Ухвала суду № 74389302, 29.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №311/358/16 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарьова С.П.

Провадження № 22-ц/778/62/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«29» травня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

секретар: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області про роз’яснення постанови Апеляційного суду Запорізької області від 12 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Просив поновити строк, встановлений для звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору; визнати незаконним його звільнення з посади директора КП «Дніпрорудненський міський ринок» та поновити його з 16 жовтня 2015 року на вищевказаній посаді на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації; зобов'язати Дніпрорудненську міську раду Василівського району Запорізької області внести до його трудової книжки відомості про скасування запису про звільнення його з посади директора КП «Дніпрорудненський міський ринок» за п. 2 ст. 36 КЗпП України та внести запис про його поновлення на посаді директора КП «Дніпрорудненський міський ринок»; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 17 859,31 грн. за період з 16 жовтня 2015 року по 31 січня 2016 року; рішення в частині поновлення на роботі та стягнення на його користь заробітної плати у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 29 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 12 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 29 лютого 2016 року по цій справі скасовано та прийнято постанову наступного змісту.

Позов ОСОБА_3 до Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_3 строк, встановлений для звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору.

Визнано незаконним звільнення ОСОБА_3 з посади директора КП «Дніпрорудненський міський ринок» та поновлено його з 16 жовтня 2015 року на вищевказаній посаді та продовжено строк дії контракту до 30 квітня 2016 року.

Зобов'язано Дніпрорудненську міську раду Василівського району Запорізької області внести до трудової книжки ОСОБА_3 відомості про скасування запису про звільнення його з посади директора КП «Дніпрорудненський міський ринок» за п. 2 ст. 36 КЗпП України та внести запис про його поновлення на посаді директора КП «Дніпрорудненський міський ринок».

Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без задоволення як заявлені до неналежного відповідача.

Вирішено питання про судові витрати.

В березні 2018 року Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області подала заяву про роз’яснення вказаної постанови Апеляційного суду Запорізької області від 12 березня 2018 року.

Зазначила, що відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 19 березня 1993 № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» з директорами комунальних підприємств укладається контракт в письмовій формі. В постанові апеляційного суду про укладення контракту з ОСОБА_3 нічого зазначено не було, а поновити без укладення контракту не можливо згідно з вимогами зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України. Крім того, укладення контракту є волевиявленням двох сторін, а ОСОБА_3 не звертається до міської ради з письмовою заявою або проханням укласти з ним контракт.

Також після звільнення ОСОБА_3 трудову книжку ним було отримано особисто. У міській раді вона не зберігається на момент прийняття апеляційним судом постанови. Виконати рішення в частині внесення відомостей до трудової книжки не має можливості, оскільки трудова книжка знаходиться особисто у ОСОБА_3 або за його новим місцем роботи.

На підставі зазначеного просила роз'яснити постанову апеляційного суду Запорізької області у цивільній справі № 22-ц/778/62/18 від 12 березня 2018 року за позовом ОСОБА_3 до Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині виконання щодо: поновлення ОСОБА_3 з 16 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року на посаді директора КП «Дніирорудненський міський ринок», внесення відомостей про його поновлення на вищевказаній посаді до трудової книжки ОСОБА_3 та скасування запису про звільнення його з посади директора КП «Дніпрорудненський міський ринок», а саме: яким чином Дніпрорудненська міська рада повинна поновити ОСОБА_3 на посаді директора та зробити відповідні записи до його трудової книжки.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області про роз’яснення постанови Апеляційного суду Запорізької області підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ч.ч. 1,2,4 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання. Про роз’яснення або відмову у роз’ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення в цивільній справі" зазначено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та не вирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення ухваленого рішення, які не чітко та не ясно сформульовані.

Таким чином, роз'яснення судового рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз'яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.

З огляду на те, що резолютивна частина постанови Апеляційного суду Запорізької області від 12 березня 2018 року в частині поновлення позивача на посаді та внесення записів до трудової книжки є чіткою, зрозумілою, не допускає різного тлумачення, а обставини, що на думку заявника, стали підставою для подання вказаної заяви, не можуть слугувати підставою роз'яснення судового рішення, оскільки звернення з такою заявою зумовлено порядком виконання судового рішення та наявністю труднощів, що виникли у відповідача, не відповідає правовій природі та призначенню статті 271 ЦПК України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковими до виконання. Серед основних засад судочинства в Україні, крім іншого, є обов'язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України).

За приписами статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Зміст заяви про роз'яснення рішення суду фактично зводиться з незгодою заявника з постановою суду апеляційної інстанції в частині продовження строку дії контракту, укладеного між сторонами та порядку виконання зазначеного судового рішення апеляційного суду.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для роз'яснення постанови Апеляційного суду Запорізької області від 12 березня 2018 року.

Керуючись ст. 271 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області про роз’яснення постанови Апеляційного суду Запорізької області від 12 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 01 червня 2018 року.

Головуючий

Судді: