Рішення № 74403332, 14.02.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/4475/17

провадження № 2-а/361/46/18

14.02.2018

РІШЕННЯ

Іменем України

14 лютого 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Пальчак Р.Р., Срібної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним і скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - Управління ПФУ) від 26 квітня 2017 року № 47 щодо відмови у призначенні йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, зобов'язати Управління ПФУ призначити йому з 26 січня 2017 року та виплачувати як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позову зазначав, що він, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), оскільки у 1986 році приймав участь в зоні відчуження у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, де як фельдшер у складі чергової групи швидкої медичної допомоги надавав медичну допомогу військовим ліквідаторам і населенню.

26 січня 2017 року після досягнення віку 50 років він звернувся до Управління ПФУ із заявою про призначення йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років згідно із ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до якої додав пакет усіх необхідних документів.

Рішенням Управління ПФУ № 47 від 26 квітня 2017 року у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років йому відмовлено, посилаючись на те, що надані ним документи не можуть слугувати підставою для зниження пенсійного віку згідно із ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оплату праці за червень 1986 року йому проведено за роботу в Поліському, яке відповідно до додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106 до зони відчуження Чорнобильської АЕС не належить, а також на те, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році йому видано на підставі рішення суду.

Позивач вважає це рішення відповідача протиправним, оскільки при вирішенні питання щодо призначення йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідачем Управління ПФУ не взято до уваги те, що за відсутності довідки за формою № 122 про період участі особи в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до уваги приймаються інші первинні документи, у яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались такі роботи.

Рішенням Мінського районного суду міста Києва від 19 грудня 1994 року у цивільній справі № 2-2949/1994, яке набрало законної сили, встановлено, що у період з 02 по 03 червня 1986 року він дійсно знаходився в зоні відчуження у селі Розсоха Чорнобильського району, де у складі чергової групи швидкої медичної допомоги надавав медичну допомогу військовим ліквідаторам і населенню, тобто безпосередньо приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у червні 1986 року.

Зазначені обставини встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, тому вони в силу закону доказуванню не підлягають. Рішення відповідача про відмову у призначенні йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку є протиправним.

Позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_6 у суді позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеному, просили задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач Управління ПФУ у судове засідання не з'явилося, подало до суду заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника та заперечення на позов, у яких просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.

У поданих запереченнях на позов Управління ПФУ зазначало, що надані позивачем документи не можуть слугувати підставою для зниження йому пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки згідно із табелем робочого часу за червень 1986 року він відпрацював 32 год. а у розрахунково-платіжній відомості № 267 зазначено 39 год., дата складання табелю невідома; не надано документів, які підтверджують населений пункт, у якому позивач працював під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; у видатково-касовому ордері № 368 від 12 червня 1986 року проведено оплату працівникам за роботу в Поліському, яке згідно із додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР "Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 липня 1991 року № 106, до зони відчуження не належить; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році позивачу ОСОБА_4 видано на підставі рішення суду.

Заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення ними 60 років.

За змістом абзацу 1 ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на 10 років.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Згідно із ч. 4 ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 с, виданим Київською обласною державною адміністрацією 03 серпня 2016 року як дублікат перереєстрованого посвідчення № НОМЕР_2 від 14 лютого 1995 року.

Рішенням Мінського районного суду міста Києва від 19 грудня 1994 року, ухваленим у цивільній справі № 2-2949/1994, яке набрало законної сили, встановлено факт участі позивача ОСОБА_4 в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження у період з 02 по 03 червня 1986 року у селі Розсоха Чорнобильського району.

Із трудової книжки ОСОБА_4 вбачається, що 19 березня 1986 року він прийнятий на посаду виїзного фельдшера на Київську станцію швидкої та невідкладної меддопомоги, 16 червня 1986 року звільнений з роботи на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП України (наказ № 164 від 13 червня 1986 року у зв'язку з призовом на військову службу).

26 січня 2017 року після досягнення віку 50 років позивач ОСОБА_4 звернувся до відповідача Управління ПФУ із заявою, у якій просив призначити йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років, додавши до заяви пакет документів, необхідних для призначення пенсії.

Рішенням Управлінням ПФУ № 47 від 26 квітня 2017 року позивачу ОСОБА_4 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років відмовлено, про що його повідомлено листом від 27 червня 2017 року за вих. № 6770/03.

Підставою відмови ОСОБА_4 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку у вказаному рішення зазначено, що надані позивачем для призначення пенсії документи не можуть слугувати підставою для зниження пенсійного віку відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки згідно із табелем робочого часу за червень 1986 року ОСОБА_4 відпрацював 32 год., а у розрахунково-платіжній відомості № 267 зазначено 39 год.; дата складання табелю невідома; не надано документів, які підтверджують населений пункт, де він працював у період ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; у видатково-касовому ордері № 368 від 12 червня 1986 року проведено оплату працівникам за роботу у Поліському, яке згідно із додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106 "Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" до зони відчуження не належить; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році позивачу ОСОБА_4 видано на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене, відповідач Управління ПФУ вважає, що ОСОБА_4 не має права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та набуде право на пенсію при досягненні ним 60 років.

Виходячи з норм наведених вище законів, суд вважає, що зазначене рішення Управління ПФУ № 47 від 26 квітня 2017 року на вимогах цих законів не ґрунтується.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до п. п. 1.6, 1.7 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

За змістом абзацу 7 підпункту 5 п. 2.1 Порядку № 22-1 документами, що засвідчують особливий статус особи, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Судом встановлено, що 26 січня 2017 року після досягнення 50 років ОСОБА_4 як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році звернувся до Управління ПФУ із заявою про призначення йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років, для чого надав відповідачу пакет необхідних для призначення пенсії документів, які відповідно до п. 2.1 Порядку № 22-1 засвідчують особливий статус позивача, зокрема посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серії НОМЕР_1 та інші документи про період і місце його роботи на території зони відчуження Чорнобильської АЕС, у тому числі також і рішення Мінського районного суду міста Києва від 19 грудня 1994 року, яке набрало законної сили та яким встановлено факт участі позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження у період з 02 по 03 червня 1986 року у селі Розсоха Чорнобильського району, яке згідно з додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106 віднесене до зони відчуження.

За змістом ч. 1 ст. 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з наведеного, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

За змістом положень ч. 1 ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи обставини справи, обов'язковість судових рішень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання протиправним і скасування рішення Управління ПФУ № 47 від 26 квітня 2017 року та призначення йому як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років з дня звернення 26 січня 2017 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 90, 242 - 246 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області № 47 від 26 квітня 2017 року щодо відмови ОСОБА_4 у призначенні пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити з 26 січня 2017 року та виплачувати ОСОБА_4 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.