Ухвала суду № 74412922, 30.05.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11033/18

Провадження № 1-кп/127/496/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

секретаря Коцюби І.П.,

за участю прокурора Павельського О.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1, яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, відомості про яке внесені 19.08.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015020000000076, у зв'язку із закінченням строків давності, -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2018 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання начальника відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 32015020000000076 від 19.08.2015 року та звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 статті 212 КК України, ОСОБА_1 на підставі статті 49 КК України, тобто у зв’язку із закінченням строків давності.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, займаючи посаду директора ТОВ «НК-Віфарт» та будучи службовою особою підприємства у зв’язку із виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в порушення вимог ч. 7 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексу України, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи неправомірність та протизаконність своїх дій, здійснюючи господарсько-фінансову діяльність підприємства, у період з березня 2013 року по серпень 2013 року ухилилась від сплати податку на додану вартість на загальну суму 1 163 076,00 грн. за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 достовірно знаючи про дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту, переслідуючи злочинний намір, направлений на умисне ухилення від сплати податку на додану вартість, з корисливих мотивів, шляхом заниження податку на додану вартість за рахунок неправомірного включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ГазУкраїна-2020» на реалізацію товарно-матеріальних цінностей без фактичного здійснення господарських операцій, за період з березня по серпень 2013 року, в порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість на суму 1 163 076,00 грн., яка в 2 028 разів перевищує встановлений на рівні податкової соціальної пільги неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах. Таким чином, ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 1 статті 212 КК України, який відповідно до вимог ч. 2 статті 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Оскільки днем вчинення злочину є 19.03.2015 року, тобто день, коли ТОВ «НК-Віфарт» до складу податкового кредиту зайво враховано ПДВ з вартості придбаних нафтопродуктів (дизельного палива, бензину) від постачальника ТОВ «ГазУкраїна-2020», поставки яких не підтверджено документально, та включено до складу податкового кредиту відповідно до податкової накладної № 740 від 19.03.2013 року, і з того часу по дату звернення до суду із даним клопотанням минуло 5 років і 1 місяць, прокурор вважає, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на закриття кримінального провадження та звільнення її від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. В той же час ОСОБА_1, посилаючись на положення статті 63 Конституції України, відмовилась давати показання у судовому засіданні.

Захисник ОСОБА_2 не заперечував порти задоволення клопотання прокурора про звільнення його підзахисної від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши клопотання та долучені прокурором письмові докази, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ч. 1 статті 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 287 КПК України, у клопотанні прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності вказуються:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості підозрюваного (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада прокурора;

4) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання підозри;

5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та відомості про її відшкодування;

6) докази, які підтверджують факт вчинення особою кримінального правопорушення;

7) наявність обставин, які свідчать, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, та відповідна правова підстава;

8) відомості про ознайомлення з клопотанням потерпілого та його думка щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності;

9) дата та місце складення клопотання.

Частиною 4 статті 288 КПК України передбачено, що у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

Стороною обвинувачення на виконання вимог п. 6 ч. 1 ст. 287 КПК України надано суду в тому числі матеріали документальної планової виїзної перевірки ТОВ «НК-Віфарт», яка проводилась Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області в період з 16.03.2015 року по 24.07.2015 року. За результатами перевірки складено Акт № 1959/2202/38190003 від 31.07.2015 року, згідно якого перевіркою встановлено порушення ТОВ «НК-Віфарт» порушення податкового законодавства, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 – 2014 роки всього в сумі 9 858 435,00 грн., а також занижено податок на додану вартість за 2012 – 2014 роки всього в сумі 6 930 592,00 грн.

На підставі даного акту було складено податкові повідомлення-рішення від 12.08.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 про зобов’язання ТОВ «НК-Віфарт» сплатити відповідні суми несплачених податків із додатково нарахованими штрафними санкціями.

Згідно наданої суду стороною обвинувачення копії постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 12.11.2015 року у справі № 802/2995/15-а, вищевказані податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 12.08.2015 року були предметом оскарження у справі за адміністративним позовом ТОВ «НК-Віфарт» до Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області. Даним судовим рішенням суду першої інстанції, залишеним в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.04.2016 року, відмовлено позивачу у визнанні протиправними та скасуванні вказаних податкових повідомлень-рішень.

Відтак, згідно наданих суду письмових доказів, ОСОБА_1, займаючи посаду директора ТОВ «НК-Віфарт» згідно наказу про її призначення № 1-к від 12.04.2012 року, будучи службовою особою підприємства у зв’язку із виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в порушення вимог ч. 7 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексу України, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи неправомірність та протизаконність своїх дій, здійснюючи господарсько-фінансову діяльність підприємства, у період з 2012 року по 2013 рік включно, ухилилась від сплати податку на додану вартість на загальну суму 6 930 592,00 грн.

В той же час, прокурором суду не надано інших письмових доказів, які б підтверджували правильність вказаних у його клопотанні про закриття кримінального провадження суми несплаченого податку на додану вартість і відповідного періоду, за який він не сплачений, оскільки вони значно різняться за розміром і не відповідають кваліфікації дій обвинуваченої. В судовому засіданні прокурор на запитання суду пояснив, що в ході досудового розслідування експертиза правильності нарахованих сум несплаченого податку на додану вартість та відповідних періодів не призначалась у зв’язку із відсутністю оригіналів документів.

Враховуючи наведені обставини та надані суду докази, суд позбавлений можливості виконати вимоги статті 287 КПК України, а саме перевірити відповідність викладених фактичних обставин кримінального правопорушення правовій кваліфікації, викладеній у клопотанні.

Крім того, в порушення вимог п. 5 ч. 1 статті 287 КПК України у клопотанні не вказано розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та відомості про її відшкодування, хоча фактично її розмір відповідає сумі несплаченого державі податку на додану вартість, оскільки ненадходження обов’язкових податкових платежів, як встановлено досудовим розслідуванням у даному випадку, сталось внаслідок вчиненого ОСОБА_1 відповідного кримінального правопорушення.

Керуючись ст. ст. 12, 49, 212 КК України, ст. ст. 285 – 287 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 статті 212 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності – залишити без задоволення.

Клопотання начальника відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про звільнення у зв'язку із закінченням строків давності від кримінальної відповідальності ОСОБА_1, яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, відомості про яке внесені 19.08.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015020000000076, повернути прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: