Постанова № 74393499, 01.06.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/2471/17 01.06.2018

Провадження №22-ц/784/813/18

Провадження №22-ц/784/813/18

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 червня 2018 року м. Миколаїв

Справа № 477/2471/17

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шаманської Н.О.,

суддів: Данилової О.О., Коломієць В.В.,

із секретарем – Гавор В.Б.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс»

на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області, ухвалене під головуванням судді Глубоченко С.М. 12 березня 2018 року в приміщенні цього ж суду, повний текст рішення складено 16 березня 2018 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2017 року ТОВ «Кредекс Фінанс» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначало, що 30 листопада 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11261176000, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 19 980 доларів США, що еквівалентно 100 899 грн., за курсом Національного Банку України на день укладення даного договору, з процентною ставкою 13% річних та строком повернення до 28 листопада 2014 року. Банк повністю виконав свої зобов’язання згідно кредитного договору та надав відповідачу кредитні кошти.

20 квітня 2012 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір факторингу №05/12, згідно якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості, в тому числі і за вищевказаним кредитним договором.

У зв’язку з неналежним виконанням своїх зобов’язань, станом на 20 листопада 2017 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість по тілу кредиту в сумі 137 102 грн. 09 коп., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги в сумі 82 043 грн. 72 коп. та за відсотками з моменту відступлення права вимоги по 20 листопада 2017 року в сумі 99 861 грн. 67 коп.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просив стягнути з останнього 99 861 грн. 67 коп. заборгованості за відсотками з моменту відступлення прав вимоги по 20 листопада 2017 року.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 12 березня 2018 року в задоволенні позову ТОВ «Кредекс Фінанс» відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кредекс Фінанс», посилаючись на неналежну оцінку судом першої інстанції наданих позивачем доказів та порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем заявлених позовних вимог, просив залишити апеляційну скаргу ТОВ «Кредекс Фінанс» без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем заявлених позовних вимог.

Проте з такими висновками суду, колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11261176000, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 19 980 доларів США, що еквівалентно 100 899 грн., за курсом НБУ на день укладення даного договору для придбання автомобіля, з процентною ставкою 13% річних та строком повернення до 28 листопада 2014 року (а.с.6-14). У забезпечення виконання грошових зобов’язань позичальник передав в заставу Банку транспортний засіб автомобіль марки OPEL, модель Astra, рік випуску 2007, номерний знак НОМЕР_1.

20 квітня 2012 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір факторингу №05/12, за умовами якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги за кредитними договорами

(а.с.22-25).

14 травня 2012 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір про внесення змін до зазначеного вище договору факторингу №05/12 (а.с.26-27).

Відповідно до вказаного договору та акту приймання-передачі від 14 травня 2012 року (а.с.32) ПАТ «УкрСиббанк» передав (відступив) права вимоги за кредитами фактору - ТОВ «Кредекс Фінанс» за переліком, наведеним у частині А Додатку 1 (реєстр заборгованості боржників) до договору, а фактор прийняв такі права вимоги за кредитами, у тому числі і за кредитом укладеним з ОСОБА_2

З реєстру заборгованостей вбачається, що на день передачі прав вимоги заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становила: за тілом кредиту – 17 158,21 доларів США, за процентами – 10 268,30 доларів США.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. ст. 1077, 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З наданих позивачем договору факторингу № 05/12 від 20 квітня 2012 року, договору про внесення змін до договору факторингу з актом прийому-передачі реєстру заборгованості та реєстру заборгованості до нього (додаток 1 до договору факторингу), виписки по кредитному договору по особовому рахунку відповідача, слід дійти висновку, що усі права первісного кредитора за вищезазначеним кредитним договором перейшли то ТОВ «Кредекс Фінанс».

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем своїх прав як нового кредитора за кредитним договором, укладеним з відповідачем, не відповідає фактичним обставинам справи.

Доводи відповідача по те, що ТОВ «Кредекс Фінанс» не надано доказів на підтвердження того факту, що відбулося виконання договору факторингу, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки п. 2.3. договору факторингу передбачено, що за умов, що Фактор сплатив у повному обсязі ціну продажу Клієнтові до або у дату передачі, передача набуває чинності у дату передачі з моменту підписання акту прийому передачі, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржника стосовно заборгованості і отримує відповідні права вимоги за кредитами. Акт приймання-передачі, підписаний Сторонами та скріплений їхніми печатками , у формі, викладеній в Додатку 2 до цього договору, є доказом передачі.

З матеріалів справи вбачається, що акт прийому-передачі прав вимоги підписаний сторонами та скріплений печатками 14 травня 2012 року.

Зазначене свідчить про те, що договір факторингу є укладеним та виконаним сторонами.

Що стосується визначення розміру заборгованості відповідача, то колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи та виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що останній здійснював періодичні платежі протягом року, що не заперечував сам відповідач в засіданні судової колегії та загальний розмір погашеної ним заборгованості станом на час передачі прав вимоги становить 2820,79 доларів США.

Доказів які б свідчили про інший розмір погашеної заборгованості відповідачем не надано.

Разом з тим, відповідач наполягав на тому, що ним було отримано кредит у меншій сумі ніж зазначено у договорі, оскільки вартість транспортного засобу на час укладення договору становила 78 615 грн. і потреби в отриманні більшої суми кредиту у нього не було, на підтвердження чого відповідачем надано договір купівлі-продажу автомобіля № 2402 від 29 листопада 2007 року.

Згідно п.1.2 зазначеного договору, укладеного між ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» та ОСОБА_1, Банк відповідно до Гарантійного листа № 288 від 28 листопада 2007 року за Покупця оплачує Продавцю 100% вартість автомобіля, тобто 78 615 грн. за банківськими реквізитами, зазначеними у договорі.

Пунктом 1.3. цього ж договору передбачено, що кредит надається покупцю на умовах укладеного між Банком та покупцем договору кредиту. Сума кредиту Банку для купівлі-продажу покупцем автомобіля за цим договором складає 100% вартості автомобіля, тобто 78 615 грн. Кредит надається шляхом перерахування Банком суми Кредиту на поточний рахунок продавця.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 пояснив, що він особисто кредитні кошти не отримував. Банк перерахував продавцю кредитні кошти, тобто вартість автомобіля, а він отримав автомобіль у продавця.

За таких обставин відповідач вважає, що розмір отриманого ним кредиту повинен складати 78 615 грн., тобто вартість автомобіля.

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що 3 листопада 2008 року відділом слідчого управління УМВД України в Миколаївській області порушено кримінальну справу за фактом заволодіння коштами АКІБ «УкрСиббанк» у розмірі 22 284 грн. по оформленому на ім’я ОСОБА_1 кредитному договору на придбання автомобіля «Opel Astra» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 УК України.

З урахуванням зазначених обставин, колегія суддів вважає доведеним розмір заборгованості за тілом кредиту по кредитному договору укладеному між ПАТ «УкрСиббанком» та ОСОБА_1 на час передачі прав вимоги ТОВ «Кредекс Фінанс» у сумі 12 746,54 долари США (17 159, 21 доларів США (залишок боргу при укладені договору факторингу) – 4 412,67 доларів США, що еквівалентно 22 284 грн. за курсом НБУ на час укладання кредитного договору (5,05) договору (сума стосовно якої порушено кримінальну справу за фактом заволодіння коштами ПАТ «УкрСиббанк» ), що за курсом НБУ станом на 14 травня 2012 року (7,99) становитиме 101 866 грн. 85 коп.

За статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами або стороною.

Зміст правовідносин учасників договору повинен оцінюватись виходячи з дійсних намірів учасників договору та відповідно до всіх документів, підписаних сторонами при укладенні або виконанні цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник зобов’язався повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту , але в будь-якому випадку не пізніше 28 листопада 2014 року ( п.1.2.2 кредитного договору).

Пунктом 9.8 кредитного договору передбачено, що строк дії даного Договору встановлюється з дати його укладення (дати підписання Договору Сторонами) до повного повернення Банку всієї суми кредиту за Договором та повного погашення плати за кредит і неустойки , у разі її нарахування.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов’язки відповідно до договору.

Крім того, відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця або реального повернення йому коштів.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Таким чином, у разі якщо договором не встановлений розмір процентів після спливу строку дії договору, слід зробити висновок про те, що їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Разом з тим, зі змісту п. 9.8. кредитного договору вбачається, що проценти у розмірі, визначеному умовами договору, тобто 13 % річних слід нараховувати до моменту повного повернення всієї суми кредиту, що не перевищує розмір облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відсутність реального виконання боржником свого зобов’язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом.

В той же час, статтею 256 ЦК визначено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК). Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (стаття 264 ЦК).

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК). Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки – штрафу, пені ( частина 2 статті 258 ЦК).

Частиною 5 статті 261 ЦК передбачено, що за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Строк виконання кожного щомісячного зобов’язання згідно з частиною 3 статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Пунктом 1.3.4 кредитного договору передбачено строк оплати процентів с 1 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані такі проценти.

Аналізуючи умови договору сторін і зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення з кожного чергового платежі.

З матеріалів справи вбачається, що жодних платежів з травня 2012 року по час звернення до суду позичальником в рахунок погашення заборгованості не здійснено.

Звертаючись до суду 1 грудня 2017 року , ТОВ «Кредекс Фінанс» просило стягнути проценти за користування кредитом за період з моменту відступлення прав вимоги, тобто з 14 травня 2012 року по 20 листопада 2017 року.

Проте, звернувшись до суду у грудні 2017 року позивач має право на стягнення процентів за користування кредитом, строк внесення яких настав після 1 грудня 2014 року.

Отже, заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 1 грудня 2014 року по 1 грудня 2017 року складає 39 906 грн. 30 коп. (101 844 грн. 85 коп. х 13% /360=36,78 грн. за 1 день х 1085 днів = 39 906 грн. 30 коп).

У відзиві на позовну заяву відповідач наполягав на тому, що позивачем пропущено строк позовної давності та просив про його застосування.

За таких обставин, колегія суддів приходе до висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 1 грудня 2014 року по 20 листопада 2017 року у розмірі 39 906 грн. 30 коп.

Проте, вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув належної уваги на надані позивачем докази в обґрунтування своїх позовних вимог та норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшов помилкового висновку про недоведеність позивачем позовних вимог.

За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Кредекс Фінанс» на підставі вищезазначених доказів.

Твердження відповідача про те, що сума боргу не підтверджена належними та допустимими доказами колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки згідно виписки по кредитному договору, укладеного з відповідачем, вбачається наявність кредитної заборгованості.

До того ж, сам відповідач в засіданні судової колегії не заперечував що дійсно придбав автомобіль за кредитні кошти, які в повному обсязі не погасив.

Доказів, які б доводили інший розмір заборгованості відповідачем не надано.

За таких обставин, відсутність в матеріалах справи меморіальних ордерів, які б підтверджували отримання відповідачем кредитних коштів, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» суди та органи досудового слідства не можуть відмовити у прийнятті як доказу електронного документа та вимагати надання паперового документа, а тому виписка по кредитному договору в електронному вигляді є допустимим та належним доказом підтвердження заборгованості відповідача.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами в національній валюті не є порушенням умов договору, оскільки грошове зобов’язання відповідно ст. 192 ЦК України має бути виконано у гривнях. Якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає оплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1630 грн. 41 коп. судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 367, 376, 381, 382, ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 12 березня 2018 року скасувати та постановити нове рішення.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» 39 906 грн. 30 коп. заборгованості за кредитним договором та 1 630 грн. 41 коп. судових витрат

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Н.О.Шаманська

Судді: О.О. Данилова

ОСОБА_3

Повний текст судового рішення складено 1 червня 2018 року