Рішення № 74405105, 31.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/1968/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Міністерства оборони України №28 від 16.03.2018р., зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом (а.с. 17-20), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 16.03.2018 № 28 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду війни другої групи з 28.10.2016 внаслідок травми, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби, одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (станом на 28.10.2016) у відповідності до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та ст.ст. 16-16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем протиправно повторно відмовлено йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки він має право на її отримання, як інвалід ІІ групи внаслідок виконання обов'язків військової служби.

Ухвалою від 04.05.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29.05.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.28-29), в якому просять в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, так як 26.05.2015 ОСОБА_1 змінено групу інвалідності з 3 на 2 в межах дворічного терміну та він отримав одноразову грошову допомогу в сумі 85260, 00 грн. та 24360,00 грн. (постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 справа № 296/3517/17); первинно встановлена інвалідність - 15.05.2014, а зміна причини 28.10.2016, тобто в термін понад 2 роки, отже підстави для доплати одноразової грошової допомоги відсутні.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, старший солдат військової служби за контрактом у відставці ОСОБА_1 17.02.2000 під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного характеру в школі № 304 м. Києва отримав травму, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується витягом із протоколу № 4277 від 06.10.2016 засідання ЦВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (а.с.9) та відповідно до довідки Житомирської міської МСЕК № 1 серії 12 ААА № 906519 від 28.10.2016 отримав другу групу інвалідності (а.с. 10).

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 по справі № 296/3517/17 встановлено, що позивачу 24.10.2013 первинно встановлено 3 групу інвалідності внаслідок загального захворювання (довідка Житомирської МСЕК №656846). В подальшому при повторному огляді підтверджено:

- з 15.05.2014 інвалідність 3 групи внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби (довідка Житомирської МСЕК №828292);

- з 12.05.2015 інвалідність 2 групи внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби (довідка Житомирської МСЕК №227267);

- з 17.06.2016 інвалідність 2 групи внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби (довідка Житомирської МСЕК №216357).

З 28.10.2016 позивачу встановлено інвалідність 2 групи внаслідок ТРАВМИ, пов'язаної з проходженням військової служби (довідка Житомирської МСЕК №906519).

27.01.2017 позивач звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням 28.10.2016 другої групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. До заяви додав копії довідок МСЕК № № 656846, 828292, 906519, 227267, копії із протоколу ЦВЛК № № 419, 4277, копії паспорту та довідки № 19172 про присвоєння ідентифікаційного номера, копію витягу з наказу № 181 від 08.08.2007, лист 1 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, копію довідки КУ "Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради № 1216 від 30.11.2016, Згоду на збір та обробку персональних даних, реквізити для зарахування коштів.

На вказану заяву отримав відповідь Житомирського ОВК про повернення документів на доопрацювання у зв'язку із ніби то відсутністю в них документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Не погоджуюсь з такою відповіддю, Позивач звернувся зі скаргою до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

На скаргу отримав лист, із якого вбачається, що Позивачем ніби то пропущено строк на отримання одноразової грошової допомоги, визначений пунктом 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також не подано документ, що свідчить про причини та обставини травми або лікування у військово-медичному закладі з цього приводу.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищевказаною постановою, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 17.04.2018 (К/9901/26918/18), визнано протиправними дії Житомирського обласного військового комісаріату щодо повернення документів для виплати одноразової грошової допомоги позивачу для доопрацювання; зобов'язано Житомирський обласний військовий комісаріат направити документи ОСОБА_1 для виплати одноразової грошової допомоги як інваліду війни другої групи з 28.10.2016 внаслідок травми, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби до Міністерства оборони України; зобов'язано Міністерство оборони України прийняти від Житомирського обласного військового комісаріату до розгляду документи ОСОБА_1 щодо призначення та виплати йому як інваліду війни другої групи з 28.10.2016 внаслідок травми, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби, одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (станом на 28.10.2016) у відповідності до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та ст.ст. 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та прийняти відповідне рішення з цього питання.

Розглянувши документи, які надійшли відповідно до постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 по справі № 296/3517/17 Міністерство оборони України своїм рішенням, оформленим Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.03.2018 року № 28, відмовило у призначені одноразової грошової допомоги з тих підстав, що ОСОБА_1 групу інвалідності та її причинний зв'язок змінено понад дворічний термін (а.с. 21).

Спірні правовідносини регулюються Законом України № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ), в редакції, що діяла станом на 30.09.2016, та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).

Згідно частини 1 статті 16 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 :

- встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 03 листопада 2006 року №328-V, який набрав чинності 01 січня 2007 року, статтю 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладено в новій редакції, зокрема, частиною другою цієї статті передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм даного Закону вбачається, що застосування статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.

Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії вже був висловлений Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року справа №21-446а14 та від 21 квітня 2015 року справа №21-135а15.

Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-рп/99 визначено, що перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно пункту 4 статті 16-3 Закону України № 2011-ХІІ, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми

Посилання відповідача на те, що зміна групи інвалідності та її причинного зв'язку відбулося понад дворічний термін з часу первинного встановлення інвалідності, що не дає підстав для здійснення доплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд до уваги не приймає, оскільки в даному випадку мова йде не про доплату допомоги і відповідач доказів того, що така допомога виплачена позивачу після первинного встановлення інвалідності не надано.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, що ОСОБА_1 отримав одноразову грошову допомогу в сумі 85260, 00 грн. та 24360,00 грн. (постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 справа № 296/3517/17), оскільки зі змісту вищевказаної постанови встановлено, що: "Щодо сум проведених раніше виплат, підстав для виплат та розрахунків щодо їх проведення представники відповідачів суду апеляційної інстанції пояснень не змогли надати. Зі змісту листа 06.11.2017 № 5947 Житомирського ОВК підстави для виплати наведених сум не вбачаються".

Відповідно до частини 6, 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (п. 12 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975).

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на норми Закону № 2011-ХІІ, які набули чинності з 01.01.2017, оскільки інвалідність та зміна її причинного зв'язку позивачу були встановлені до зазначеної дати.

Таким чином суд вважає, що позивач має право на призначення та виплату йому Міністерством оборони України, відповідно до Порядку № 975, одноразової грошової допомоги як інвалід 2 групи з 17.06.2016 внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби, а з 28.10.2016 інвалід 2 групи внаслідок травми пов'язаної з проходженням військової служби в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, а відповідач не довів правомірність свого рішення про відмову в призначенні позивачу такої допомоги, прийняття якого передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи приписи ч. 3 ст.245 КАС України, суд вважає за можливе з метою відновлення прав, свобод та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, зобов'язати призначити та виплатити ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10012, номер НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (пр-кт Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код 00034022), задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішенняМіністерства оборони України про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.03.2018 № 28, затверджене Міністром оборони України 20.03.2018.

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи з 28.10.2016, одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк