Постанова № 74374714, 22.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4937/16 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулася до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» ОСОБА_5 (далі - відповідач 2), про:

- визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» ОСОБА_5, яке оформлено наказом №57 від 23 лютого 2016 року про визнання нікчемним (правочину) операції по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок НОМЕР_2 відкритого на підставі Договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/26208010006650, укладеного 29 січня 2016 рку між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Авант-Банк», яка була проведена 29 січня 2016 року на 6500 (шість тисяч п'ятсот) доларів США 00 центів.

- зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» ОСОБА_5, якій Фонд гарантування вкладів фізичних осіб делегував свої повноваження тимчасового адміністратора, подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Авант-Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі суми у 163 486 (сто шістдесят три тисячі чотириста вісімдесят шість) гривень 50 копійок, що за встановленим курсом було еквівалентом суми 6500 (шість тисяч п'ятсот) доларів США 00 центів, що була розміщена на поточному рахунку позивача НОМЕР_3 в іноземній валюті - доларі США, який був відкритий на підставі Договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/13/26209990006650 укладеного 06 вересня 2013 року між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Авант-Банк».

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2018 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що визнання банку проблемним є банківською таємницею в силу законодавчих приписів, яка не була і не могла бути йому відома при укладенні спірного договору банківського вкладу, що такий договір був укладений на загальних умовах і законодавством чітко визначено можливість надходження коштів на рахунок вкладника банку від інших осіб.

З цих та інших підстав апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, вважаючи, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч.4 ст.229, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, яка є вкладником ПАТ «Авант-Банк» на підставі договорів банківського рахунку фізичної особи №РКО-Ф/13/26209990006650 від 06.09.2013, згідно умов якого ПАТ «Авант-Банк» відкрив позивачу поточний рахунок НОМЕР_2 в іноземній валюті - долари США та №РКО-Ф/13/26208010006650 від 29.01.2016, згідно умов якого ПАТ «Авант-Банк» відкрив поточний рахунок НОМЕР_2 в іноземній валюті - доларі США.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії виписки з банківського рахунку позивача, 29.01.2016 на поточний рахунок НОМЕР_2 від імені іншої фізичної особи були переказані грошові кошти в сумі 6500,00 доларів США, що за встановленим курсом було еквівалентом становить 163 486,50 грн.

В той же день, 29.01.2016 на підставі платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 29.01.2016, банком була здійснена операція по перерахуванню грошових коштів у сумі 6500,00 доларів США з належного позивачу рахунку НОМЕР_2 на інший поточний рахунок позивача НОМЕР_3.

Разом з тим, позивач зазначає, обидві зазначені банківські операції по перерахуванню коштів були проведені банком протягом операційного часу 29.01.2016 р. в рамках укладених договорів.

10.12.2015 правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 878/БТ «Про віднесення ПАТ «Авант-Банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку».

На підставі постанови Правління Національного банку України від 29.01.2016 р. № 44 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 29.01.2016 р. № 96 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Авант-Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 25.02.2016 №109 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.02.2016 №262 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Авант-Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Авант-Банк» з 26.02.2016 до 25.02.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Авант-Банк» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5 на два роки з 26.02.2016 до 25.02.2018 включно.

Листом від 25.02.2016 №898 уповноважена особа повідомила ОСОБА_3 про нікчемність операції з перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок НОМЕР_3, проведеної 29.01.2016 на суму 6 500,00 грн., згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що правочини, були вчиненні позивачем, з метою штучного створення обов'язку Фонду гарантування щодо відшкодування коштів, яке Фонд гарантування вкладів здійснюватиме за рахунок державних коштів, є такими, що спрямовані на заволодіння державними коштами, та відповідно порушують публічний порядок, а відтак дії Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду є правомірними та такими, що відповідають Закону.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення № 14), Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою правління НБУ від 12.11.2003 № 492 (далі - Інструкція № 492).

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

За приписами ст.12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч.1, 4 ст.26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

У ч. 1-3, 5-6 ст. 27 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Положеннями ч.2 ст.37 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно ч.2 ст.38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною 3 ст.38 Закону № 4452-VI передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до п.п. 3-6 розділу ІІІ Положення № 14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Пунктом 2, розділу IV Положення № 14 закріплено, що Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Згідно п.п. 4,6 розділу IV Положення № 14, виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до п. 10.1 Інструкції № 492 на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що правовою підставою для включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом, зокрема платіжним дорученням та/або банківською випискою про переказ коштів на її рахунок.

Разом з тим, єдиною та необхідною умовою для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними і, відповідно, не включення осіб (клієнтів банку), що їх уклали, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є наявність хоча б однієї правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Водночас, слід враховувати, що перелік правових підстав для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними, закріплений у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Таким чином, перевіряючи правильність рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на те, що внесення (зарахування) коштів у розмірі 6500,00 доларів США на поточний рахунок НОМЕР_2 позивача, відкритий ПАТ «Авант-Банк» на підставі договорів банківського рахунку фізичної особи №РКО-Ф/13/26209990006650 від 06.09.2013, підтверджується відповідними банківськими документами і не заперечується відповідачем.

При цьому, здійснені операції по перерахуванню коштів визнані нікчемними Уповноваженою особою ФГВФО на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, тобто у зв'язку з тим, що банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Проте, такі доводи відповідача засновані на припущеннях і не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, і наявності будь-яких інших конкретних правових підстав, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, з яких договір банківського вкладу позивача і операції з внесення коштів на його рахунок за цим договором були визнані нікчемними, відповідачем не доведено.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів того, що при укладанні договору про відкриття банківського рахунку було надано переваги (пільги), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не наділяє Уповноважену особу Фонду правом визнавати нікчемними правочини, укладені фізичними особами-клієнтами банку із третіми особами, а тому, висновки про нікчемність операцій з перерахунку грошових коштів на поточний рахунок позивача в якості поворотної фінансової допомоги є безпідставними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному випадку у відповідача були відсутні достатні та необхідні правові підстави для прийняття рішення про нікчемність (правочинів) операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок НОМЕР_3 від 29.01.2016 на суму 6500,00 доларів США.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нової постанови про задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 229, 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2018 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» ОСОБА_5, яке оформлено наказом № 57 від 23 лютого 2016 року про визнання нікчемним (правочину) операції по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок НОМЕР_2 відкритого на підставі Договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/26208010006650, укладеного 06 вересня 2013 року між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Авант-Банк», яка була проведена 29 січня 2016 року на 6500 (шість тисяч п'ятсот) доларів США 00 центів.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» ОСОБА_5, якій Фонд гарантування вкладів фізичних осіб делегував свої повноваження тимчасового адміністратора, подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Авант-Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі суми у 163 486 (сто шістдесят три тисячі чотириста вісімдесят шість) гривень 50 копійок, що за встановленим курсом було еквівалентом суми 6500 (шість тисяч п'ятсот) доларів США 00 центів, що була розміщена на поточному рахунку позивача НОМЕР_3 в іноземній валюті - доларі США, який був відкритий на підставі Договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/13/26209990006650 укладеного 06 вересня 2013 року між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Авант-Банк».

Присудити на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 02100, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 826,83 грн. (вісімсот двадцять шість гривень 83 коп.) на підставі квитанції №0.0.1003389017.1 від 03 квітня 2018 року з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 29.05.2018 року.