Ухвала суду № 74393978, 01.06.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/5148/18

н/п 1-кс/640/5708/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

за участю секретаря - Шилакіної Л.О.,

прокурора - Максюка О.Л.,

слідчого - Підгірного К.О.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_4, по кримінальному провадженню №12017220000000990 від 04.08.2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, зі слів раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332КК України, -

встановив:

01.06.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_4, погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_6, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що в період 2017-2018 років, більш точна дата органом досудового розслідування не встановлена, громадянин України ОСОБА_7, перебуваючий на території м. Києва, громадянин України ОСОБА_1, перебуваючий на території м. Одеси, за попередньою змовою з ОСОБА_8, будучи обізнаними з правилами та порядком перетину державного кордону України, а також порядком та підставами в’їзду іноземних громадян на територію України, сприяли незаконному переправленню осіб через державний кордон шляхом надання засобів для перетину державного кордону України - підроблених документів, які є підставою для отримання короткострокової візи (С) для в’їзду в Україну. Отримані від гр. ОСОБА_9 ОСОБА_10 грошові кошти за сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України в подальшому були розподілені між ОСОБА_11 та ОСОБА_7

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав себе винуватим у пред’явленій підозрі, від дачі покарань відмовився. Просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на те, що наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду не має. Крім того, має намір сприяти розслідуванню справи, на утриманні має неповнолітню дитину та батьків похилого віку.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Захисники підозрюваного заперечували в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просили відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш м’який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

В провадженні слідчого відділу УСБУ в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12017220000000990 від 04.08.2017 року , розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

30.05.2018 о 22 год. 25 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

31.05.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ОСОБА_10 від 11.04.2018 р., протоколом затримання ОСОБА_1; повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 31.05.2018 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України; протоколом обшуку за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_12 за адресою: м. Одеса, вул. Тіниста, б. 13, кв. 15;протоколом обшуку у нежилих приміщеннях за адресою: м. Одеса, вул. М’ясоєдовська, б. 12, в ході проведення якого вилучені предмети та документи, які мають доказове значення у вказаному кримінальному провадженні;відповіддю на доручення з ГВ КР УСБУ в Харківській області.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, та з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, а також можливість перешкоджання кримінальному провадженню шляхом повідомлення про перебіг досудового розслідування іншим особам, можливо причетним до скоєння кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м’яких запобіжних заходів.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Щодо доводів захисників про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Що стосується оцінки доводів захисників щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного тяжкого кримінального правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.3 ст.332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 9 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення покладених на нього обов’язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 140 960 грн. (1762 грн. х 80 = 140 960 гр.).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_4, по кримінальному провадженню №12017220000000990 від 04.08.2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на 60 днів – до 28 липня 2018 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 140 960 грн. (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу – застава, справа № 640/5148/18, н/п 1-кс/640/5708/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Одеси, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від будь якого спілкування з наступними громадянами: ОСОБА_7 та ОСОБА_8; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз’яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов’язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз’яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 9 років, та попередити його про обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов’язків.

Покласти на заставодавця наступні обов’язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов’язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов’язку не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов’язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов’язати старшого слідчого 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 28 липня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - Божко В.В.