Ухвала суду № 74394618, 01.06.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

01.06.2018

Справа № 642/2467/18

Провадження № 1-а/642/132/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2018 року

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гримайло А.М.

за участю секретаря Сорокіної Ю.В.

за участі прокурора - Моісеєнко Ю.П.

захисника - ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання засудженої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, яка зареєстрована та мешкає за адресою : АДРЕСА_1, працює головним бухгалтером-завідувачем відділу бухгалтерського обліку та звітності Південної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, раніше не судимої, засудженої вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 31.05.2018 року за ст. ч.1 ст. 367 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій та підприємствах, установах, організаціях державної і комунальної форм власності на строк один рік, про застосування відносно неї вимог Закону України «Про амністію у 2016 році», -

ВСТАНОВИВ:

Засуджена вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 31.05.2018 року за ст. ч.1 ст. 367 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій та підприємствах, установах, організаціях державної і комунальної форм власності на строк один рік, ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про застосування відносно неї вимог Закону України «Про амністію у 2016 році», обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у неї мати, яка досягла 70-ти річного віку, а тому враховуючи вказані обставини, просить застосувати до нього Закон України «Про амністію».

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її захисник клопотання підтримали та просили звільнити її від відбування покарання по амністії.

Прокурор не заперечував проти застосування до засудженої амністії.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, її захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали провадження суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія це є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

Стаття 5 Закону України "Про застосування амністії в Україні" передбачає, що дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання законом про амністію чинності.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» №1810-VIII від 22.12.2016 року.

Статтею 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено, що питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Згідно положень ст.1 п. «Є» Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12Кримінального кодексу України, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Згідно з наданих документі ОСОБА_2 має матір ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у її матері других працездатних дітей не має.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування амністії в Україні», особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільненні від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію.

Відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування пункту «Є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» у відношенні засудженої ОСОБА_2 підлягає задоволенню, оскільки обставин, які б перешкоджали застосуванню до засудженого акту амністії не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 9, ст. ст. 537, 539 КПК України, Закону України «Про амністію у 2016 році», від 22.12.2016 року № 1810-VIII, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, яка зареєстрована та мешкає за адресою : АДРЕСА_1, працює головним бухгалтером-завідувачем відділу бухгалтерського обліку та звітності Південної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, раніше не судимої, засудженої вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 31.05.2018 року за ст. ч.1 ст. 367 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій та підприємствах, установах, організаціях державної і комунальної форм власності на строк один рік, про застосування відносно неї вимог Закону України «Про амністію у 2016 році» - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 засудженої 31.05.2018 року за ст. ч.1 ст. 367 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій та підприємствах, установах, організаціях державної і комунальної форм власності на строк один рік, пункт «Є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», від 22.12.2016 року № 1810-VIII, який набрав чинності 07.09.2017 року.

Звільнити ОСОБА_2 від подальшого відбування покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 31.05.2018 року на підставі пункту «Є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 7 діб з дня проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Суддя А.М. Гримайло