Ухвала суду № 74403151, 01.06.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3333/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

секретаря Бота О.І.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна ОСОБА_3, Державного реєстратора Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Мага Тетяни Василівни, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення державних реєстраторів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла вищезазначена заява про забезпечення позову, яка мотивована, зокрема тим, що у провадженні суду знаходиться позовна заява ОСОБА_2 до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна ОСОБА_3, Державного реєстратора Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Мага Тетяни Василівни, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення державних реєстраторів, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Підставою звернення позивача до суду за захистом своїх прав слугувало укладення відповідачем договору купівлі-продажу на допоміжні приміщення будинку, що знаходяться в загальному користуванні, право на які з порушенням вимог законів зареєстровано державними реєстраторами.

Оскільки, з моменту подачі позову відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №122197593 та №122197644 від 26 квітня 2018 року, одне із вказаних приміщень на підставі висновку про можливість поділу змінило власника за договором купівлі-продажу від 16 лютого 2018 року (приміщення площею 27,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майні 1486363921101), існує очевидна загроза унеможливлення ефективного захисту прав позивача, як співвласника цих приміщень.

З листопада 2017 року позивач та його представник намагалися врегулювати в досудовому порядку правовідносини щодо користування спірними приміщеннями будинку АДРЕСА_1. Підставою виникнення спору стали дії Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства та орендаря ФОП ОСОБА_5 щодо забудови арки (проїзду) до спільного внутрішнього двору нашого будинку, яким користуються всі співвласники приміщень (житлових і нежитлових) в будинку АДРЕСА_1 в м. Ужгороді. Позивачу невідомо, коли та з яких підстав Ужгородській міській раді вдалося зареєструвати право власності на допоміжні приміщення та оформити технічний паспорт на арку (проїзд) до двору як на нежитлове приміщення також. Позивачу відомо, що за таким фактом порушено кримінальне провадження, що внесено відомості до ЄРДР за №12017070030003180.

Однак, не дивлячись на всі заходи, що вживалися позивачем в порядку досудового врегулювання спору, Департамент міського господарства Ужгородської міської ради та фізична особа-підприємець вжили протилежних до врегулювання заходів, що значно ускладнило ситуацію і призвело до необхідності звернення ОСОБА_2 за захистом своїх прав як співвласника нежитлових (допоміжних) приміщень загального користування до суду з додатковим позовом до вже існуючого спору, який розглядається Ужгородським міськрайонним судом.

Невжиття заходів забезпечення у справі, може значно ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення, у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши та оцінивши подану заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.

Як випливає з поданої заяви, предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна ОСОБА_3 від 26.09.2016, індексний номер - 31562751, про реєстрацію права власності територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради на вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 64,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна ОСОБА_3; визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Мага Тетяни Василівни від 16.02.2018, індексний номер - 39724115, про реєстрацію права власності територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради на вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 36,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1; визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Мага Тетяни Василівни від 16.02.2018, індексний номер - невідомий, про реєстрацію права власності територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради на вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 27,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16.02.2018 року, укладений між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Шешені Т.О. за № 28.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 152, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна ОСОБА_3, Державного реєстратора Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Мага Тетяни Василівни, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення державних реєстраторів, визнання недійсним договору купівлі-продажу - задовольнити.

В порядку забезпечення позову:

-накласти арешт на наступні об'єкти нерухомого майна за адресою м. Ужгород, вул. В.Гошовського (Боженка), №2-4, вбудовані нежитлові приміщення площею 36,2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 148789422110; та вбудовані нежитлові приміщення площею 27,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1486363921101.

-заборонити Ужгородській міській раді (код ЄДРПОУ 33868924), Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 36541721) та будь-яким третім особам здійснювати загально-будівельні роботи на об'єкті нерухомого майна за адресою м. Ужгород, вул. В.Гошовського (Боженка), №2-4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1487894221101, роботи зі зміни, перетворення об'єктів: вбудовані нежитлові приміщення площею 36,2 кв.м , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 148789422110; вбудовані нежитлові приміщення площею 27,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1486363921101.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду І.О. Шепетко