Постанова № 74383232, 10.05.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 305/658/17

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого – судді Бисага Т.Ю.,

суддів: Фазикош Г.В. Собослой Г.Г.,

при секретарі – Терпай С.М.,

за участю адвоката – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рахівського районного суду від 01.03.2018 року (головуючий – суддя Тулик І.І.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Головного управління Держземагенства у Закарпатській області, управління Держгеокадастру в Рахівському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Рахівського районного суду від 01 березня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Головного управління Держземагенства у Закарпатській області, управління Держгеокадастру в Рахівському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування наказу залишено без розгляду.

Не погодившись з даною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.Вказує на те, що на судове засідання 31.01.2018 року на адресу суду першої інстанції була відправлена заява представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку із зайнятістю в іншому процесі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Основними підставами для апеляційного оскарження ухвали апелянт вказує на те, що до вирішення питання залишення позову без розгляду суд першої інстанції не вирішив декілька його клопотань, зокрема, щодо залучення третьої сторони, витребування доказів та призначення експертизи.

Проте, такі доводи є безпідставними, оскільки суд в порядку та з врахуванням вимог ч.3 ст.131, ст.217, п.1 ч.3 ст.257 ЦПК України вирішив питання про залишення позову без розгляду після перевірки явки осіб до переходу в етап розгляду клопотань сторін.

Щодо доводів апелянта про те, що суд не з'ясував реальних підстав відсутності представника позивача у судовому засіданні, вважаємо їх безпідставними та такими, що не відповідають вимогам законодавства з огляду на наступне.

В оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції встановлено, що в судові засідання на 31.01.2018 року та 01.03.2018 року позивач не з'являвся, від отримання поштового повідомлення відмовляється, що свідчить про належне повідомлення про час та місце розгляду справи, причини його неявки суду не відомі.

Неявка в суд позивача та його процесуального представника носить систематичний характер, а тому суд розцінив такі дії позивача та його представника як втрату зацікавленості в кінцевому результаті і переслідувані мети - максимально сприяти у розгляді справи. Внаслідок таких дій, суд позбавлений можливості належним чином розглянути справу по суті у визначені ст.ст. 196, 210 ЦПК України строки.

Крім того, з огляду на вимоги ст.ст. 131, 223 ЦПК України, представник позивача зобов'язаний самостійно у формі, передбаченій кодексом, повідомляти суд про причини своєї неявки в судове засідання, а суд, в свою чергу, оцінює поважність причин такої неявки.

Внаслідок таких дій з боку позивача, суд позбавлений змоги належним чином розглянути справу по суті у визначений законодавством України процесуальний строк.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, отже встановлення яких небудь привілеїв для позивача є в свою чергу обмеженням прав для відповідача на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справи.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

За таких обставин, відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Рахівського районного суду від 01.03.2018 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14.05.2018 року.

Головуючий:

Судді: