07.2017 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00796 від 08.07.2017 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, 20.03.2018 року Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, з не повним з’ясуванням судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що відсутність у поданих до митного оформлення документах відомостей про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних з пакуванням, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до ч.1 ст.54 Митного кодексу України. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом та вартості перевезення оцінюваних товарів, декларантом було надано лише: лист від «CATICARO-TRANS» SRL від 05.07.2017 року б\н та рахунок-фактуру «CATICARO-TRANS» SRL від 05.07.2017 року №2, при цьому, у наданих транспортних документах (CMR) наведені підприємства не значаться, що виключило можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 МК України.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» та Фірмою «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція) 27.04.2017 року укладений зовнішньоекономічний контракт №336/17, за яким Фірма «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція) зобов’язалася поставити, а ТОВ «Дунайська імпортна компанія» приймати та оплачувати товар, вказаний у інвойсах, які є невід’ємною частиною контракту. (а.с.26-36)

Відповідно до умов зазначеного контракту на митну території України поставлений товар – нектарини свіжі класу А, у пластикових ящиках - 1600 шт., на 20 дерев’яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва – Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 16965 кг., вага «нетто» - 15865 кг, ціна - 0,47 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 7456,55 євро; нектарини свіжі класу В, у пластикових ящиках - 120 шт., на 2 дерев’яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва – Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 1313 кг, вага «нетто» - 1223 кг, ціна - 0,33 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 403,59 євро; нектарини свіжі класу А, у пластикових ящиках - 400 шт., на 4 дерев’яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва – Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 3515 кг., вага «нетто» - 3055 кг, ціна - 0,42 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 1283,19 євро.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 08.07.2017 року декларантом – ТОВ «БЕК «АТАМАН-ГРУП» (яке діє на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів №211/16) до відділу митного оформлення №6 митного поста «Одеса - Центральний» Одеської митниці ДФС подана митна декларація №UA500060/2017/010710, в якій митна вартість визначена за основним методом – за ціною контракту №336/17 від 27.04.2017 року, та документи, які підтверджують вартість товару та транспортні витрати, зокрема, зовнішньоекономічний контракт №336/17 від 27.04.2017 року з додатковою угодою №1 від 09.06.2017 року; специфікацію №55 від 05.07.2017 року; інвойс №055 від 05.07.2017 року; сертифікат походження товару форми EUR.1 № А760101; митну декларацію країни відправлення 17GREX410100040338 від 05.07.2017 року; прас - лист від 04.07.2017 року; пакувальний лист від 05.07.2017 року; автотранспортну накладну №0061397; договір про перевезення №340/17 від 29.06.2017 року; договір про перевезення №01/02/17-МD від 01.02.2017 року; договір-заявка №02-D від 03.07.2017 року; довідка про транспортні витрати від 05.07.2017 року, тощо. (а.с.26-39, 44-46, 50-58, 68-84, 91)

Проте, за результатами розгляду декларації №UA500060/2017/010710 від 08.07.2017 та доданих до неї документів, Одеською митницею ДФС складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.07.2017 року №UA500060/2017/00796 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.07.2017 року № UA500060/2017/000086/2. (а.с. 21-25)

Не погоджуючись з правомірністю вказаних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення ТОВ «Дунайська імпортна компанія» оскаржило їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не обґрунтовано витребував у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, оскільки декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, підтверджували числове значення митної вартості товару та не містили розбіжностей.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 23, 24 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

За змістом частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.

Згідно частин 5, 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що, за висновками Митниці, подані ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Апелянт посилається в п.33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000086/2 від 08.07.2017р. на те, що у наданих ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність таких посилань митного органу, оскільки за умовами п.7.1, п.7.2 Контракту на поставку №336/17 від 27.04.2017р. товар може поставлятися як у зворотній тарі Покупця, так і у тарі Постачальника, яка не підлягає поверненню та її вартість входить до ціни товару. Обов'язок упаковки і маркування товару покладається на Постачальника. Дані витрати входять до ціни товару та не підлягають відшкодуванню.

Таким чином, у даному випадку якщо поставка товару була здійснена у тарі Постачальника, то, відповідно, її вартість також увійшла у ціну товару. Ту обставину, що поставка товару була здійснена у тарі Постачальника – компанії Frutopolis S.A. (Греція) підтверджено наданою позивачем калькуляцією від 05.07.2017р. (інвойс №055, контракт №336/17 від 27.04.2017 року), з огляду на яку: Нектарин А: пакування – 0,02 євро, у тому числі: ящики - 0 євро, піддони – 0,02 євро Нектарин Б: пакування – 0,075 євро, у тому числі: ящики - 0,055 євро, піддони – 0,02 євро. (а.с.47-48)

За вказаних обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача стосовно того, що у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. А відтак, у інвойсі, пакувальному листі, тощо цілком правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару, є її складовою частиною.

Варто зазначити, що відповідно до калькуляції до вартості товару також входять і витрати на переробку товару, охолодження, постійні витрати фабрики, витрати на митне оформлення (експорт), перевезення товару (з поля до фабрики). Проте, зазначені складові, також, окремо не зазначаються в інвойсі та пакувальному листі.

