Постанова № 74383888, 31.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1752/18 Справа № 201/10706/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання – Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Дніпро» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2017 року у справі за заявою публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Дніпро» про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2017 р. по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Дніпро» до ОСОБА_5 (треті особи – Товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр», Жовтнева районна у м. Дніпрі рада) про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності, передачу майна в управління та стягнення судових витрат,-

в с т а н о в и л а:

29 червня 2017 року ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро» звернувся до суду з заявою про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2017 р. по цивільній справі за позовом ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро» до ОСОБА_5 (треті особи – ТОВ «Кедр», Жовтнева районна у м. Дніпрі рада) про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності, передачу майна в управління та стягнення судових витрат, яким було у задоволенні позовних вимог ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро» відмовлено в повному обсязі (а.с. 203, 212, 216-220 т. 2).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2017 року в задоволенні заяви ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро» про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2017 по цивільній справі за позовом ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро» до ОСОБА_5 (треті особи – ТОВ «Кедр», Жовтнева районна у м. Дніпрі рада) про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності, передачу майна в управління та стягнення судових витрат – відмовлено (а.с.114-115 т.3).

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро» (а.с.122-125,132-135 т.3).

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що рішення суду прийнято з невірним застосуванням норм матеріального права та порушенням процесуального права.

В порядку ст.. 360 ЦПК України від ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просила залишити без задоволення апеляційну скаргу ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро» (а.с.139-157 т. 3).

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту заяви ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро», нововиявленими обставинами є: скасування Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 31.05.2017р. по справі № 201/13253/15-ц рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.01.2016р. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 р., яким було визнано недійсним договору іпотеки №020806-1 від 02.08.2006р., який був предметом розгляду у даній справі; наявність рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. по справі №904/8909/16 про стягнення заборгованості з ТОВ «Кедр» за кредитним договором № 220805-КЛМ від 22.08.2005р., а також незаконність висновків суду щодо не надіслання вимоги відповідачу, неможливості встановлення розміру заборгованості за кредитним договором, ненадання меморіальних ордерів, пропуску строку позовної давності та оціночної вартості майна.

Суд першої інстанції погодився із твердженнями ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро» про те, що скасування Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 31.05.2017р. по справі № 201/13253/15-ц рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.01.2016р. та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.08.2016р., яким було визнано недійсним договору іпотеки №020806-1 від 02.08.2006р., який був предметом розгляду у даній справі є нововиявленою обставиною у розумінні п. 3 ч.2 ст. 361 ЦПК України.

Проте, також зазначив, що вказана обставина не є достатньою для скасування рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2017р. у зв’язку з нововиявленими обставинами. Оскільки, згідно мотивувальної частини рішення суду від 17.01.2017р., підстави для відмови ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро» в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, окрім наявності рішення про визнання недійсним договору іпотеки, були наступними: недоведеність позовних вимог; відсутність в матеріалах справи доказів наявності у позичальника заборгованості за кредитним договором, а саме первинної бухгалтерської документації у відповідності до вимог ст. ст. 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»; відсутність доказів видачі кредиту у розмірі, вказаному в позовній заяві; пропуск строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості; порушення вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» щодо надіслання іпотекодавцю вимоги про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов’язання; неспівмірність позовних вимог ринковій вартості предмету іпотеки; відсутність належних доказів щодо визначення ринкової вартості предмету іпотеки згідно ч. 2 ст. 43, ст. 39 Закону України «Про іпотеку» ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро» не скористався своїм процесуальним правом на оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в апеляційному порядку згідно вимог ст. 292 ЦПК України. Вказане рішення є таким, що набрало законної сили.

Таким чином, зазначені вище доводи позивача щодо незаконності висновків суду, викладених в рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2017р., не можуть вважатися нововиявленими обставинами згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України та зводяться виключно до переоцінки доказів та непогодження позивача з рішенням суду від 17.01.2017р. в тій або іншій його частині та є підставою для апеляційного оскарження вказаного рішення суду, а не для його перегляду у зв’язку із нововиявленими обставинами.

Що стосується нововиявленої обставини, на яку посилається представник позивача, а саме наявність рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. по справі №904/8909/16 про стягнення заборгованості з ТОВ «Кедр» за кредитним договором № 220805-КЛМ від 22.08.2005р., то вказана обставина є не нововиявленою обставиною, а новим доказом у справі.

При цьому, як вбачається з обставин справи, вказане рішення існувало станом на дату ухвалення рішення суду від 17.01.2017р., а позивачу було достеменно відомо про його наявність.

Проте, про наявність вказаного рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. позивачем не було повідомлено суд під час ухвалення рішення від 17.01.2017р. Докази протилежного відсутні в матеріалах справи.

Таким чином, цей доказ не може бути підставою для перегляду рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Що стосується пояснень представника позивача щодо законності позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку» в судовому порядку, то вказані доводи є також підставою для апеляційного оскарження рішення суду від 17.01.2017р., а не для його перегляду у зв’язку із ново виявленою обставиною.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для її задоволення.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України (в редакції дійсній на час розгляду справи судом першої інстанції) передбачено, що підставою для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У пунктах 3, 4, 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснено, що нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов’язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред’явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з’ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами. (Ухвала ВССУ від 08 червня 2017 року, справа № 231/32/2012).

Правильними є висновки суду першої інстанції, що скасування Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 31.05.2017р. по справі № 201/13253/15-ц рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.01.2016р. та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.08.2016р., яким було визнано недійсним договору іпотеки №020806-1 від 02.08.2006р., який був предметом розгляду у даній справі є нововиявленою обставиною у розумінні п. 3 ч.2 ст. 361 ЦПК України.

Проте, вказана обставина не є достатньою для скасування рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2017р. у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Проте, окрім визнання недійсним договору іпотеки, який є предметом судового розгляду у даній справ, підстави для відмови Банку в задоволенні позову були інші, які виписані в мотивувальній частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2017 року. Дане рішення не оскаржувалося в апеляційному порядку.

Також, правильними є висновки суду першої інстанції, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. по справі №904/8909/16 про стягнення заборгованості з ТОВ «Кедр» за кредитним договором № 220805-КЛМ від 22.08.2005р є не нововиявленою обставиною, а новим доказом у справі.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції прийняв до уваги вищенаведені роз’яснення пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені у постанові від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» та дійшли обґрунтованого висновку про те, що підстав для задоволення заяви ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро» про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Дніпрпоетровська від 17 січня 2017 року за нововиявленими обставинами немає, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими і правильність висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення процесуального права. За таких обставин ухвалу суду першої інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись ст. 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Дніпро» – залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетрвоська від 28 листопада 2017 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: