Рішення № 7438935, 16.12.2009, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 2-1267/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2009 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

У складі: головуючого – судді Франчук О.Д.

при секретарі - Коршак О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Южноукраїнська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Азовмех» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Приватного підприємства «Азовмех», в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 22265 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні та моральну шкоду в сумі 17000 грн.. Мотивуючи свої позовні вимоги порушенням відповідачем його трудових прав.

В судовому засіданні ОСОБА_1 доповнив свої позовні вимоги та пояснив, що він з жовтня 2008 року працював водієм в ПП «Азовмех». З січня 2009 року підприємство припинило виплачувати належну йому заробітну плату, тому заборгованість по заробітній платі за його розрахунком складає 22265 грн.. В квітні 2009 року керівництво підприємства відправило всіх працівників у відпустку без збереження заробітної плати, не ознайомивши їх при цьому з відповідним наказом. 06 серпня 2009 року працівник відділу кадрів ПП «Азовмех» зателефонував йому і повідомив про те, 30 червня 2009 року його звільнено та вимагав від нього заяви про звільнення за власним бажанням датованої 30 червня 2009 року. Про те, що його звільнено за прогул не знав так, як з наказом про звільнення ознайомлений не був, а трудова книжка до цього часу знаходиться у відповідача. Також зазначив, що порушенням відповідачем його трудових прав йому завдано моральну шкоду. Вважає дії адміністрації ПП «Азовмех» незаконними в зв’язку з чим звернувся до суду з зазначеним позовом, за захистом своїх порушених прав. Просив зобов’язати відповідача видати йому належним чином оформлену трудову книжку, стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 22265 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні та 17000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та суду пояснила, що розмір заборгованості по заробітній платі, зазначений позивачем у сумі 22265 грн., не відповідає дійсності так, як на підприємстві введена почасово-преміальна система оплати праці водіям автосамоскидів та машиністів спецтехніки, а також встановлена заробітна плата водія 3-го класу у розмірі 900 грн.. При прийняття на роботу ОСОБА_1 була встановлена така ж сама тарифна ставка. Премія працівникам нараховується в індивідуальному порядку за виконання конкретних кількісних та якісних показників дорученої роботи, на підставі списків, наданих майстрами. Тому коли обсяги робіт скоротилися, а у квітні 2009 року зовсім припинилися, розмір заробітної плати значно скоротився. Вказав на те, що у червні 2009 року позивач не з’являвся на роботу, про що було складено відповідний акт, і на підставі даного акту було видано наказ № 58 від 30.06.2009 року про звільнення ОСОБА_1 за п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Однак, йдучи на уступки позивачу, йому була надана можливість змінити підстави звільнення, саме тому працівник ПП «Азовмех» зателефонував позивачу та запропонував, а не вимагав, приїхати або надіслати заяву про звільнення за власним бажанням. Трудова книжка не була видана ОСОБА_1 у строки передбачені ст. 47 КЗпП України, оскільки, незважаючи на їхнє прохання, працівник так і не з’явився, та не надіслав листа з проханням вислати йому його трудову книжку, без якого вони не мали права надіслати трудову книжку. Згідно з п. 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, пересилка трудової книжки поштою з доставкою за вказаною адресою допускається тільки за згодою працівника. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з відповідачем.

Відповідно до наказу № 58к від 30.06.2009 року ОСОБА_1 було звільнено за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України в зв’язку з прогулом (а.с. 18).

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося відповідачем, ОСОБА_1 після звільнення не було видано належним чином оформлену трудову книжку.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до п.4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ, а також вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому п. 2.10 цієї Інструкції.

Згідно до п. 4.2. вищезазначеної Інструкції, якщо працівник відсутній на роботі у день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач не надсилав позивачу поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що вони не переслали трудову книжку поштою з доставкою на адресу позивача, оскільки не отримали на це письмової згоди ОСОБА_1.

Тому позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача видати позивачу належним чином оформлену трудову книжку підлягають задоволенню.

Згідно довідки наданої ПП «Азовмех» (а.с. 28) заборгованість по заробітній платі перед позивачем становить 5366 грн. 90 коп..

В силу ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, проте як встановлено в судовому засіданні заборгованість по заробітній платі на день розгляду справи позивачу не виплачена, тому в цій частині його позовні вимоги відповідають закону та підлягають задоволенню, а на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 6866 грн. 90 коп..

В силу ст. 117 КЗпП України у разі не виплати з вини підприємства звільненому працівникові сум, що належать, в день звільнення, підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь період затримки.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1, відповідно до довідки (а.с. 28), складає 40 грн. 49 коп.. Фактичний час затримки розрахунку за період з 01 липня 2009 року по 16 грудня 2009 року складає 116 днів.

Тому на користь ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню за час затримки розрахунку 4696 грн. 84 коп. (40,49 х 116).

Ст. 237-1 КЗпП України передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у разі порушення власником, або уповноваженим цим органом його трудових прав.

У судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що адміністрацією ПП «Азовмех» мало місце порушення трудових прав ОСОБА_1, що призвело його до моральних страждань. З урахуванням обставин справи, доказів моральних страждань наведених позивачем, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню на суму 1500 грн..

Всього на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 11563 грн. 74 коп. (5366,90 + 4696,84 + 1500).

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню держмито в сумі 115 грн. 63 коп. на користь держави та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 60, 209, 213, 215, 218 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати Приватне підприємство «Азовмех» видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку.

Стягнути з Приватного підприємства «Азовмех» (р/р 26003071941980 в ФДРУ ТОВ ОСОБА_2 та кредит, МФО 335816, код ОКПО 30506592) на користь ОСОБА_1 за час затримки розрахунку заробітну плату в сумі 4696 грн. 84 коп., 5366 грн. 90 коп. заборгованості по заробітній платі та 1500 грн. моральної шкоди, а всього 11563 (одинадцять тисяч п’ятсот шістдесят три) гривні, 74 копійки.

Стягнути з Приватного підприємства «Азовмех» (р/р 26003071941980 в ФДРУ ТОВ ОСОБА_2 та кредит, МФО 335816, код ОКПО 30506592) на користь держави державне мито в сумі 115 грн. 63 коп.: ОСОБА_2 одержувач - ГУ ДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, р/р 31115095700010, код ЄДРПОУ 22433165.

Стягнути з Приватного підприємства «Азовмех» (р/р 26003071941980 в ФДРУ ТОВ ОСОБА_2 та кредит, МФО 335816, код ОКПО 30506592) на користь держави 120 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи Южноукраїнським міським судом: ОСОБА_2 одержувач – ГУ ДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, р/р 31218259700010, код ЄДРПОУ 22433165.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Миколаївської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_3