Рішення № 74398212, 29.05.2018, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/170/18

Номер провадження 2/585/329/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, при секретарі М.В. Шунько, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Сумської області, ОСОБА_2 внутрішніх справ України в особі Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа: Недригайлівський РВ УМВС України в Сумській області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної казначейської служби України, Прокуратури Сумської області, ОСОБА_2 внутрішніх справ України в особі Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа: Недригайлівський РВ УМВС України в Сумській області та просить: стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку на його, ОСОБА_1 користь 255025, 50 грн. на відшкодування моральної шкоди та 38500 грн. на відшкодування сплачених сум у зв’язку з наданням юридичної допомоги в кримінальній справі та 6000 грн. судових витрат з оплати професійної правничої допомоги у даній справі. В обґрунтування позову вказано, що 03 березня 2012 року в с. Коровинці Недригайлівського району Сумської області сталась ДТП, в якій були задіяні автомобіль Chevrolet AVEO під його керуванням та автомобіль ГАЗ 3302 під керування водія ОСОБА_3 Внаслідок ДТП пасажир автомобіля Chevrolet AVEO ОСОБА_4, який є його батьком, отримав тілесні ушкодження, а автомобілі зазнали механічних пошкоджень. 10 березня 2012 року відносно нього слідчим СВ Недригайлівського РВ УМВС України в Сумській області була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України. Справа була порушена проти нього не зважаючи на його пояснення та пояснення ОСОБА_5 про порушення правил дорожнього руху іншим водієм, за відсутності висновку експертизи про наявність в його діях порушень ПДР, що знаходяться в причинному зв'язку з ДТП. 20 березня 2012 року щодо нього було застосовано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. 23 серпня 2012 року начальником СВ Недригайлівського РВ УМВС України в Сумській області винесена постанова про притягнення його як обвинуваченого і пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Відповідно до висновку комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 9-67 від 17.02.2014, яка була призначена при проведенні судового слідства ухвалою суду від 12 червня 2013 року, він не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем ГАЗ-3302, а дії водія ОСОБА_3 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП. Ухвалою Недригайлівського районного суду Сумської області від 28 лютого 2014 року кримінальну справу направлено прокурору Недригайлівського району для проведення додаткового розслідування. Повертаючи справу на додаткове розслідування Недригайлівський районний суд в ухвалі послався на те, що відповідно до висновку комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи він не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем ГАЗ-3302, а дії водія ОСОБА_3 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП. Постановою начальника СВ Недригайлівського РВ УМВС України від 08 травня 2014 року в кримінальному провадженні призначена комплексна транспортно-трасологічна, судово-автотехнічна експертиза. В постанові про призначення вказаної експертизи начальник СВ Недригайлівського РВ УМВС України, в порушення вимог ст. 94 КПК України, п.п. 1.3., 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, вказав як встановленими обставинами те, що 03.03.2012 року близько 03:30 він, керуючи автомобілем Chevrolet AVEO та рухаючись по автодорозі Київ-Суми-Юнаківка, в с. Коровинці Недригайлівського р-ну в напрямку м. Ромни, не врахував дорожню обстановку під час снігопаду, не впорався з керуванням автомобіля, внаслідок чого допустив виїзд на зустрічну смугу руху та зіткнення із зустрічним автомобілем марки ГАЗ 3302 під керування водія ОСОБА_3 Внаслідок такого формулювання начальником СВ Недригайлівського РВ УМВС України в постанові про призначення експертизи встановлених у справі обставин не була виконана ухвала Недригайлівського районного суду від 28 лютого 2014 року, якою встановлено, що під час судового розгляду встановлені підстави для притягнення до кримінальної відповідальності і іншої особи - ОСОБА_3 Таке формулювання встановлених обставин свідчило про прояв начальником СВ Недригайлівського РВ УМВС України в Сумській області обвинувального ухилу. Саме з врахуванням викладених начальником СВ Недригайлівського РВ УМВС України в Сумській області фактичних обставин ДТП, вихідних даних, вказаних в постанові про призначення експертизи, висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи від 30.12.2014 року, встановлено, що він порушив вимоги ПДР, передбачених п.п. 10.1, 11.2. 