Рішення № 74383702, 17.05.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2255/17

Провадження № 2/192/218/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання – Савчукової В. В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії ПАТ «Дніпропетровськгаз» щодо відключення газопостачання в будинку № 16 по вул. Сонячна в с. Надіївка Солонянського району Дніпропетровської області – протиправними; зобов’язати відповідача відновити газопостачання за власний рахунок та стягнути 100 000 гривень моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він є власником житлового будинку № 16 по вул. Сонячна в с. Надіївка Солонянського району Дніпропетровської області, а 27 грудня 2016 року представниками відповідача був складений Акт виявлення порушень свинцевих або пластмасових пломб лічильника механізму, в тому числі справності лічильного механізму або порушень у роботі лічильника (пошкоджена пломба повірника з внутрішньої сторони), та був знятий газовий лічильник марки Gallus 2000 типу G-4 для проведення експертизи.

12 січня 2017 року лабораторією з повірки ПЛГ відділу лабораторних вимірів Управління метрології ПАТ «Дніпропетровськгаз» була проведена експертиза газового лічильника та видано висновок про непридатність для комерційного обліку газу з вини споживача, виявлені сліди несанкціонованого втручання в роботу лічильника з метою заниження його показників. Також було встановлено, що лічильник ремонту не підлягає. Того ж дня був складений акт про порушення № 1 Розділу 11 глави 2 п. 1 п.п.3 Кодексу газорозподільних систем (несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу).

Позивач зазначає, що 28 лютого 2017 року він отримав рахунок на оплату збитків на суму 34 829 гривень 00 копійок від 02 лютого 2017 року та акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об’єму та обсягів природного газу і його вартості, а 18 березня 2017 року – отримав вимогу про сплату вартості донарахування об’єму природного газу в розмірі 34 828 гривень 99 копійок, в якому було повідомлено про припинення газопостачання через 3 дні після отримання вимоги у випадку несплати вказаної суми.

14 грудня 2017 року працівники відповідача припинили газопостачання в будинку позивача шляхом встановлення інвентарної заглушки.

ОСОБА_3 вважає, що відповідачем під час припинення газопостачання було порушено вимоги п. 1 глави 7 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, оскільки його не було повідомлено належним чином про підстави та дату припинення газопостачання, а без такого повідомлення відповідач не мав права здійснювати припинення газопостачання в будинку позивача. Також посилається на те, що в момент припинення газопостачання працівники відповідача не склали Акт та не здійснили опломбування газової труби, чим порушили вимоги Кодексу газорозподільних систем.

Окрім того, зазначив в позові, що не має заборгованості перед відповідачем за спожитий природний газ, має оформлену субсидію, а діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 100 000 гривень. Позивач зазначає, що оскільки припинення газопостачання відбулося в грудні, то йому довелося витрачати кошти на придбання електричних обігрівачів, приладдя для приготування їжі, а його сім'я, в тому числі діти, опинилася в складних життєвих умовах. Оскільки відповідач займає монопольне становище на ринку послуг із газопостачання, то позивач іншим шляхом не може вирішити питання стосовно обігріву свого будинку та приготування їжі.

В судове засідання ОСОБА_3 не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, з підстав, зазначених в позові. Посилався на порушення відповідачем норм Кодексу газорозподільних систем в частині належного повідомлення позивача про дату припинення газопостачання. Зазначив, що 14 грудня 2017 року газопостачання в будинку позивача було припинено, проте повідомлення про таке припинення позивач не отримував. За результатами припинення подачі газу було встановлено заглушку, яка не була опломбована, а також не було складено акт про відключення, що є порушенням. В Акті, який складався через два тижні після припинення газопостачання зазначено, що позивач відмовився від його підписання, проте вказане не відповідає дійсності, оскільки такий акт на місці не складався. Обґрунтовуючи вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, його представник посилався на те, що відповідач припинив подачу газу в зимовий період, а будинок позивача опалюється саме природним газом. В сім'ї позивача маються двоє дітей, які могли замерзнути без опалення. Саме тому позивач був змушений купувати обігрівачі, а також мікрохвильову плиту для приготування їжі, а дії відповідача завдали ОСОБА_3 моральні страждання, які він оцінив в 100 000 гривень.

Представник відповідача – ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що припинення газопостачання відбулося з підстав наявності заборгованості у позивача за спожитий природний газ, яка не була погашена в строки, зазначені в повідомленні про припинення газопостачання. Від підпису Акта на місці ОСОБА_3 відмовився, а тому такий Акт був надісланий йому поштою. Оскільки припинення газопостачання відбувалося шляхом заварювання входу на трубі, то опломбування не вимагалося.

