Рішення № 74401306, 29.05.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/5861/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого– судді Мороз В.О.,

за участю секретаря Козельської Г.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, -

встановив :

22 березня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача 29 000 грн. моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що з 2007 року по 1 серпня 2017 року він перебував у трудових відносинах (на державній службі) з Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області. 1 серпня 2017 року, згідно з наказом Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області був звільнений з посади начальника Ізяславського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції. У день звільнення з посади йому нараховані кошти як не виплачена заробітна плата та частково проведено розрахунок. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року визнано протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, яка полягає у невиплаті у день звільнення всіх належних йому сум заробітної плати, а також стягнуто з Головного територіального управління юстиції середній заробіток за час затримки розрахунку. Вказує, що такою бездіяльністю Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області йому заподіяно моральної шкоди, яка полягає в тому, що він був у пригніченому настрої, не взмозі був пояснювати людям, які його оточують, що вже вкотре зазнав приниження від установи, в якій пропрацював багато років, небажанні спілкуватися із родичами та близькими людьми, порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров'я, а також страждань, пов’язаних із відсутністю належних йому коштів заробітної плати. Такий стан змінив звичний спосіб життя. Він змушений був пройти медичне обстеження та медичне лікування. А тому, посилаючись на ст. ст. 23, 1167 ЦК України, позов просив задовольнити.

24 травня 2018 року відповідач направив суду відзив, в якому зазначив, що рішення суду, на яке посилається позивач, жодним чином не доводить факту завдання моральних страждань позивачу, а констатувало лише той факт, що ними було порушено норми ст. 116 КЗпП України, в результаті чого судом на підставі ст. 117 КЗпП України було присуджено відшкодування ОСОБА_1 29 145 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, які були виплачені позивачу після набрання рішення суду законної сили. Отже, можна стверджувати про те, що виплата позивачу 29 145 грн. за визнану судовим рішенням у справі № 822/3368/17 протиправну бездіяльність, щодо розрахунку в день звільнення, є достатньою сатисфакцією за порушені його права, а тому не може бути здійснено два стягнення за одне й те саме порушення. Крім цього, позивачем не надано жодного доказу того, що саме затримка у проведенні розрахунку в день звільнення, яке відбулось 01.08.2017 року стала причиною моральних страждань, які зазначає позивач у позовній заяві. Також позивач не міг отримати моральні страждання через не проведення з ними повного розрахунку в, день звільнення, оскільки про існування заборгованості йому стало відомо з їхнього листа від 04.12.2017 року, в якому зазначалося, що не було нараховано заробітної плати за 5 днів, які нами у добровільному порядку було нараховано та виплачено 06.12.2017 року в сумі 1211,24 грн. До цього позивач з будь-якими заявами про виплату йому заборгованості по заробітній платі до Головного територіального управління юстиції не звертався. А тому просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав та просив задовольнити з підстав на ведених у позові. Додатково зазначив, що моральне страждання не можливо оцінити доказами, оскільки це його душевний стан.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову з підстав наведених у відзиві.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, у зв’язку із наступним.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, судом встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, яка полягає у невиплаті у день звільнення всіх належних ОСОБА_1 сум заробітної плати. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на користь позивача 29 145 гривень середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2017 р. по 06.12.2017 р.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, позивачу ОСОБА_1 внаслідок бездіяльності Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, яка полягає у невиплаті у день звільнення всіх належних сум заробітної плати завдана моральна шкода, а саме він був у пригніченому настрої, не взмозі був пояснювати людям, які його оточують, що вже вкотре зазнав приниження від установи, в якій пропрацював багато років, небажанні спілкуватися із родичами та близькими людьми, порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров'я, а також страждань, пов’язаних із відсутністю належних йому коштів заробітної плати. Такий стан змінив звичний спосіб життя.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень..

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.5, 9 Постанови №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Європейський Суд в своїх рішеннях звертає увагу на те, що деякі форми моральної шкоди, включаючи емоціональну пригніченість, за самою їх природою не завжди можуть бути підтверджені, якими-небудь доказами (див. пункт 52 рішення у справі „Ракевич проти Росії, пункт 96 рішення у справі „Abdulaziz, Cabales and Balkandali v. the United Kingdom).

Враховуючи, що позивачу завдано моральної шкоди, яка виявляється в душевних стражданнях, переживаннях, порушенням звичайного способу життя, внаслідок бездіяльності Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, яка полягає у невиплаті у день звільнення працівника всіх належних сум заробітної плати, така вина відповідача встановлена рішенням суду, має причинно наслідковий зв'язок між шкодою і протиправним діянням, а тому розмір компенсації моральної шкоди, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача, виходячи із глибини та тривалості душевних страждань, вимог розумності та справедливості, суд визначає в сумі 2000,00 грн., тим самим позовну вимогу про стягнення моральної шкоди задовольнивши частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 81, 141, 258-273 ЦПК України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (вул. Грушевського, 87, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 34838822) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.к. НОМЕР_1) 2 000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (вул. Грушевського, 87, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 34838822) на корить держави судовий збір в сумі 48, 60 грн.

В іншій частині відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції- Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текс рішення виготовлено 05.06.2018 р.

Суддя