27 січня 2015 року йому було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та 11 лютого 2015 року вручено обвинувальний акт. Вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 серпня 2015 року його було виправдано за ч. 1 ст. 286 КК України за недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення. На вирок суду прокурором у кримінальному провадженні була подана апеляційна скарга. Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 03 грудня 2015 року вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 серпня 2015 року скасовано, а кримінальне провадження повернуто на новий розгляд. Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2016 року у кримінальному провадженні призначено повторну комплексну автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу. Згідно висновку експерта Чернігівського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру від 05.08.2016 р. № 213 в його діях не вбачається невідповідності технічним вимогам п. 12.3 ПДР України, тому з технічної точки зору його дії в умовах місця події не перебувають в причинному зв'язку з подією виникнення даної ДТП. В діях водія ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1, п. 11.3 ПДР України, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з подією виникнення даної ДТП. Вироком Роменського міськрайонного суду від 13 травня 2017 року його визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України і виправдано. Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 23 листопада 2017 року вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2017 року залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні без задоволення. Під слідством та судом він перебував з 10 березня 2012 року по 23 листопада 2017 року включно, тобто 5 років 8 місяців 13 днів, або 2084 дні. За період часу з 10 березня 2012 року по 23 листопада 2017 року в кримінальному провадженні двічі здійснювалось досудове слідство, в суді першої інстанції справа розглядалась п'ятьма різними складами суду, двічі справа була розглянута різними складами суду апеляційного суду Сумської області. Для участі в слідчих діях, в судових засіданнях він був змушений відриватись від звичайних занять, тратити на участь в них свої особисті кошти та свій особистий час. Унаслідок незаконно притягнення до кримінальної відповідальності йому були заподіяні моральні страждання, оскільки тривалий час був порушений нормальний спосіб його життя, він був змушений докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав, витрачати не це свої кошти. Крім незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності у нього 03 березня 2012 року був вилучений та поміщений на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Недригайлівського РВ УМВС належний йому на праві власності автомобіль «Chevrolet Aveo» 1.5і, який був визнаний речовим доказом у кримінальній справі та повернутий йому лише вироком Роменського міськрайонного суду від 13 травня 2017 року, який вступив в законну силу 23 листопада 2017 року. Внаслідок такої незаконної процесуальної дії він з 03 березня 2012 року по 23 листопада 2017 року був позбавлений повноважень власника майна - автомобіля, внаслідок чого більш як на 5 років 8 місяців його було позбавлено можливості вільно володіти, розпоряджатися та користуватися своїм автомобілем, він втратив можливість вільно пересуватися належним йому автомобілем, був змушений винаймати транспорт для поїздок для участі в справі в смт. Недригайлів. У зв'язку з цими обставинами був істотно порушений звичний уклад його життя, а відсутність вимагала додаткових зусиль для організації життя. Викладені обставини поглибили його моральні страждання, які завдані незаконним притягненням до кримінальної відповідальності. За таких обставин, виходячи із засад розумності, поміркованості і справедливості, ураховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких він зазнав у зв'язку із незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним позбавленням на тривалий час права мирного володіння належним йому автомобілем, вважає, що справедливим та достатнім буде відшкодування заподіяної йому моральної шкоди у розмірі 68,5 мінімальних заробітних плат. Розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування, з розрахунку 68,5 мінімальних заробітних плат становить 255 025,50 грн. Крім цього, 26 червня 2012 року він уклав з адвокатом ОСОБА_6 угоду про надання правової допомоги в кримінальній справі за фактом ДТП. За надані адвокатом юридичні послуги у кримінальній справі за час досудового розслідування, неодноразового розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій він загалом сплатив адвокату 38500 грн. Всього стягненню на його користь з Державного бюджету України підлягає 293525,50 грн.

06 лютого 2018 року представник відповідача Державної казначейської служби України надав відзив на позовну заяву і просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування такої позиції вказав, що позивачем не враховані приписи ст.ст. 1,2, 4 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Казначейство вважає, що судами не враховано норми ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір відшкодування моральної шкоди позивачеві завищено. Відповідно до п. 3 ст. 13 Закону, відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше 1 мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2018 року – 3723,00 грн. Відповідно до п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна після набрання чинності цим законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600,00 грн. П.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визнає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Всупереч вказаним вимогам позивачем не зазначено у чому конкретно полягали страждання, не досліджено характеру немайнових втрат. Позивачем не встановлена наявність моральної шкоди, в чому саме вона полягає, а також обґрунтування саме такого розміру моральної шкоди, що суперечить вимогам законодавства України. Стосовно стягнення сум, сплачених позивачем у зв’язку з наданням йому правової допомоги, то в направлених до Казначейства матеріалах справи відсутні підтвердження про сплату сум правової допомоги саме в такому розмірі, а тому питання їх відшкодування з державного бюджету є недоцільним.

16 лютого 2018 року прокурор Сумської області надав відзив на позовну заяву в якому вказує, що позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування такої позиції вказав, що прокуратура Сумської області є неналежним відповідачем по справі, оскільки відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється за рахунок держави, а тому суб’єктом відповідальності є держава, а не конкретний орган, що заподіяв шкоду. Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, вказав, про стягнення із Державного бюджету України на його користь 255025,00 грн. моральної шкоди, але у позовній заяві не наведено яких моральних втрат зазнав позивач внаслідок дій органів прокуратури та не підтверджено ці факти належними та допустимими доказами. Окрім моральної шкоди ОСОБА_1 просить стягнути на його користь майнову шкоду: 38 500 грн. витрат на юридичну допомогу у кримінальному провадженні та 6000 грн. за правничу допомогу у цивільній справі. Чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Таким чином справа в частині вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, отже на підставі п. 1 ст. 255 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю. До позовної заяви не надано належних і допустимих доказів надання позивачу юридичної допомоги.

28 лютого 2018 року представник УМВС України в Сумській області надав відзив на позовну заяву в якому вказує, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню у зв’язку з необґрунтованістю, а позов заявлений до неналежних відповідачів, а саме УМВС України в Сумській області та ГУНП в Сумській області. В обґрунтування такої позиції вказав, що відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється саме за рахунок держави. Тобто, суб’єктом відповідальності є держава, а не конкретний судово-слідчий орган, що заподіяв шкоду. В позовній заяві відсутнє зазначення в чому саме полягає шкода, а також не обґрунтовано розміру моральної шкоди. Позовна вимога про стягнення сум, які позивач сплатив, за надання правової допомоги є безпідставною, оскільки, якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, винесення ухвали або постанови про стягнення на його користь зазначених сум здійснює суд, що розглядав справу у першій інстанції.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задоволити.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача - прокуратури Сумської області ОСОБА_7, в судовому засіданні позов не визнала, підтвердила наданий відзив та його обґрунтування.

Представник відповідача ОСОБА_2 внутрішніх справ України в особі Головного управління Національної поліції в Сумській області та третьої особи Недригайлівського РВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_8 в судовому засіданні позов не визнала. Суду пояснила, що позивачем невірно зазначений розрахунок моральної шкоди, так як для його розрахунку позивач застосував розмір мінімальної заробітної плати, а не 1600 грн, як це не передбачено чинним законодавством. В зв’язку з вказаним вважала позов не обгрунованим.

Судом встановлено, що з 10 березня 2012 року по 23 листопада 2017 року ОСОБА_1 був підданий кримінальному переслідуванню, вказана обставина підтверджена належними й допустимими доказами не заперечується і не спростована іншими сторонами.

Вироком Роменського міськрайонного суду від 13 травня 2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України та виправдано. Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 23 листопада 2017 року вирок Роменського міськрайсуду від 13 травня 2017 року залишено без змін.

26 червня 2012 року між ОСОБА_6 (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено угоду про надання правової допомоги, за умовами якої адвокат приймає зобов’язання надати правову допомогу ОСОБА_1 в кримінальній справі за фактом ДТП, що мала місце 03 березня 2012 року.

26 червня 2012 року додатком № 1 до угоди про надання правової допомоги від 26 червня 2012 року, затверджено що сторони досягли згоди, що розмір гонорару адвоката за його участь в досудовому слідстві в кримінальній справі за фактом ДТП становить 3000 грн. Угодою передбачено можливу зміну розміру гонорару, у зв’язку із суттєвим зростанням обсягу допомоги адвоката, що має бути надана.

10 вересня 2012 року додатком № 2 до угоди про надання правової допомоги від 26 червня 2012 року, затверджено що сторони досягли згоди, що розмір гонорару адвоката за його участь в судовому слідстві в кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст.. 286 ч. 1 КК України становить 5000 грн. Угодою передбачено можливу зміну розміру гонорару, у зв’язку із суттєвим зростанням обсягу допомоги адвоката, що має бути надана.

04 березня 2013 року додатком № 3 до угоди про надання правової допомоги від 26 червня 2012 року, затверджено що сторони досягли згоди про збільшення розміру гонорару адвоката на 5000 грн. Угодою передбачено можливу зміну розміру гонорару, у зв’язку із суттєвим зростанням обсягу допомоги адвоката, що має бути надана.

28 квітня 2014 року додатком № 4 до угоди про надання правової допомоги від 26 червня 2012 року, затверджено що сторони досягли згоди про збільшення розміру гонорару адвоката на 3500 грн. Угодою передбачено можливу зміну розміру гонорару, у зв’язку із суттєвим зростанням обсягу допомоги адвоката, що має бути надана.

10 березня 2015 року додатком № 5 до угоди про надання правової допомоги від 26 червня 2012 року, затверджено що сторони досягли згоди про збільшення розміру гонорару адвоката на 5000 грн. Угодою передбачено можливу зміну розміру гонорару, у зв’язку із суттєвим зростанням обсягу допомоги адвоката, що має бути надана.

26 жовтня 2015 року додатком № 6 до угоди про надання правової допомоги від 26 червня 2012 року, затверджено що сторони домовились про збільшення раніше погодженого розміру гонорару адвоката на 3000 грн. Угодою передбачено можливу зміну розміру гонорару, у зв’язку із суттєвим зростанням обсягу допомоги адвоката, що має бути надана.

30 грудня 2015 року додатком № 7 до угоди про надання правової допомоги від 26 червня 2012 року, затверджено що сторони домовились про збільшення раніше погодженого розміру гонорару адвоката на 5000 грн. Угодою передбачено можливу зміну розміру гонорару, у зв’язку із суттєвим зростанням обсягу допомоги адвоката, що має бути надана.

03 жовтня 2016 року додатком № 8 до угоди про надання правової допомоги від 26 червня 2012 року, затверджено що сторони домовились про збільшення раніше погодженого розміру гонорару адвоката на 6000 грн. Угодою передбачено можливу зміну розміру гонорару, у зв’язку із суттєвим зростанням обсягу допомоги адвоката, що має бути надана.

25 липня 2017 року додатком № 9 до угоди про надання правової допомоги від 26 червня 2012 року, затверджено що сторони домовились про збільшення раніше погодженого розміру гонорару адвоката на 3000 грн. Угодою передбачено можливу зміну розміру гонорару, у зв’язку із суттєвим зростанням обсягу допомоги адвоката, що має бути надана.

Адвокатом ОСОБА_6, згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів: № 3 від 26 червня 2012 року прийнято від ОСОБА_1 3000 грн.; № 21 від 10 вересня 2012 року прийнято від ОСОБА_1 5000 грн.; № 7 від 04 березня 2013 року прийнято від ОСОБА_1 5000 грн.;

№ 34 від 28 квітня 2014 року прийнято від ОСОБА_1 3500 грн.; № 47 від 10 березня 2015 року прийнято від ОСОБА_1 5000 грн.; № 53 від 26 жовтня 2015 року прийнято від ОСОБА_1 3000 грн.; № 68 від 30 грудня 2015 року прийнято від ОСОБА_1 5000 грн.; № 32 від 03 жовтня 2016 року прийнято від ОСОБА_1 6000 грн.; №57 від 25 липня 2017 року прийнято від ОСОБА_1 3000 грн.

04 грудня 2017 року між адвокатом ОСОБА_6 та клієнтом ОСОБА_1 складено акт прийому-передачі наданих послуг до угоди про надання правової допомоги від 26 червня 2012 року, згідно якого за надання послуг сплачено 38500 грн. Підписанням даного акту сторони ствердили, що послуги адвокатом надані належним чином.