Стосовно підтвердження витрат на транспортування, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, уклав договір №340/17 від 29.06.2017 року з «CATICARO-TRANS» SRL (Молдова) на здійснення міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, пунктом 6.2.15 якого встановлено можливість перевізника укладати угоди з іншими особами для належного і своєчасного виконання взятих на себе зобов’язань за цим контрактом.

З наданого до митного органу договору про перевезення вантажів №01/02/17-МD від 01.02.2017 року, вбачається, що «CATICARO-TRANS» SRL уклало договір з SRL «TINTORETO-TRANS» на здійснення перевезення вантажів.

При цьому, SRL «TINTORETO-TRANS» зазначено в CMR №0061397 від 05.07.2017 року перевізником товару, найменування, кількість і вага якого повністю збігається з даними інвойсу, пакувального листа, специфікації, тощо.

Позивачем до митниці також надавалися договір-заявка №02-D від 03.07.2017 року на оплату перевезення в сумі 2100 євро за договором №340/17 від 29.06.2017 року, довідка про транспортні витрати надана «CATICARO-TRANS» SRL, в якій перевізник підтверджує вартість перевезення в розмірі 2100 євро.

Колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції, що зазначення назви «CARICARO-TRANS» SRL на бланку довідки про транспорті витрати є технічною помилкою, оскільки печатка містить вірну назву зазначеного підприємства та відповідає даним договорів на перевезення та іншим документам.

Крім того, до суду надана довідка з банку, яка підтверджує фактичну сплату 2100 євро на рахунок «CATICARO-TRANS» SRL за договором №340/17 від 29.06.2017 року, акт виконаних робіт №02 від 08.07.2017 року, проте вказані докази не могли бути надані раніше, оскільки оплата послуг позивачем здійснюється протягом 60 днів після надання послуг.

Щодо даних оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів про невідповідність умов оплати зазначених в інвойсі умовам оплати за зовнішньоекономічним контрактом, вони спростовуються наявними в справі доказами та документами, які надавалися позивачем до митного органу разом з митною декларацією.

Так, за умовами контракту №336/17 від 27.04.2017 року оплата за товар покупцем здійснюється на умовах 100% передплати (п. 3.1 контракту), однак відповідачем не врахована наявність додаткової угоди №1 від 09.06.2017 року до цього контракту, яка надавалася до митного оформлення та містить умови як 100% передплати, такі і оплати товару протягом 14 днів після митного очищення.

Відповідно до інвойсу №055 від 05.07.2017 року умови поставки товару передбачають оплату товару протягом 14 днів, що не суперечить контракту та в даному випадку відсутні будь-які розбіжності в поданих документах щодо умов оплати.

Крім того, суд звертає увагу на надані позивачем до суду докази, які свідчать що товар, який розмитнювався за митною декларацією №UA500060/2017/010710 від 08.07.2017 року оплачений в повному обсязі 26.07.2017 року в сумі 9143,24 євро в межах строків, передбачених інвойсом та контрактом.

Щодо невідповідності адреси відправника товару в експортній декларації даним митною декларацією №UA500060/2017/010710 від 08.07.2017 року та сертифікаті походження товару форми EUR.1 №А760101, суд звертає увагу на те, що експортна декларація ЕХ-1 це митний документ, який складений, в даному випадку, постачальником товару і підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу законність вивезення продукції з країни-експортера і ввезення в країну-імпортер, в експортній декларації 17GREX410100040338 від 05.07.2017 року зазначений інвойс № 055 від 05.07.2017 року; сертифікат походження товару форми EUR.1 № А760101 та інші документи, які надавалися позивачем для розмитнення товару за митною декларацією №UA500060/2017/010710 від 08.07.2017 року.

Дослідивши надані позивачем документи, які ним подавалися під час митного оформлення товарів, колегія суддів встановила, що з них вбачається ідентифікація товару, його числові значення, вартість, чим спростовується висновок митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товару за заявленою позивачем митною вартістю, тобто за ціною договору, необхідність у витребуванні додаткових документів та у застосуванні другорядних методів визначення митної вартості товарів.

До митного оформлення декларантом були надані документи, перелік яких визначений митним законодавством, та які, як встановлено під час розгляду справи, давали митному органу змогу визначити заявлену митну вартість товарів. А відтак, витребування у декларанта додаткових документів є безпідставним, що свідчить про неправомірність рішення митного органу у неприйнятті митної декларації і відмові митного оформлення товарів та коригування їх митної вартості.

Колегія суддів вважає, що Одеською митницею ДФС, як суб’єктом владних повноважень, на якого КАС України покладає обов’язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих нею рішень, не доведено, які відомості в зовнішньоекономічному контракті, інвойсі та інших наданих декларантом документах є сумнівними та в чому полягають наявні в нього сумніви, не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення за шостим методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною угоди, а також не спростовано те, що надані позивачем митному органу документи були достатніми для визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Доводи апеляційної скарги Одеської митниці ДФС висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

Суддя: О.В.Єщенко

Суддя: Ю.В. Осіпов