Рішення № 74406008, 01.06.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року справа № 823/1672/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 18002, далі - позивач) з позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (бульв. Шевченка, 307, м. Черкаси, 18001, далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним рішення відповідача від 08.12.2017 про відмову позивачу в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

- зобов'язати відповідача виплатити позивачу допомогу внутрішньо переміщеної особи для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 20.11.2017 по 26.02.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, та має статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.11.2014 №7102000554. Із часу взяття на облік як внутрішньо переміщена особа отримував щомісячну адресну допомогу на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, однак відповідач 12.12.2017 повідомив позивача про відмову в подальшому у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у зв'язку з тим, що м. Іловайськ Донецької області, де проживав позивач до переміщення, не значиться в Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085. Позивач вважає прийняте рішення про відмову у виплаті йому адресної допомоги протиправним, оскільки м. Іловайськ Донецької області входить Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275. Крім того, з 07.02.2018 м. Іловайськ Донецької області також внесено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду письмовий відзив на позов у якому зазначив, що позивачу було правомірно відмовлено в продовженні виплати адресної допомоги, передбаченої п. 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 №505, оскільки м. Іловайськ Донецької області, де проживав позивач до переміщення, не значиться в Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085. Враховуючи, що 07.02.2018 м. Іловайськ Донецької області також внесено до вищевказаного Переліку, позивачу з 26 лютого 2018 року відновлено позивачу виплату щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, та має статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.11.2014 №7102000554.

Повідомленням Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 12.12.2017 №14046/21-5/10 повідомлено позивача про відмову в призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у зв'язку з тим, що місто Іловайськ Донецької області, де проживав позивач до переміщення, не значиться в Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст.7 Закону №1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону №1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок №505).

Відповідно до п.2 Порядку №505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085.

Згідно п. 6 Порядку №505 грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

З аналізу даних норм законодавства слідує, що право на отримання грошової допомоги мають особи, які перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи, що перемістилися з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або які розташовані на лінії зіткнення. При цьому перелік таких населених затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085.

Як встановлено судом із матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у призначенні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, стало те, що м. Іловайськ Донецької області, де проживав позивач до переміщення, не значиться в Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085відсутнє в Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085.

Дійсно, м. Іловайськ Донецької області, де проживав позивач до переміщення, не входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085, разом з цим, суд звертає увагу, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» м. Іловайськ Донецької області включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Відповідно до Указів Президента України від 14.04.2014 №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», від 14.04.1999 №379/99 «Про Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України», Закону України «Про боротьбу з тероризмом» Антитерористичним центром при Службі безпеки України на території Донецької та Луганської області проводиться антитерористична операція.

При цьому, відповідно до вимог Закону України «Про боротьбу з тероризмом» визначення меж району проведення антитерористичної операції покладається на керівництво штабу з управління антитерористичною операцією Антитерористичного центру при Службі безпеки України.

Згідно приписів Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» №405/2014 від 14 квітня 2014 року та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Враховуючи, що на час відмови позивачу в подальшому здійснювати виплату щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг - населений пункт м. Іловайськ Донецької області було включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, суд приходить до висновку, що відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу в наданні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Щодо вимоги позивача визнати протиправним рішення відповідача від 08.12.2017 про відмову позивачу у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, то суд зазначає наступне.

Приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд заяви про призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг повинно прийматися у формі рішення (протоколу). Чинне законодавство не наділяє суб'єкта владних повноважень приймати нормативні та інші акти у формі листів, в іншому випадку такі дії кваліфікуються як протиправна бездіяльність щодо неприйняття рішення про призначення (перерахунок) пенсії чи про відмову.

Суд зазначає, що повідомленням відповідача від 12.12.2017 лише проінформовано позивача про прийняти рішення щодо відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим в цій частині позову також необхідно відмовити.

Таким чином, суд у відповідності до вимог ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в цій частині та визнати протиправним дії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні з 20.11.2017 по 26.02.2018 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та зобов'язати відповідача призначити за вищевказаний період позивачу допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні з 20.11.2017 по 26.02.2018 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради виплатити ОСОБА_1 допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 20.11.2017 по 26.02.2018.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш