Ухвала суду № 74374599, 30.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/19421/16

УХВАЛА

30 травня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Троян Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної сужби у м. Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 р. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Київгума" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної сужби у м. Києва про визнання незаконним акту та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року адмністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із зазначеним рішенням, 26.04.2018 відповідачем подано апеляційну скаргу.

З матеріалів справи вбачаться, що Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 02.02.2018 вже зверталася до суду з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 апеляційну скаргу залишено без руху у зв’язку з тим, що апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору (а.с. 142).

Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 року у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків відмовлено та повернуто апеляційну скаргу апелянту у зв’язку з невиконанням вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 про залишення апеляційної скарги без руху (а.с. 164-165).

Як зазначалось вище, 26.04.2018, тобто з пропуском встановленого ст. 295 КАС України Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві повторно подано апеляційну скаргу.

Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому поновити строк на апеляційне оскарження.

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що у зв'язку з блокуванням рахунків ДПІ, у відповідача була відсутня можливість сплатити судовий збір своєчасно.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295 КАС України.

За правилами частини першої ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Статтею 44 КАС України в чинній редакції, передбачено обов’язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Окрім того, тимчасове зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов’язаними.

При цьому, слід звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов’язані з дійсно непереборними та об’єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 (справа №820/4420/18).

Крім того, ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 чітко визначено спосіб усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору, що, однак, не було виконано відповідачем у встановлений судом строк.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”, справа “Креуз проти Польщі”).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

При цьому, державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов’язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв’язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов’язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може випливати на дотримання строку апеляційного оскарження, і як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 (справа №814/1646/16).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини, вказані в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження.

Відтак, апелянту слід надати інші докази поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги.

Окрім того, в порушення вимог пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011 (далі по тексту Закону №3674-VІ).

Відповідно до п.2 частини третьої ст. 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2016 року становить 1378 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана у грудні 2016 року. Водночас, при подачі даної позовної заяви підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та майнового характеру юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №3674-VІ, у разі подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону №3674-VІ, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить (1378+(294514,22*1,5)*150% = 8693,57грн.

Згідно частини першої ст. 9 Закону №3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відтак, Київський апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити: п/р 31211206781007, отримувач – УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача – ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030101.

Також суд звертає увагу на те, що Законом №3674-VІ (VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) не встановлено пільг щодо сплати судового збору для апелянта, який є відповідачем у даній справі.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму ВАСУ від 05.02.2016 №2 “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень ЗУ “Про судовий збір” обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення такої особи від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

У відповідності до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 132, 169, 295, 296, 298 КАС України, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної сужби у м. Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року - залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у зазначений вище строк в частині ненадання належних підстав пропуску строку буде вирішуватись питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання, або питання про повернення апеляційної скарги у разі невиконання інших вимог ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Н.М. Троян