
Справа № 487/5117/17
Провадження № 2/487/467/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2018 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Кузьменка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Каламурзи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
27.09.2017 року ПАТ КБ «АКЦЕНТ-БАНК» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 31 729, 73 грн. за кредитним договором №б/н від 05.09.2011 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 будучи позичальником, не виконує умови кредитного договору №б/н від 05.09.2011 року, не сплачує кошти на погашення кредитного зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 31 729, 73 грн., яка складається з наступного: 2 261,65 грн. - тіло кредиту; 24 480, 95 грн. – нарахованих відсотків за користування кредитом; 3 000 грн. - нарахованої пені; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована складова), 1 487,13 грн. - штраф (процентна складова).
Ухвалою суду від 13.10.2017 року відкрито провадження у справі у відповідності до ст. 122 ЦПК України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом).
У судове засідання позивач не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно належним чином. Позовна заява містить клопотання представника позивача, в якому він просить розглянути справу за своєї відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення тіла кредиту. Крім того, у наданому відзиві посилався на недоведеність укладення договору та отримання коштів, та на відсутність підстав для одночасного стягнення штрафів та пені.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII Цивільно-процесуальний кодекс України викладено у новій редакції, який набрав чинності 15.12.2017 року.
Відповідно до пункту 9 Розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Враховуючи зазначене, справу слід розглядати у відповідності до норм ЦПК України від 03.10.2017 року в новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно вимог викладених в позовній заяві, заборгованість за кредитом становить 31 729, 73 грн., та складається з наступного: 2 261,65 грн. - тіло кредиту; 24 480, 95 грн. – нарахованих відсотків за користування кредитом; 3 000 грн. - нарахованої пені; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована складова), 1 487,13 грн. - штраф (процентна складова).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вважає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява позичальника разом з Умовами і тарифами складає між ним і банком кредитний договір, отже, відповідач був ознайомлений з вказаними Умовами, банк надав повну інформацію про умови кредитування, що підтверджується підписом відповідача в заяві (і з подальшими змінами - також зобов’язується ознайомлюватися самостійно).
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України 23 вересня 2015 року при розгляді справи № 6-37цс15, яка є обов'язковою для застосування судами України при розгляді справ у подібних правовідносинах.
Судом встановлено, що між Банком та відповідачем було укладено кредитний договір №б/н від 05.09.2011 року. Згідно вищезазначеного договору ОСОБА_1 надав відповідачу кредит в сумі 3 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та позивачем ОСОБА_3, що підтверджується його підписом у заяві.
Згідно з Тарифами банку, які були чинними на момент укладання договору, передбачена базова ставка — 36 % річних, розмір комісії за кредитне обслуговування — не встановлено.
Останній платіж у розмірі 250 грн. на погашення тіла кредиту позичальник здійснив 25.06.2014 року.
ОСОБА_3 є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідач належним чином свої зобов’язання за кредитним договором не виконував, в зв’язку з цим станом на 27.02.2017 року виникла заборгованість по кредитному договору.
Разом з тим, позивачем надано до матеріалів справи тарифи банку (без зазначення періоду, протягом якого вони були чинними та чи діяли вони на момент укладання договору), де передбачена сплата штрафу при порушенні строків платежів за будь-яким з грошових зобов’язань більш ніж на 55 днів у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків та комісій.
Згідно зі ст.628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Позивачем нарахована заборгованість по процентам в розмірі 24 240, 95 грн., виходячи з процентної ставки – 36 % та з липня 2013 року – 30 %.
Проте, доданими до матеріалів справи Умовами та правилами надання банківських послуг, сплата відсотків за користування кредитом не передбачена, тому, суд не вбачає підстав для стягнення нарахованих банком відсотків.
Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується таким.
Цивільно-правова відповідальність — це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч.2 ст.549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК).
За положеннями ст.61 Конституції, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення — строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.
Аналогічна правова позиція висловлена ВСУ у постанові від 21.10.2015 №6-2003цс15.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що наданий в обґрунтування позову розрахунок заборгованості, який є доказом її розміру, в частині нарахування відсотків, пені, та штрафів не відповідає фактичному боргу відповідача.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно принципу диспозитивності, передбаченим ст. 13, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього ЦПК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим ЦПК. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За такого, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за кредитом – 2 261, 65 грн.
У задоволенні вимог про стягнення, процентів за користування кредитом та штрафів, пені – слід відмовити за недоведеністю.
На підставі викладеного, у відповідності зі ст. ст. 509, 525, 526, 527, 554, 611, 612, 615, 625, 1049, 1050, 1054, ЦК України, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов'язань, узятих на себе за договорами, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при подачі позову, пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 114,04 грн.
Керуючись ст. 10, 18, 23, 76, 279, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – частково задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11 код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.09.2011 року у розмірі 2 261 (дві тисячі двісті шістдесят одну) грн. 65 коп. - заборгованість за кредитом.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11 код ЄДРПОУ 14360080) судові витрати понесені банком у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 04 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п. п. 15.5 ч. 1 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, яка вступила в дію з 15.12.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Заводського районного
суду м. Миколаєва: ОСОБА_4
Судове рішення № 74393016, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 20.04.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 487/5117/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: