Постанова № 74374373, 30.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року справа №805/3/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі № 805/3/18-а (головуючий І інстанції Черникова А.О., дата складання повного тексту 06 березня 2018 року, м. Слов’янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинськ про визнання протиправними дії та зобов’язання поновити виплату пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2018 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинськ (далі – відповідач, пенсійний орган) про визнання протиправними та дискримінаційними дій щодо невиплати пенсії та зобов’язання поновити виплату пенсії та виплатити виниклу заборгованість на рахунок Бахмутського відділення № 190 ПАТ «Укрсоцбанк» № 26251190221471, рахунок установи уповноваженого банк № 32008100801026 в Національному банку України, код банку 300023, код ЄДРПОУ 00039019 (а.с. 4-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинськ щодо невиплати пенсії ОСОБА_1. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду у м. Дзержинськ Донецької області виплатити пенсію ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (іпн. НОМЕР_1) за період з 01 березня 2016 року до 30 червня 2016 року включно на рахунок Бахмутського відділення № 190 ПАТ «Укрсоцбанк» № 26251190221471, рахунок установи уповноваженого банку № 32008100801026 в Національному банку України, код банку 300023, код згідно ЄДРПОУ 00039019. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду у м. Дзержинськ Донецької області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 за період з 01 липня 2016 року до 19 жовтня 2016 року. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати ОСОБА_1 пенсії у межах суми стягнення за один місяць (а.с. 38-41).

Позивач не погодилася з постановою суду першої інстанції, звернулася зі скаргою, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального права та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що у своєму рішенні суд першої інстанції посилається зокрема на абзац 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення виплат внутрішньо переміщеним особам (в редакції від 17 березня 2016 року). Разом з тим, вказаний підзаконний акт не підлягає застосуванню, оскільки останній змінює в бік звуження прав громадян, які встановлено нормативно – правовими актами вищої юридичної сили, а саме Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який не ставить умовою отримання пенсійних виплат відкриття рахунку тільки в ПАТ «Державний ощадний банк України». Крім того, посилання відповідача на п. 5 ч. 1 статті 49 Закону № 1058-VI в рішенні № 184124, з огляду на приписи Закону № 1706-VIІ, є протиправними, оскільки цей пункт відсилає виключно до випадків, передбачених законом, тобто, вказані правовідносини не можуть бути врегульовані іншими нормативно – правовими актами, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України, які відносяться до підзаконних нормативних актів. В той же час, Закон № 1058-VI не встановлює таку підставу для припинення виплати пенсії, як скасування довідки внутрішньо переміщеної особи (а.с. 43-45).

Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в письмовому провадженні

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію за віком (а.с.8)

Позивача було взято на облік як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з м. Горлівка, Донецької області до м. Дзержинськ (нині – м. Торецьк), АДРЕСА_1, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від № НОМЕР_2 від 08 грудня 2014 року (а.с. 21).

Як вбачається з матеріалів справи рішенням начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинськ № 184124 від 20 жовтня 2016 року у відповідності з п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року, ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VIІ, п. 14 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання, на підставі п. 3 Витягу з протоколу засідання комісії з питань відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 19.10.2016 року № 18 відмовлено у відновлені соціальних виплат, у зв’язку із скасуванням довідки про взяття на облік ВПО (а.с.24).

Відповідно до виписки з протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 18 від 19.10.2016 року підставою скасування довідки ВПО позивача є «не підтвердження місця фактичного перебування» (а.с. 22, 23).

З 01 березня 2016 року у зв’язку із зазначеним вище виплата по пенсійній справі припинена.

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи та не є спірними.

Не погодившись із припиненням виплати пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо не відновлення виплати пенсії позивачу на підставі рішення УПФ України в м. Дзержинськ № 184124 від 20 жовтня 2016 року у зв’язку із скасуванням довідки про взяття на облік ВПО.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі – Закон № 1706-VII).

Згідно статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 12 Закону № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа подала завідомо недостовірні відомості.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 (далі – Порядок № 509) як фактичне місце проживання/перебування не можуть зазначатися адреси (місцезнаходження) органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх підрозділів, будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають.

Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VI (далі – Закон № 1058), за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону № 1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Тобто, ч. 1 ст. 49 Закону № 1058, визначено перелік підстав, за наявності яких, виплату пенсії може бути припинено.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, відповідачем прийнято рішення у відповідності до вимог ч. 1 ст. 49 Закону № 1058, а саме: пенсійний орган припинив виплату пенсії позивачеві на підставі п. 5 ч. 1 зазначеної статті, у зв’язку зі скасуванням дії довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції і з цим погоджується суд апеляційної інстанції відповідачем не доведено підстав припинення виплати пенсії позивачу визначених ст. 49 Закону № 1058 саме з 01 березня 2016 року.

Таким чином, суд зазначає, що у відповідача не було законних підстав для припинення виплати пенсії позивачу з 01 березня 2016 року, тобто дії відповідача щодо припинення виплати пенсії є протиправними у не здійсненні передбачених законом заходів для її нарахування та виплати, а позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача відновити нарахування та виплату пенсії з 01 березня 2016 року по 20 жовтня 2016 року є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача в частині зобов’язання виплатити пенсійну заборгованість на рахунок Бахмутського відділення № 190 ПАТ «Укрсоцбанк», суд зазначає наступне.

Так, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором.

Починаючи з 01 липня 2016 року виплата соціальних виплат за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Тобто, на час звернення позивача із даним позовом вищенаведеною постановою Кабінету Міністрів України був чітко визначений порядок виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам - такі виплати здійснюються через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

При цьому, можливість одержання пенсії на особові рахунки, відкриті в інших банківських установах, не передбачена.

Відповідно до п. 2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Докази надання позивачем до управління заяви про виплату пенсії на поточний рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк» відсутні.

Таким чином, судом першої інстанції правильно зазначено що у період з 01 березня 2016 року по 30 червня 2016 року позивач мав право на отримання пенсійних виплат на банківський рахунок Бахмутського відділення № 190 ПАТ «Укрсоцбанк».

Щодо пенсійних виплат у період з 01 липня 2016 року по 19 жовтня 2016 року, то суд зазначає, про те що докази надання позивачем до управління заяви про виплату пенсії на поточний рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк» відсутні. Тобто, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов’язання пенсійного органу нарахувати та виплатити пенсію за вказаний період.

Враховуючи встановлені обставини, позивачу припинено виплату пенсії з 20 жовтня 2016 року, на підставі рішення УПФ України в м. Дзержинськ № 184124 від 20 жовтня 2016 року у зв’язку із скасуванням довідки про взяття на облік ВПО. Разом з тим, позивачем вказане рішення оскаржено не було.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений права на отримання пенсії з моменту припинення її виплати, за умови дотримання у встановлення законом порядку реєстрації як внутрішньо переміщена особа.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, оскільки вони суперечать чинному законодавству та не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі № 805/3/18-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі № 805/3/18-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинськ про визнання протиправними дії та зобов’язання поновити виплату пенсії - залишити без змін.

Повне судове рішення складене 30 травня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати складання повного судового рішення та не підлягає оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

ОСОБА_2