
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 травня 2018 року м. Чернівці
справа № 722/1882/16-ц
Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.
секретаря Чебуришкіної Н.Ю.
з участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
учасники справи
позивач ОСОБА_3
відповідач ОСОБА_2
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 лютого 2018 року, головуючий у першій інстанції ОСОБА_4,
встановила:
ОСОБА_3 у вересні 2016 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.
Зазначала, що рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 9 жовтня 2015 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований виконавчим комітетом Коболчинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області 22 травні 1992 року актовим записом №3, розірваний.
За час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вчинено договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями та побутовими спорудами, що знаходяться по вул.Шкільній,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, посвідчений приватним нотаріусом
Справа №722/1882/16-ц
Провадження №22-ц/794/496/18 Головуючий у 1 інстанції Побережна О.Д.
Категорія 5 Доповідач Половінкіна Н.Ю.
Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_8 22 березня 2002 року та зареєстрований в реєстрі за №62.
Вартість житлового будинку з господарськими будівлями та побутовими спорудами істотно збільшилась внаслідок спільних трудових та грошових затрат на перепланування житлового будинку та переобладнання кладової у санвузол площею 4,92 кв.м, котельню у кухню площею 12,4 кв.м, внаслідок чого площа будинку збільшилася з 79,24 кв.м до 79,9 кв.м, здійснення капітального ремонту, у ході якого замінено вікна, дах, підлогу, двері, оштукатурено та утеплено стіни, поклеєно шпалери, пофарбовано стіни, стелю, підлогу, добудовано веранду, проведено газо-, водопостачання, каналізацію, встановлено облицювальну плитку у санвузлі, коридорі, обладнано санвузол сантехнікою, встановлено плитку на сходах.
Також було самочинно без дозволу на будівельні роботи та належно затвердженого проекту добудовано гараж літ.Г, літню кухню літера.М, сарай літ.Н, вбиральню, колодязь, вимощення, огорожу та ворота.
Посилалася на те, що житловий будинок лті.А, літня кухня літ.Б, гараж літ.Г, літня кухня літера.М, сарай літ.Н, вбиральня, колодязь, вимощення, огорожа є спільною сумісною власністю подружжя.
Просила визнати житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходяться по вул.Шкільній,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнати право власності ОСОБА_3 на ? частину житлового будинку літ.А, літньої кухні літ.Б, вбиральні, підвалу, колодязя, воріт, огорожі, вимощення, що знаходяться по вул.Шкільній,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, ? частину будівельних матеріалів та конструктивних елементів, які були використані для будівництва літньої кухні літ.М, гаража літ.Г, сараю літ.Н, що знаходяться по вул.Шкільній,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області.
Під час розгляду справи ОСОБА_3 доповнила позовні вимоги, просила визнати житловий будинок літ.А вартістю 382621 грн. з господарськими спорудами та будівлями: літню кухню літ.Б вартістю 225100 грн., вбиральню вартістю 6611 грн., підвал літ. Пд вартістю 14190 грн., колодязь вартістю 18551 грн., огорожу вартістю 185419 грн., вимощення, будівельні матеріали та конструктивні елементи, які були використані для спорудження гаража літ. Г вартістю 124288 грн., літньої кухні літ. М вартістю 381779 грн., сараю літ.Н.Л. вартістю 65086 грн., що знаходяться провулок Шкільний, 4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, спільною сумісною власності подружжя та визначити, що частки по ? .
Визнати право власності ОСОБА_3 на ? частину житлового будинку літ. А вартістю 382621 грн. з господарськими спорудами та будівлями: літню кухню літ. Б вартістю 225100 грн., вбиральню вартістю 6611 грн., підвал літ. Пд вартістю 14190 грн., колодязь вартістю 18551 грн., огорожу вартістю 185419 грн., вимощення, що знаходяться провулок Шкільний, 4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, ? частину будівельних матеріалів та конструктивних елементів, які були використані для спорудження гаража літ.Г вартістю 124288 грн., літньої кухні літ.М вартістю 381779 грн., сараю літ. Н.Л. вартістю 65086 грн., що знаходяться провулок Шкільний, с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області.