04 січня 2018 року між ОСОБА_6 (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено угоду про надання правничої допомоги в цивільній справі за його позовом про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду, за умовами якої адвокат приймає зобов’язання надати правничу допомогу ОСОБА_1 в цивільній справі, а клієнт зобов’язаний сплатити за ведення справи суму, яка обумовлена між ним та адвокатом при укладенні договору і становить 6000 грн.

Адвокатом ОСОБА_6, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 3 від 04 січня 2018 року прийнято від ОСОБА_1 6000 грн.

З досліджених судом матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_1 вбачається, що в судових засіданнях при проведенні підготовчих судових засідань, розгляді справи по суті та перегляді провадження в суді апеляційної інстанції, був присутній захисник ОСОБА_6

Наведені факти свідчать, що між сторонами виник спір про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду. При вирішенні спору, суд виходить з положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» та ст. 1176 ЦК України.

Відповідно до Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 утворено Державну казначейську службу України, і покладено на цю Службу функції у сфері казначейського обслуговування державного бюджету.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1176 ЦК шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладання адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відповідно до положень цього закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Пунктом 1) ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбачених цим законом, виникає у випадках постановлення виправдувального вироку суду.

Відповідно п.5) ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» в наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) моральна шкода.

Частинами 1, 5 та 6 статті 4. Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» передбачено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно ч.3 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Отже, межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», мінімальна заробітна плата з січня 2018 року становить 3723 грн.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов в цілому обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.

Таке переконання суду склалося з тих підстав, що позивачу, внаслідок притягнення його до кримінальної відповідальності, було завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що протягом тривалого часу був порушений нормальний спосіб його життя, так як він був змушений докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав та відновлення відносин. Крім цього, факт спричинення моральної шкоди не спростований і відповідачами.

Визначаючи розмір шкоди, суд вважає правильним розрахунок який виконаний позивачем та спосіб його проведення.

При цьому, з урахуванням наведених норм Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», розмір відшкодування слід розраховувати, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом.

Що стосується витрат на правову допомогу в кримінальному провадженні, суд вважає, що надання послуг, їх обсяг та якість підтверджені належними і допустимими доказами. Факт сплати позивачем коштів за надання правової допомоги в сумі 38500 грн. підтверджений належними і допустимими доказами. При цьому суд виходить з норм Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", який був чинний на час розгляду кримінальної справи. В зв'язку з вказаним, суд вважає, що витрати на оплату правової допомоги в кримінальному провадженні також мають бути стягнуті на користь позивача.

Вирішуючи вимоги про стягнення судових витрат в цивільній справі, суд виходить з фактичних обставин справи, а саме: обсягу та обґрунтування позову, при цьому суд вважає що представник, приймаючи участь у кримінальному провадженні, був достатньо обізнаний з обставинами справи і підготування та складання позову мало тривати менше 5 годин. Закон України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", станом на час звернення позивача до суду з позовом, втратив чинність, заявник та його представник при визначенні суми понесених витрат на норми чинного законодавства не посилалися, в зв’язку з чим суд ставиться критично до визначеного позивачем та його представником розміру витрат на правничу допомогу в цивільній справі. В той же час з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та адвокатом укладено договір про надання правової допомоги, при розгляді справи доведено факт надання правової допомоги та оплату таких послуг. Враховуючи положення чинного законодавства, ступінь складності справи, час протягом якого приймав участь представник, відшкодуванню на користь позивача підлягають 3000 грн. як компенсація витрат на правову допомогу.

Керуючись Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ст. 1176 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Сумської області, ОСОБА_2 внутрішніх справ України в особі Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа: Недригайлівський РВ УМВС України в Сумській області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду задоволити частково.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку на ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, користь: двісті п’ятдесят п’ять тисяч двадцять п’ять гривень п’ятдесят копійок (255025,50 грн.) на відшкодування моральної шкоди; тридцять вісім тисяч п?ятсот гривень (38500 грн.) на відшкодування сплачених сум у зв’язку з наданням юридичної допомоги в кримінальній справі; три тисячі гривень (3000 грн.) судових витрат з оплати професійної правничої допомоги у даній справі.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя… підпис.

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_9