Постанова № 74396478, 23.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №643/7362/17

Провадження № 22-ц/790/571/18

23 травня 2018 року

м.Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

при секретарі – Дашковської Н.К.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Харківської міської ради на заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 02 жовтня 2017 року(суддя Погасій О.Ф.) по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Харківська міська рада, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання фізичних осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням зі зняттям з реєстраційного обліку,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Харківська міська рада, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням зі зняттям з реєстраційного обліку.

В обґрунтування позову зазначать, що в квартирі №22 у житловому будинку № 72 по пр. 50 років ВЛКСМ у м. Харкові зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Квартира була надана ОСОБА_8 на підставі ордеру від 19 серпня 1973 року на родину з чотирьох осіб: ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_9

ОСОБА_9 22 серпня 2005 року знята з реєстрації та переїхала в іншу квартиру на постійне місце проживання. ОСОБА_8 померла 22 жовтня 2007 року.

Фактично на даний час проживають лише вони(ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3С.). Відповідачі більше дев’яти років у спірній квартирі не проживають, переїхали на постійне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; спірним житлом не цікавляться, не проживають у квартирі більше шести місяців без поважних причин, не приймають участь у ремонті квартири, не сплачують за комунальні послуги, які нараховуються на всіх зареєстрованих у квартирі осіб. Тягар по сплаті за комунальні послуги несе ОСОБА_1

Просять визнати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 ОСОБА_7 такими, що втратили право користування житловим приміщенням: квартирою № 22 будинку № 72 по пр. Ювілейному (колишній П’ятдесятиріччя ВЛКСМ) в м. Харкові, зі зняттям з реєстраційного обліку.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та треті особи Харківська міська рада, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради в судове засідання не з’явились.

Заочним рішенням Московського районного суду міста Харкова від 02 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.

Визнано ОСОБА_4, , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку за цією адресою.

В апеляційній скарзі Харківська міська рада просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що позивачами не надано доказів щодо не проживання відповідачів у квартирі більше шести місяців, зокрема, акту складеного балансоутримувачем будинку, який містить інформацію про особу, яка не проживає за місцем реєстрації без поважних причин більш ніж шість місяців.

Заходи, які приймалися по встановленню причин відсутності відповідачів у вказаній квартирі не зазначені.

Розгляд справи мав здійснюватись з обов’язковою участю у судовому засіданні представниів органу опіки та піклування, які зобов‘язані контролювати, щоб за жодних обставин неповнолітні діти не залишилися без житла, або умови їх проживання не погіршилися, до того ж було порушене право неповнолітнього ОСОБА_5 щодо його подальшої участі у приватизації спірного житла.

Крім того, позивачі вже звертались до суду з таким позовом та рішенням Московського районного суду міста Харкова від 27 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 04 листопада 2015 року у задоволенні їх позову відмовлено.

Колегія суддів, вислухав суддю – доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи у квартирі № 22 житлового будинку № 72 по пр. Ювілейному в м. Харкові зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Квартира не приватизована та належить територіальні громаді м. Харкова.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що відповідачі понад 6 місяців без поважних причин не проживають в спірному житловому приміщенні, що підтверджено відповідними доказами, та обставин щодо поважності причин такої відсутності не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:

1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;

2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;

4) виїзду у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;

5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;

6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;

7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідачі не проживають у спірній квартирі тривалий час, що підтверджується актами про не проживання, які складенні сусідами сторін, з яких вбачається, що вони бували неодноразово в квартирі, однак речі сім’ї ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відсутні.

Згідно акту обстеження умов проживання, складеним працівниками сектору забезпечення прав дитини ССД по Московському району Департаменту служб у справах дітей адресою АДРЕСА_2 житлове приміщення складається з 4х кімнат, з яких дві кімнати перебували у користуванні сім'ї ОСОБА_5. На даний час двері відчинені, в кімнатах в наявності деякі меблі та речі, кімнати захаращені сміттям, зламаними меблями та речами. Стіни обідрани, підлога потребує ремонту, спальних місць не має, кімнати мають не житловий вигляд, умови для проживання дитини не створенні.

Дані обставини також підтверджені актом обстеження умов проживання, складеному комісією дільниці №31 КП «Жилкомсервіс».

Допитана в суді апеляційної інстанції у якості свідка ОСОБА_10 пояснила, що проживає у цьому ж будинку, часто приходить у гості до позивачів і вже тривалий час не бачила відповідачів за місцем їх реєстрації.

Згідно листа КЗОЗ «Харківська міська дитяча поліклініка № 7» та довідки Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 58 Харківської міської ради адресою постійного проживання неповнолітнього ОСОБА_5, 06 січня 2008 року зазначено АДРЕСА_3.

Малолітній ОСОБА_5 перебуває на обліку в поліклініці та в медичній формі №122 «Історія розвитку дитини» зазначено адреса проживання дитини АДРЕСА_3 та дитина з 01 вересня 2014 року відвідує ЗОШ №58 і її адреса така ж, тобто, не за місцем реєстрації в квартирі.

Доказів на спростування цих обставин ані відповідачами, ані апелянтом не надано.

Що стосується посилання Харківської міської ради, що позивачі вже звертались з таким позов та рішенням від 27 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено, то це не є підставою для відмови у задоволенні позову.

При розгляді попередньої справи з’ясовувалося поважність причин відсутності відповідачів станом на грудень 2014 року - січень 2015 року.

У даному випадку ставиться питання про відсутність поважних причин для проживання в спірній квартирі після цього часу.

Допитана у якості свідка начальник дільниці №31 ОСОБА_11 пояснювала, що у квітні 2018 року вони проводили обстеження квартири та зазначили, що сім'я ОСОБА_5 –ОСОБА_7 в квартирі не мешкають, кімнати, які вони займали, захаращені сміттям, зламаними меблями, спальні місця відсутні.

Відносно не проживання дитини, то відповідно до вимог ст. 160 СК України місцем проживання дитини є місце проживання батьків.

Як вже зазначено судом місцем проживання дитини зазначено іншу адресу, а саме: АДРЕСА_3

Справа тривалий час перебуває в провадженні Апеляційного суду Харківської області – з листопада 2017 року, неодноразово призначалась до розгляду з направленням повісток за двома адресами, які повертались без вручення.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_12 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року Європейський суд з прав людини нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Дії однієї сторони не повинні порушувати права іншої сторони.

Будь-яких доказів поважності відсутності в квартирі більш ніж 6 місяців ні відповідачем, ні третьою особою не надано.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради - залишити без задоволення.

Заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 02 жовтня 2017 року – залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31 травня 2018 року.

Головуючий – А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

ОСОБА_13