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 лютого 2018 року позов задоволено, визнано житловий будинок літ. А загальною площею 79,90 кв.м. вартістю 382621 грн. з господарськими спорудами та будівлями: літньою кухнею літ.Б вартістю 225100 грн., вбиральнею вартістю 6611 грн., підвалом літ.Пд вартістю 14190 грн., колодязем вартістю 18551 грн., огорожею вартістю 185419 грн., який розташований провулок Шкільний, 4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Визнано право власності ОСОБА_3 на ? частину житлового будинку літ.А вартістю 382621 грн. з господарськими спорудами та будівлями: літню кухню літ. Б вартістю 225100 грн., вбиральню вартістю 6611 грн., підвал літ.Пд вартістю 14190 грн., колодязь вартістю 18551 грн., огорожу вартістю 185419 грн., який розташований провулок Шкільний,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області.
Визнано право власності ОСОБА_2 на ? частину житлового будинку літ. А вартістю 382621 грн. з господарськими спорудами та будівлями: літню кухню літ. Б вартістю 225100 грн., вбиральню вартістю 6611 грн., підвал літ. Пд вартістю 14190 грн., колодязь вартістю 18551 грн., огорожу вартістю 185419 грн., який розташований провулок Шкільний, 4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області.
Визнано будівельні матеріали та конструктивні елементи, які були використані під час самочинного будівництва гаража літ.Г вартістю 124288 грн., літньої кухні літ. М вартістю 381779 грн., сараю літ. Н.Л. вартістю 65086 грн., розташованих провулок Шкільний, 4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Визнано право власності ОСОБА_3 на ? частину будівельних матеріалів та конструктивних елементів, які були використані під час самочинного будівництва гаража літ.Г вартістю 124288 грн., літньої кухні літ.М вартістю 381779 грн., сараю літ. Н.Л. вартістю 65086 грн., розташованих провулок Шкільний, 4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області.
Визнано право власності ОСОБА_2 на ? частину будівельних матеріалів та конструктивних елементів, які були використані під час самочинного будівництва гаража літ. Г вартістю 124288 грн., літньої кухні літ.М вартістю 381779 грн., сараю літ. Н.Л. вартістю 65086 грн., розташованих провулок Шкільний, 4 с. Коболчин Сокирянського району Чернівецької області.
Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 лютого 2018 року у частині визнання права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на будівельні матеріали та конструктивні елементи, які розташовані по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області.
Посилається на порушення норм процесуального права, розгляд справи за відсутності ОСОБА_2, не повідомленого належним чином про розгляд справи.
Вказує на неправильне застосування правил ч.1 ст.62 СК України, виникнення спільної сумісної власності подружжя на частку майна, яка істотно збільшилась.
Вважає недоведеним істотне збільшення вартості житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, з урахуванням чинника вартості ремонтних робіт, трудовий і грошовий внесок у ремонтні роботи ОСОБА_3, яка під час шлюбу не мала доходу.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ майна, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1 ст.62 СК України та визнав житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, об»єктом спільної сумісної власності подружжя.
На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на доведеність істотного збільшення вартості житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, внаслідок спільних грошових затрат ОСОБА_2 та ОСОБА_3
При цьому судом першої інстанції було встановлено, що за час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за спільні кошти здійснили перепланування та ремонт житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, відповідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 1 жовтня 2017 року №466 експерта ОСОБА_9 вартість житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, на час набуття ОСОБА_2 43883 грн. та вартість майна на час розгляду справи 381782 грн.
Водночас, встановивши здійснення за час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самочинного будівництва, суд першої інстанції зазначив про набуття права спільної сумісної власності подружжя на будівельні матеріали та конструктивні елементи, що були використані під час самочинного будівництва гаража літ.Г, літньої кухні літ.М, сараю літ.Н, які розташовані по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області.
Пославшись на правила ч.1, 2 ст.60, ч.1 ст.70 СК України, суд першої інстанції зазначив про рівність часток ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при поділі майна.
До відносин, які виникли до 01 січня 2004 року, застосовуються положення Кодексу про шлюб та сім'ю України
Згідно з п. 1 розділу VII Прикінцевих положень СК України цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 1 січня 2004 року.
До сімейних відносин, які вже існували на цю дату, норми СК України застосовуються лише в частині тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права та обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК України.
На підставі ч. 1 ст. 24 КпШС України майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного із них.
Відповідно до ст. 25 КпШС України (чинного на час виникнення спірних правовідносин), якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружися або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року №11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.
