Постанова № 74373716, 24.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 травня 2018 рокусправа № 804/4767/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Юрко І.В.

судді: Чабаненко С.В. Чумак С.Ю.

секретарі судового засіданні ОСОБА_1,

за участі представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі №804/4767/17 (головуючий 1-ї інстанції Бондар М.В., в повному обсязі складено 08 лютого 2018 року в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду) за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 21.07.2017 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 13.05.2017 року №0003254614 та №0003254614.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд зробив висновки, які не відповідають обставинам справи і це призвело до неправильного її вирішення.

Відповідач надав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 03341316).

Відповідач - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби є суб’єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

24.04.2017 року Дніпропетровським управління Офісу великих платників податків ДФС України проведено камеральну перевірку КП «Кривбасводоканал» з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води, визначених згідно декларацій КП «Кривбасводоканал» за 3 квартал 2016 року, 4 квартал 2016 року, за результатами якої 24.04.2016 року складено акт №248/28-10-46-14-03341316 (а.с.9-11).

Згідно висновків акту перевірки підприємством порушено пункт 57.1 статті 57, статтю 257 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов’язання з рентної плати за спеціальне використання води за 3 квартал 2016 року по строку сплати 19.11.2016 року та за 4 квартал 2016 року по строку сплати 17.02.2017 року (а.с.9-11).

На підставі акту перевірки відповідачем 13.05.2017 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0003254614, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 10% - 19058,25 грн., за затримку на 5 календарних днів сплати грошового зобов’язання в сумі 190582,50 коп. (а.с.18);

- №0003254614, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 20% - 38116,49 грн., за затримку на 89 календарних днів сплати грошового зобов’язання в сумі 190582,49 коп. (а.с.19).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем правомірно винесенні податкові повідомлення-рішення, оскільки висновки акту перевірки стосовно фактів порушень позивачем відповідають нормам чинного законодавства та є правомірними.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, повноваження контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпунктів 36.1 - 36.3 статті 36 ПК України податковим обов’язком визнається обов'’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 257.2 та 257.3 статті 257 ПК України платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов’язань з рентної плати.

Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію з додатками.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що КП «Кривбасводоканал» подано до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС України податкову декларацію з рентної плати за спеціальне використання води за 3 квартал 2016 року №9212523413 від 09.11.2016 року, в якій позивачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 911956,03 грн., з граничним терміном сплати 19.11.2016 року (а.с.60-61).

Сплата узгодженого грошового зобов’язання, визначеного у податковій декларації від 09.11.2016 року, підтверджується платіжним дорученням №220-в від 16.11.2016 року на суму 911956,03 грн., з призначенням платежу «сплата рентної плати за спец.використання води за 3 кв. 2016 року» (а.с.63).

01.02.2017 року позивачем подано до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС України податкову декларацію з рентної плати за спеціальне використання води за 4 квартал 2016 року № 9268769829 від 01.02.2017 року, в якій позивачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 825234,94 грн., з граничним терміном сплати 17.02.2017 року (а.с.64-65).

Часткова сплата узгодженого грошового зобов’язання, визначеного у податковій декларації від 01.02.2017 року, підтверджується платіжними дорученнями: №28 від 16.02.2017 року на суму 777065,82 грн., з призначенням платежу «сплата рентної плати за спец.використання води за 4 кв. 2016 року»; № 29 від 16.02.2017 року на суму 13339,57 грн., з призначенням платежу «сплата рентної плати за спец.використання води за 4 кв. 2016 року»; №30 від 16.02.2017 року на суму 34829,55 грн., з призначенням платежу «сплата рентної плати за спец.використання води за 4 кв. 2016 року» (а.с.67-68).

Таким чином, станом на 2017 рік за КП «Кривбасводоканал» рахується заборгованість у розмірі 190582,49 грн., яка відображена у інтегрованій картці платника податків (а.с.74-85).