Згідно відзиву на позов позивач не заперечує факт обізнаності про відключення, який було йому повідомлено шляхом направлення вимоги про сплату заборгованості. Вдруге таку ж вимогу позивачу було направлено 21 квітня 2017 року та отримано ним 25 квітня 2017 року. Оскільки погашення заборгованості не відбулося, тому відповідач в грудні 2017 року здійснив припинення газопостачання. Також у відзиві зазначено, що позивач відмовив представникам ПАТ «Дніпропетровськгаз» в доступі до об’єкта споживача для припинення газопостачання, а відповідно до абзацу 2 п. 5 глави 7 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем оператор може здійснити в такому випадку припинення газопостачання шляхом механічного від’єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи, що і було здійснено 14 грудня 2017 року. Про таке відключення було складено Акт, однак у зв’язку з відмовою позивача від його підписання, він був направлений на його адресу поштою. Вказане спростовує доводи позивача про порушення відповідачем вимог Кодексу газорозподільних систем під час припинення газопостачання за адресою місцезнаходження будинку позивача. Стосовно вимог про стягнення моральної шкоди, у відзиві зазначено, що оскільки позивач у позові не зазначив які ушкодження здоров’я він зазнав, ким, коли та у якій спосіб було здійснено саме протиправну поведінку щодо нього та членів його сім'ї чи близьких родичів, яке майно позивача, ким та коли воно було пошкоджено чи знищено, тому такі вимоги задоволенню не підлягають. Просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.49-51).

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши в сукупності докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку № 16 по вул. Сонячна в с. Надіївка Солонянського району Дніпропетровської області (а.с.10) та споживачем послуг ПАТ «Дніпропетровськгаз» з газопостачання, що не заперечувалось сторонами.

14 грудня 2017 року представниками ПАТ «Дніпропетровськгаз» у споживача ОСОБА_3 за адресою: с. Надіївка Солонянського району Дніпропетровської області, вул. Сонячна, буд. 16 було проведено припинення газопостачання шляхом механічного від’єднання газових мереж позивача від газорозподільної системи та встановлено заглушку. Опломбування здійснено не було.

Спірні правовідносини сторін, а також порядок обмеження та припинення розподілу природного газу споживачам, регулюються Кодексом газорозподільних систем, ЦК України та Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 1 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об’єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об’єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов’язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об’єкту споживача, що не є побутовим); 11) в інших випадках, передбачених законодавством.

Судом було встановлено, що 25 квітня 2017 року позивач отримав вимогу (в порядку Р. VI Кодексу газорозподільних систем), згідно якої зазначено, що рішенням комісії з розгляду актів про порушення від 02 лютого 2017 року, задоволено акт про порушення від 27 грудня 2016 року, складений відносно ОСОБА_3 з приводу порушення передбаченого п. 1 п.п.3 гл. 2 Р. ХІ Кодексу ГРМ – несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки. Вказаним рішенням проведено донарахування об’ємів природного газу на суму 34 829 гривень. У випадку залишення даної вимоги без реагування, газопостачання за адресою позивача буде припинено через три дні після отримання даної вимоги (а.с.54,55).

Інших вимог із зазначенням дати припинення газопостачання позивач не отримував, а відповідач не надсилав, що сторони визнали в судовому засіданні.

Розділом VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об’єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1 - 6 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу).

Судом було встановлено, що припинення газопостачання в будинку № 16 по вул. Сонячна в с. Надіївка Солонянського району Дніпропетровської області відбулося 14 грудня 2017 року, тобто майже через вісім місяців після отримання ОСОБА_3 в квітні 2017 року відповідної вимоги.

Суд вважає, що припинення газопостачання 14 грудня 2017 року відбулося з порушенням вимог Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, оскільки доказів щодо отримання позивачем повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу) суду не надано.

Посилання представника відповідача на правомірність припинення газопостачання 14 грудня 2017 року з огляду на наявність вимоги, яку ОСОБА_3 отримав 25 квітня 2017 року (а.с.55) не приймаються судом у зв’язку з тим, що чинним законодавством встановлений чіткий порядок попередження споживача не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). Оскільки таке припинення газопостачання відбулося через вісім місяців після отримання позивачем повідомлення, тому дії відповідача в цій частині є протиправними.

Відповідно до положень глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, а також нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема, у випадку, несвоєчасної та/або неповної оплати послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу.

Пунктом 4 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що пломбування та розпломбування газового обладнання на об’єктах споживачів, що пов’язані з припиненням/обмеженням або відновленням газопостачання (розподілу природного газу), виконуються Оператором ГРМ відповідно до вимог розділу X цього Кодексу. При припиненні (відновленні) газопостачання (розподілу природного газу) складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. Припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.

Згідно дослідженого в судовому засіданні відеозапису процесу припинення газопостачання (а.с.52) судом було встановлено, що воно було здійснено шляхом механічного від’єднання газових мереж позивача від газорозподільної системи. Перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування 14 грудня 2017 року під час припинення газопостачання за адресою: с. Надіївка Солонянського району Дніпропетровської області, вул. Сонячна, буд. 16 - не здійснювалося, що також не заперечувалося представником відповідача та про що зазначено у відзиві.

Суд вважає, що в цій частині дії представників ПАТ «Дніпропетровськгаз» не відповідають вимогам Кодексу газорозподільних систем, а тому також є протиправними, оскільки з дослідженого відеозапису убачається, що позивач спочатку дійсно перешкоджав працівникам відповідача здійснювати роботи по припиненню газопостачання, проте згодом у добровільному порядку надав доступ до газової труби. Тому посилання представника відповідача щодо правомірності механічного від'єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи без опломбування у зв’язку з відмовою ОСОБА_3 представникам Оператора ГРМ в доступі до об'єкта споживача для припинення газопостачання (розподілу природного газу) були спростовані дослідженими в судовому засідання доказами. Працівники відповідача після надання доступу до об'єкта споживача для припинення газопостачання (розподілу природного газу) зобов’язані були діяти відповідно до вимог п. 4 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем та припинити газопостачання (розподілу природного газу) споживачу шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.

Окрім цього, судом було встановлено, що Акт б/н на відключення (підключення) газових приладів та побутових лічильників газу від 14 грудня 2017 року (а.с.57) не складався на місці, що також не заперечувалося представником відповідача, а застереження в Акті стосовно відмови позивача від його підписання - належними та допустимими доказами не підтверджено суду. Тому суд вважає, що і в цій частині дії працівників ПАТ «Дніпропетровськгаз» є протиправними.

Встановивши таку протиправність, суд вважає, що вимоги про зобов’язання ПАТ «Дніпропетровськгаз» відновити газопостачання в будинку № 16 по вул. Сонячна в с. Надіївка Солонянського району Дніпропетровської області за власний рахунок також підлягають задоволенню, як похідні від вимог про протиправність дій.

На підставі викладеного, суд оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору їх достатності і взаємного зв'язку у їх сукупності, вважає, що існують підстави для задоволення позову в частині визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання відновити газопостачання.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу у визначений ч.2 ст.16 ЦК України спосіб, зокрема, шляхом відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, розмір відшкодування моральної шкоди повинен визначатися судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має керуватися засадами розумності, виваженості, та справедливості.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

В судовому засіданні представником позивача було доведено завдання моральної шкоди ОСОБА_3 протиправними діями представниками відповідача 17 грудня 2017 року під час припинення газопостачання, яка виразилась у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. В результаті такий дій позивач був позбавлений можливості у звичайному режимі здійснювати опалення будинку в зимовий період, готувати їжу, у зв’язку з чим відчував душевні, психічні страждання.

Посилання представника відповідача на те, що позивач не зазначив які ушкодження здоров’я він зазнав, ким, коли та у якій спосіб було здійснено саме протиправну поведінку щодо нього та членів його сім'ї чи близьких родичів, яке майно позивача, ким та коли воно було пошкоджено чи знищено, суд не приймає до уваги, оскільки моральна шкода, зокрема, полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Тому відсутність ушкодження здоров’я чи майна позивача не може бути підставою для висновку про відсутність факту завдання йому моральної шкоди.

Оскільки судом було встановлено протиправність дій працівників відповідача стосовно припинення газопостачання в будинку позивача в опалювальний період, а також встановлено здійснення вимушених дії ОСОБА_3 з приводу придбання додаткового обладнання для налаштування нормального обігу життя, тому суд вважає, що позивач зазнав певних душевних страждань у зв’язку з вимушеними змінами у його життєвих стосунках.

При визначені розміру моральної шкоди судом враховуються душевні страждання ОСОБА_3, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретні обставини по справі і наслідки, що наступили. Керуючись засадами розумності, виваженості, та справедливості, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 000 гривень на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 вказаної статті якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивачем пред’явлено позовні вимоги, як споживачем послуг з газопостачання, тому відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» він звільнений від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням його прав.

Тому, у зв’язку із частковим задоволенням позову судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 133, 141, 247, 258,259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 (52405, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Надіївка, вул. Сонячна, буд. 16, РНОКПП – НОМЕР_1) до публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» (49000, м. Дніпро, вул. Шевченко, буд. 2, ЄДРПОУ 03340920) про захист прав споживачів, визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,- задовольнити частково.

Визнати дії публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» щодо відключення газопостачання в будинку № 16 по вул. Сонячна в с. Надіївка Солонянського району Дніпропетровської області – протиправними.

Зобов’язати публічне акціонерне товариство з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» відновити газопостачання в будинку № 16 по вул. Сонячна в с. Надіївка Солонянського району Дніпропетровської області за власний рахунок.

Стягнути з публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» на користь ОСОБА_3 2 000 (дві тисячі) гривень моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позову про стягнення 98 000 гривень моральної шкоди – відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» на користь держави 2 114 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 40 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 01 червня 2018 року.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина