Ухвала суду № 74393940, 25.05.2018, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 520/6395/18

Провадження № 6/520/261/18

УХВАЛА

25.05.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Салтан Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі подання головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2018 року головний державний виконавець Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області звернувся до Київського районного суду м. Одеси із поданням, в якому просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до виконання зобов’язань, покладених на неї виконавчим написом за № 9338, виданного 20 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» грошової суми у розмірі 26376 грн. 21 коп., посилаючись на те, що нього на виконанні перебуває виконавчий напис, боржник у добровільному порядку цей напис не виконано.

Згідно з ч. 4 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

У судовому засідання головний державний виконавець Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 не з’явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що слід відмовити у задоволенні цього подання, виходячи з наступного.

У судовому засіданні, на виконанні у Першому Київському відділі державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області перебуває виконавче провадження ВП № 55579176 з примусового виконання виконавчого напису за № 9338, виданного 20 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» грошової суми у розмірі 26376 грн. 21 коп.

Згідно з відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області боржник – ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно з відповідей, отриманих на запити, за боржником - ОСОБА_2 транспортні засоби не зареєстровані, як платник податків в органах ДПС не перебуває, інформація щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податків, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня, пенсію в органах Пенсійного фонду України не отримує, за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи інформацію в органах Пенсійного фонду України не знайдено, відомостей про перетинання державного кордону України в базі даних Державної прикордонної служби не виявлено.

Постановою головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 ГТУЮ в Одеській області від 18 січня 2018 року про арешт майна боржника було накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_2

Згідно акту державного виконавця від 07 травня 2018 року та від 08 травня 2018 року, виходом за адресою: м. Одеса, пров. Черниговський, буд. 3, встановлено що на момент складання акту, зі слів сусідів встановлено, що боржник за цією адресою не проживає.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов’язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Боржник зобов’язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з’являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов’язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» вiд 21.01.1994 року № 3857-XII, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а саме за ухилення від їх виконання.

У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду необхідно з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання – тобто він має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Державний виконавець не надав доказів того, що боржнику взагалі відомо про існування відповідного виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що подання головного державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 25 травня 2018року.

Головуючий Салтан Л. В.