Постанова № 74374615, 29.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/20447/16 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2018 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 25.08.2016 № 7087-17 на загальну суму 300 203, 06 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14.09.2016 № 1965/26-59-17-01-14 про опис майна у податкову заставу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 25.08.2016 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві сформовано та направлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 податкову вимогу № 7087-17 про сплату боргу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 300 203, 06 грн., з якого: за основним платежем - 239 754,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 60 448,61 грн.

14.09.2016 заступником начальника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення № 1965/26-59-17-01-14 про опис майна у податкову заставу.

Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 07.12.2016 № 13126/Л/99-99-17-01-14 залишено без змін податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 25.08.2016 № 7087-17, рішення про опис майна у податкову заставу від 14.09.2016 № 1965/26-59-17-01-14 та рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01.11.2016 № 7071/Л/26-15-17-02-17, а скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 16.11.2016 б/н - без задоволення.

Позивач, вважаючи оскаржувану податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що враховуючи, що податковий борг в розмірі 300 203,06 грн. є узгодженим, контролюючим органом правомірно надіслано вимогу про сплату боргу та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, у зв'язку із чим позов задоволенню не підлягає.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, яким донараховано суму грошового зобов'язання вважається відкликаним, а тому Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві протиправно надіслано вимогу про сплату боргу та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 576 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Підпунктом 89.1.2 пункту 89 статті 89 ПК України встановлено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 300 203,06 грн. згідно податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.02.2016 № 00029212-01.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 08.02.2016 № 00029212-01, оскаржив його в адміністративному порядку та в подальшому до суду.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 20.04.2016 № 3101/Л/26-15-10-02-16 скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 08.02.2016 № 00029212-01 в частині грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на 750, 05 грн. (основний платіж - 600, 04 грн., штрафні санкції - 150, 01 грн.), в іншій частині залишено без змін, а скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 18.02.2016 (вхідний № Л/87/ФОП-08 від 22 лютого 2016 року) - задоволено частково.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016 у справі № 826/247/16, зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00029212-01 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.02.2016 на суму 239 754, 45 грн. за основним платежем та на суму 60 448, 61 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 у справі № 826/247/16 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві задоволено; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016 - скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу, податкової вимоги, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій - відмовлено.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та з огляду на встановлені обставини, колегія суддів зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зобов'язаний був сплатити нараховану суму грошового зобов'язання до 05.08.2016.

Враховуючи несплату позивачем суми боргу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про сплату боргу від 25.08.2016 № 7087-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 14.09.2016 № 1965/26-59-17-01-14.

Щодо доводів апелянта, що податкове повідомлення-рішення від 08.02.2016 № 00029212-01 вважається відкликаним, а тому відсутні підстави для стягнення податкового боргу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 60.1.3 пункту 60.1. статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Разом з тим, пунктом 60.4. статті 60 ПК України встановлено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

При цьому, доказів прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, з урахуванням зменшеної суми грошового зобов'язання, згідно рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20.04.2016 № 3101/Л/26-15-10-02-16, як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції, не пред'явлено, відповідно податкове повідомлення-рішення від 08.02.2016 № 00029212-01 не вважається відкликаним. При цьому, правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 08.02.2016 № 00029212-01 встановлено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 у справі № 826/247/16.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 31.05.2018.