Відповідно до частини першої статті 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Аналіз положень статей 57 та 62 СК України дає підстави для висновку про те, що стаття 57 цього Кодексу визначає правила віднесення майна до об’єктів особистої приватної власності одного з подружжя, тоді як стаття 62 цього Кодексу встановлює спеціальні умови, з настанням яких визначені попередньою нормою об’єкти особистої приватної власності одного з подружжя можуть бути визнані за рішенням суду об’єктами спільної сумісної власності подружжя.
Для застосування передбачених статтею 62 СК України правил збільшення вартості майна повинне відбуватись внаслідок спільних затрат подружжя, незалежно від інших чинників (зокрема, тенденцій загального подорожчання конкретного майна), при цьому суттєвою ознакою повинне бути істотне збільшення вартості майна як об’єкта, його якісних характеристик.
Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з’ясуванню шляхом порівняння на час вирішення спору вартості об’єкта до та після поліпшення; при цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них, а також визначену на час розгляду справи вартість ремонтних робіт не можна вважати тим єдиним чинником, що безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об’єкта.
Визначаючи правовий режим спірного майна як спільної сумісної власності подружжя, суд має враховувати, що частка в такому майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін, у тому числі за рахунок майна, набутого одним з подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у придбання (набуття) майна. Якщо в придбання (будівництво) майна вкладено, крім спільних коштів, особисті приватні кошти однієї зі сторін, то частка в такому майні відповідно до розміру внеску є її власністю.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 08 листопада 2017 року (справа № 6-1447цс17).
Встановлено, що рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 9 жовтня 2015 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований виконавчим комітетом Коболчинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області 22 травні 1992 року актовим записом №3, розірваний.
За час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вчинено договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями та побутовими спорудами, що знаходяться по вул.Шкільній,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, посвідчений приватним нотаріусом
Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_8 22 березня 2002 року та зареєстрований в реєстрі за №62.
Судом першої інстанції встановлено, що за час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за спільні кошти здійснено перепланування та ремонт житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами: переобладнано кладову у санвузол, котельню у кухню, внаслідок чого площа будинку збільшилася з 79,24 кв.м до 79,9 кв.м, газифікацію будинку (прокладання трубопроводів, газопостачання, встановлення лічильника, фарбування трубопроводів та приладів, встановлення опалювальних приладів та трубопроводів, встановлення регулювальної та запірної арматури); водопостачання та водовідведення (проведення каналізаційної мережі, проведення мережі водопостачання, встановлення сантехніки та змішувачів, влаштування теплої підлоги, встановлення витяжки, закріплення каналізаційних та водопровідних труб, утеплення каналізаційних та водопровідних труб); демонтаж віконних та дверних коробок, встановлення вікон та дверей, фарбування віконних та дверних коробок; відновлення захисного шару залізобетонних та дерев»яних конструкцій перекриттів, повна заміна підлогового покриття, закріплення плінтусів та їх заміна; влаштування каркасу для стелі у будинку; влаштування стелі у кімнатах, коридорі та ванній кімнаті, облицювання стін плиткою, влаштування стін вагонкою, ремонт штукатурки стін та стелі з попереднім оббиванням штукатурки, заміна облицювання стін, фарбування приміщень та окремих конструкцій, теплоізоляція; перетяжка відвислої внутрішньої електропроводки і встановлення додаткового кріплення з заміною установлювальної арматури (вимикачів, патронів, розеток), заміна електропроводки, заміна групових розподільних та запобіжних щитків і коробок; влаштування веранди; вимощення сходів плиткою, закріплення поручнів та сходах; заміна водостічних труб, воронок, відводів та лотків, а також усіх сталевих та цементних покриттів на виступаючих частинах фасадів будівлі, викопано криницю, встановлено огорожу та ковані ворота, влаштовано вимощення подвір`я тротуарною плиткою.
Відповідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 1 жовтня 2017 року №466 експерта ОСОБА_9 вартість житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, на час набуття ОСОБА_2 43883 грн. та вартість майна на час розгляду справи 381782 грн. визначена з урахуванням індексу зміни ринкової вартості будівельно-монтажних робіт станом на 1 квітня 2002 року до їх вартості станом на 1 січня 1991 року, індексу зміни ринкової вартості будівельно- монтажних робіт станом на 1 квітня 2017 року до їх вартості станом на 1 січня 1991 року та коефіцієнту переходу від цін станом на 1 квітня 2002 року до цін станом на 1 квітня 2017 року.
