Постанова № 74396379, 16.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3008/18

Номер справи місцевого суду: 509/4182/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М.

при секретарі: Цихиселі Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного Підприємства «Дослідне Господарство «Таїровське» Національного Наукового Центру «Інститут Виноградарства і Виробництва ОСОБА_3Таїрова», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, про відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП, за апеляційною скаргою Державного Підприємства «Дослідне Господарство «Таїровське» Національного Наукового Центру «Інститут Виноградарства і Виробництва ОСОБА_3Таїрова» на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 листопада 2017 року, -

встановила:

26 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Державного Підприємства «Дослідне Господарство «Таїровське» Національного Наукового Центру «Інститут Виноградарства і Виробництва ОСОБА_3Таїрова», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП.

Одночасно з позовом позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на транспортний засіб трактор МТЗ-80 з реєстраційним номером 15128 ВН, грошові кошти, належні ДП «ДГ Таїровське ННЦІВ і Виробництва ім. В.Є.Таїрова» в розмірі, що відповідає розміру позовних вимогам, а саме 466 568, 35 грн., що є на рахунках відповідача.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 листопада 2017 року заяву задоволено.

В якості забезпечення позову ОСОБА_2 до Державного Підприємства «Дослідне Господарство «Таїровське» Національного Наукового Центру «Інститут Виноградарства і Виробництва ОСОБА_3Таїрова», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП накладено арешт на:

- транспортний засіб трактор МТЗ-80 з реєстраційним номером 15128 ВН, що належить відповідачу ОСОБА_5 Підприємству «Дослідне Господарство «Таїровське» Національного Наукового Центру «Інститут Виноградарства і Виробництва ОСОБА_3Таїрова»;

- грошові кошти, належні ОСОБА_5 Підприємству «Дослідне Господарство «Таїровське» Національного Наукового Центру «Інститут Виноградарства і Виробництва ОСОБА_3Таїрова», що є на рахунках Відповідача, в розмірі, що відповідає розміру позовним вимогам, а саме 466 568, 35 грн.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою Державне Підприємство «Дослідне Господарство «Таїровське» Національного Наукового Центру «Інститут Виноградарства і Виробництва ОСОБА_3Таїрова» подало до суду апеляційну скаргу, у якій просять ухвалу суду скасувати, постановити ухвалу, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, районний суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по справі у разі задоволення позову, а заходи забезпечення позову є співмірними з заявленими позовними вимогами.

Колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 151 ЦПК України, в редакції, яка була чинною на час постановлення оскаржуваної ухвали, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України в тій же редакції, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Таким чином, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливить подальше виконання рішення суду. А одним із видів забезпечення позову може бути накладення арешту на майно, яке належить лише відповідачеві.

Аналогічні по своїй суті вимоги щодо підстав і видів забезпечення позову містяться в ст.ст. 149, 150 ЦПК України, який набрав чинності 15.12.2017 року.

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність забезпечення позову ОСОБА_2 шляхом накладання арешту, оскільки заходи забезпечення позову співмірні і відповідають заявленим вимогам, є необхідними і достатніми для забезпечення виконання можливого судового рішення.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Посилання апеляційної скарги на те, що накладення арешту на майно підприємства перешкоджає його господарській діяльності являються надуманими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позов забезпечено у межах заявлених вимог, тобто згідно до чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу постановлено у повній відповідності до вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу Державного Підприємства «Дослідне Господарство «Таїровське» Національного Наукового Центру «Інститут Виноградарства і Виробництва ОСОБА_3Таїрова»– залишити без задоволення.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 листопада 2017 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 29 травня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8