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що починаючи з 2008 року податковий орган неправомірно спрямовував кошти, які позивач сплачував в якості збору за спеціальне використання води, на погашення податкового боргу за інші періоди. З прийняттям Податкового кодексу України податкова інспекція почала нараховувати штрафні санкції, як це передбачено ПК України, про що виносилися податкові повідомлення-рішення.

Так, позивач зазначає, що звертався до суду з позовом до СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області ДПІ про скасування дій щодо неправомірного зарахування податковим органом сум збору, сплачених згідно платіжних доручень у 2012 році, в рахунок погашення боргу минулих років.

Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 13 листопада 2014 року у справі №804/3450/13-а ухвалено рішення щодо неправомірного зарахування податковим органом сплачених КП «Кривбасводоканал» сум податкових зобов’язань, що виникли після 01.01.2011 року, в рахунок сплати податкового боргу минулих років. Вищий адміністративний суд України підтримав позицію апеляційного суду.

Апелянт зазначає, що, відповідно до рішень суду апеляційної та касаційної інстанцій у зазначеній справі, пункт 87.9 ПК України не має зворотної дії в часі. Дія пункту 87.9 може бути застосована лише до тих податкових зобов’язань, які виникли після 01.01.2011 року. Таким чином, повноваження органу ДПС за пунктом 87.9 можуть поширюватися на ті платежі, які виникають з підстав, визначених в цьому кодексі. Таким чином, податкова інспекція безпідставно зараховує сплачені суми, які виникли після 01.01.2011 року. В рахунок сплати податкового боргу, що виник до 01.01.2011 року, КП «Кривбасводоканал» сплачував вищезазначений збір своєчасно і в повному обсязі.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що предметом справи №804/3450/13-а була правомірність податкових повідомлень-рішень, у тому числі про нарахування КП «Кривбасводоканал» штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати сум грошового зобов’язання з надходжень збору за спеціальне використання води. Проте, зазначені податкові повідомлення-рішення не стосуються предмета справи, яка розглядається.

Разом з тим, суд зазначає, що факт наявності заборгованості позивача у розмірі 190582,49 грн. з рентної плати за спеціальне використання води підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, яка набрала законної сили, у справі №804/3915/17 за позовом КП «Кривбасводоканал» до Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Дніпропетровського управління ОВПП ДФС України про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії (а.с.93-95).

Так, у зазначеній постанові суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що дії податкового органу з приводу нарахування КП «Кривбасводоканал» податкового боргу по збору за спеціальне використання води у розмірі 190582,49 грн. та його відображення в обліковій картці платника податків, є правомірними.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також, в апеляційній скарзі позивач посилається на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року у справі №2а-4850/08, залишену без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2013 року, якою відмовлено у позові заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі до КП «Кривбасводоканал» про звернення стягнення на активи (а.с.126-127, 128).

Таке посилання апелянта колегією суддів до уваги не приймається, оскільки у справі №2а-4850/08 в задоволенні позову відмовлено у зв’язку з порушенням податковим органом порядку погашення податкового боргу, встановленого Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а не у зв’язку з відсутністю у КП «Кривбасводоканал» податкового боргу.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 131.2 статті 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Таким чином, відповідачем правомірно спрямовані кошти, що були визначені позивачем, як сплата податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води за 3 та 4 квартали 2016 року, в рахунок оплати податкового боргу в сумі 190582,49 грн.

Відповідно до пункту 126.1 статті ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Апелянтом не оскаржується розрахунок штрафних санкцій, а тому такий розрахунок судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Таким чином, відповідачем правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення, якими зобов’язано позивача сплатити штраф за затримку сплати грошового зобов’язання з рентної плати за спеціальне використання води.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, доведено правомірність податкових повідомлень-рішень від 13.05.2017 року №0003254614 на суму 19 058,25 грн. та №0003254614 на суму 38 116,49 грн..

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись статтями 4, 12, 77, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі №804/4767/17 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі №804/4767/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 травня 2018 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: С.Ю. Чумак