Таким чином дійсна вартість житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, на час розгляду справи в сумі 381782 грн. визначена як дійсна вартість житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, на час набуття ОСОБА_2 в сумі 43883 грн. з урахуванням коефіцієнту переходу від цін станом на 1 квітня 2002 року до цін станом на 1 квітня 2017 року в розмірі 8,7 ( 43883 грн. х 8,7 = 381782 грн.) (т.1 а.с.161-175).
За змістом висновку судової будівельно-технічної експертизи від 1 жовтня 2017 року №466 експерта ОСОБА_9 не встановлено збільшення вартості житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, не лише за рахунок збільшення площі житлового будинку, а й за рахунок інших грошових внесків в його ремонт, проведення і підключення комунікацій, будівництво допоміжних (господарських) будівель, тощо.
З огляду на наведе висновки суду першої інстанції про доведеність істотного збільшення вартості житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, внаслідок спільних грошових затрат ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відповідають обставинам справи.
У матеріалах справи відсутні докази збільшення вартості житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, за рахунок здійснених щодо нього поліпшень та будівництва допоміжних (господарських) будівель.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, об»єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на порушення норм матеріального права.
Водночас судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч.1 ст.62 СК України, не враховано, що майно, що належало одному з подружжя в порядку статті 57 СК України, не перетворюється у спільну сумісну власність. Спільна сумісна власність виникає лише на частку майна, яка істотно збільшилася внаслідок умов, передбачених цим законом. Частка того з подружжя, якому належало майно, збільшується на суму його вартості до поліпшення.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за час шлюбу було самочинно без дозволу на будівельні роботи та належно затвердженого проекту збудовано гараж літ.Г, літню кухню літ.М, сарай літ.Н.
У розумінні ч.1 ст.376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а і об'єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність з тим, на який власником (власниками) отримано право власності.
Об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти не є об'єктами права власності (ч. 2 ст. 376 ЦК України).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі № 6-286цс15.
Водночас п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773, визначено, що не є самочинним будівництвом, зокрема для одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд, навісів, альтанок, теплиць, вбиралень, погребів та ін.
Відповідно до п.11 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об»єктів нерухомого майна у разі виявлення змін щодо складу, технічного стану, власників будинків тощо, суб'єкти господарювання вносять до інвентаризаційних документів відповідні виправлення та доповнення.
У той же час позовні вимоги про визнання права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на будівельні матеріали та конструктивні елементи, які були використані в процесі будівництва гаража літ.Г, літньої кухні літ.М, сараю літ.Н,фактично зводяться до визнання права власності на незавершені будівництвом гараж літ.Г, літню кухню літ.М, сарай літ.Н, які знаходяться по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області.
На підставі ч.1 ст.186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов»язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.
Гараж літ.Г, літня кухня літ.М, сарай літ.Н не є самостійними об'єктами права власності, є приналежністю до житлового будинку по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, як головної речі.
За змістом абз.4 та 5 п.4 постанови Пленум Верховного суду України у «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року №7 інші особи, які приймали участь у будівництві жилого будинку (його купівлі) не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво (купівлю будинку), якщо допомогу забудовнику (покупцю) вони надавали не безоплатно.
У такому разі не підлягає захисту право ОСОБА_3 у спосіб визнання права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи, які були використані в процесі будівництва гаража літ.Г, літньої кухні літ.М, сараю літ.Н, які знаходяться по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на будівельні матеріали та конструктивні елементи, які були використані в процесі будівництва гаража літ.Г, літньої кухні літ.М, сараю літ.Н, які знаходяться по провулку Шкільному,4 с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, на порушення норм матеріального права.
Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на наведене рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 лютого 2018 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.
Керуючись п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 лютого 2018 року скасувати.
У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_3 валерія Миколайовича про визнання права власності відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 18 травня 2018 року.
Головуючий Н.Ю. Половінкіна
Судді М.І. Кулянда
ОСОБА_10
Судове рішення № 74398833, Апеляційний суд Чернівецької області було прийнято 28.05.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 722/1882/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: