Постанова № 74374422, 30.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2964/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника адвоката ОСОБА_1, діючої за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.02.2018р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката ОСОБА_1, діючої за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської обл. про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом пенсійного фонду (суддя суду І інстанції: ОСОБА_3, час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 10 год. 40 хв. 22.02.2018р., м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 27.02.2018р.),-

В С Т А Н О В И В:

02.01.2018р. представник адвокат ОСОБА_1, діюча за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача ОСОБА_4 Пенсійного фонду /ПФ/ України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської обл. № 15 від 15.04.2016р. про застосування до ОСОБА_2 фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або пенсійним органом (а.с.6-9).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.02.2018р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.94-99).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржила представник адвокат ОСОБА_1, діюча за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, яка покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити (а.с.106-108).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при прийнятті спірного рішення пенсійний орган помилково керувався приписами ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки вказана норма на час прийняття спірного рішення була нечинною.

Також застосування положень абз.5 п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VI, що набрав чинності з 01.01.2011р. щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011р. не настав, щодо ОСОБА_2 є таким, що суперечить нормам Конституції України.

Мотивуючи своє рішення щодо правомірності застосування відповідачем до ОСОБА_2 штрафних санкцій і пені суд першої інстанції неодноразово зазначає, що органи ПФ України наділені згаданими повноваженнями щодо заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 01.01.2011р., однак, як вбачається з рішення відповідача № 15 від 15.04.2016р., штрафні санкції та пеня були застосовані й до заборгованості, яка мала місце після 01.01.2011р.

Відповідачем Управлінням ПФ України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської обл. скеровано до апеляційного суду відзив, згідно якого він вважає, що рішення № 15 від 15.04.2016р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, що виникли до 01.01.2011р., грунтується на вимогах закону, а також відповідає судовій практиці Верховного Суду України по аналогічній категорії справ (а.с.120-122).

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, фізична-особа підприємець ОСОБА_2 перебував на обліку в Управлінні ПФ України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської обл. як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В період з 01.01.2004р. по 31.01.2007р. позивач подав до Управління ПФ України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської обл. щомісячні звіти за найманих працівників, в яких самостійно розрахував суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме Додаток 23 «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наступні періоди:

з 01.04.2004р. по 31.12.2004р. - сума сплати 4399 грн. 70 коп.;

з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. - сума сплати 7123 грн. 02 коп.;

з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. - сума сплати 7391 грн. 05 коп.;

з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. - сума сплати 674 грн.

Крім того, позивачем подано річні звіти за 2004 та 2005 роки (Додаток 25 «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), згідно яких суми до сплати по страхових внесках становили 202 грн. 45 коп. та 528 грн. 64 коп. відповідно.

Станом на 13.04.2016р. за позивачем обраховувалася недоїмка по сплаті страхових внесків в загальній сумі 20318 грн. 61 коп., в тому числі 18465 грн. 35 коп. по нарахуваннях, 1122 грн. 18 коп. по утриманнях та 731 грн. 08 коп. з доходу підприємця.

Вказана обставина позивачем (його представником) не заперечується; будь-яких зауважень і доказів щодо невірного обчислення вказаних сум заборгованості за період з 01.01.2004р. по 13.04.2016р. під час судового розгляду не представлено.

14.04.2016р. позивачем сплачено суму недоїмки за страховими внесками в загальній сумі 20318 грн. 61 коп.

У зв’язку з тим, що позивачем несвоєчасно сплачувались самостійно розраховані страхові внески за період з 02.02.2004р. по 14.04.2016р., в тому числі з 02.02.2004р. по 31.12.2010р., відповідачем ПФ України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської обл. на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийнято рішення № 15 від 15.04.2016р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені в загальному розмірі 79661 грн. 88 коп. (а.с.23, 50-61).

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи страхувальником, був зобов’язаний в установленому порядку сплачувати страхові внески. Оскільки згідно карток по особовим рахункам, розрахунків фінансових санкцій та пені по цих рахунках нараховані страхові внески сплачувалися позивачем із порушенням встановлених строків їх сплати, пенсійним органом обгрунтовано винесене спірне рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

В частині повноважень відповідача на прийняття спірного рішення суд виходив з того, що чинним законодавством повноваження щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату заборгованості по страховим внескам, що виникла до 01.01.2011р., передані органам ПФ України.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.

Відповідно до приписів ч.1 ст.5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п.6 ст.17 цього Закону страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч.2 ст.106 цього Закону).

Відповідно до вимог ст.20 цього Закону страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані на відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, тобто календарний місяць.

Згідно п.2 ч.9 ст.106 наведеного Закону та пп.9.3.2 п.9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління ПФ України № 21-1 від 19.12.2003р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

При застосуванні штрафів приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Як убачається з приписів ч.8 ст.106 вказаного Закону та пп.10.1 п.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.

Згідно з ч.15 ст.106 вказаного Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується; вказаний строк торкається як моменту прийняття рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, так і часу звернення пенсійного органу із відповідним позовом про стягнення недоїмки, санкцій та пені.

Виходячи із змісту наведеного, колегія суддів вважає, що пенсійним органом дотримані вимоги наведених актів, обґрунтовано та підставно прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та про нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків.

Таким чином, під час прийняття та скерування спірного рішення Управлінням ПФ України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської обл. не було допущено порушень вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління ПФ України № 21-1 від 19.12.2003р., які б потягнули за собою необхідність визнання протиправними та скасування цього рішення.

У частині доводів апелянта про неправомірне застосування нечинних приписів ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та повне погашення недоїмки з його сторони колегія суддів враховує наступне.

Із набранням чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» наведена вище норма матеріального права була скасована (пп.«й» п.12 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону).

Водночас відповідно до абз.5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Проаналізувавши наведені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що штрафні санкції та пеня у зв'язку із несвоєчасною сплатою страхових внесків, які виникли за період з 02.02.2004р. по 31.12.2010р., (фактично були сплачені впродовж 02.02.2004р.-14.04.2016р.) підлягають застосуванню й після 01.01.2011р., оскільки зазначені штрафні санкції та пеня стосуються заборгованості по страховим внескам, що виникла в період дії п.4 ч.9 ст.106 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по наведеній категорії справ, яка викладена в постановах від 31.03.2015р. у справі № 21-77а15 та від 12.05.2015р. у справі № 21-370а15.

Доводи апелянта в іншій частині апеляційної скарги на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є необгрунтованим і безпідставним, а тому задоволенню не підлягає з вищевикладених мотивів.

Відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ОСОБА_2

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника адвоката ОСОБА_1, діючої за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.02.2018р. в адміністративній справі № 809/2/18 залишити без задоволення, а вказане рішення суду – без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_2.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7

Дата складення повного судового рішення: 30.05.2018р.