Рішення № 74373706, 24.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1387/18

Чернігівський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівького окружного административного суду заходиться справа за позовом ОСОБА_3 (далі-позивач) до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі-ЧО УПФУ, відповідач) про зобов’язання ЧО УПФУ призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 01.09.2017 у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Позов обґрунтовано тим, що від імені позивача до ЧО УПФУ звернувся її представник із заявою про призначення пенсії за віком, однак, йому відмовлено у прийнятті вказаної заяви, оскільки остання подана з порушенням Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій. Представник позивача вважає, що відповідач діяв протиправно, оскільки відповідачу було надано всі необхідні документи як в оригіналах, так і в копіях.

Ухвалою судді від 04.04.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Від представника відповідача надійшов відзив, в якому зазначено, що позивачу відмовлено у прийнятті заяви про призначення пенсії у зв’язку з порушенням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за № 1566/11846, а саме позивачем подано документи, які не завірені належним чином.

26.04.2018 представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив у задоволенні відмовити з підстав, викладених у запереченнях.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_3 виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де прийнята на консульський облік в Посольстві України в Державі Ізраїль, що підтверджується відміткою у паспорті АС 961992, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.28-44).

Представником ОСОБА_3, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до Уповноваженого Управління Пенсійного Фонду України подано оригінал заяви позивача про призначення пенсії від 08.06.2017, справжність підпису на якій засвідчені нотаріусом Держави Ізраїль з проставленням апостилю (а.с.62-63).

До заяви подано копії документів: паспорт громадянина України ОСОБА_3, трудова книжка ОСОБА_3, довіреність на представника, що підтверджується копією супровідного листа від 31.08.2017 про їх отримання (а.с.188-190).

08.09.2017 ЧО УПФУ листом за вих. № 24393/02 повідомило представника позивача про відмову в прийнятті заяви ОСОБА_3 у зв’язку з порушенням Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій, а саме позивачем подано документи, які не завірені належним чином, зокрема трудова книжка позивача.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у розгляді питання у призначенні пенсії за віком, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив із такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IVвстановлено, що право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» визначено, що документами, що підтверджують громадянство України, зокрема є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Частиною першою статті 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Так, відповідно до п. 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі-Порядок) заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Приписами п. 1.5. Порядку встановлено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Пунктом 2.1. Порядку зазначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року N 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за N 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).

Пунктом 2.22 Порядку визначено, що за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.

Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію (п. 2.23 Порядку).

Отже, зі змісту вказаних норм випливає, що право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а документом, який підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Заява про призначення пенсії подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію. Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. При цьому документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У матеріалах справи наявні докази, які підтверджують, що представником позивача до ЧО УПФУ подано оригінал заяви позивача про призначення пенсії від 08.06.2017, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом Держави Ізраїль з проставленням апостилю (а.с.62-62), копія паспорта громадянина України на ім’я ОСОБА_3 засвідчена нотаріально з проставленням апостилю (а.с. 27-44), копія довіреності на представника (а.с.100-103), що також не заперечувалось представником відповідача.

Разом з тим, докази на підтвердження надання ЧО УПФУ оригіналу трудової книжки позивача, або належним чином засвідченої копії, відсутні. Вказані докази також не надано представником позивача і в судове засідання.

Посилання представника позивача на те, що оригінал трудової книжки ОСОБА_3 було подано разом із заявою про призначення пенсії посадовій особі ЧО УПФУ, про що зазначено у супровідному листі від 31.08.2017 (а.с. 188-190), не є належними доказами в розумінні частини першої статті 72 КАС України, оскільки в додатках вказаного листа не міститься такої інформації.

Таким чином, з огляду на те, що до заяви про призначення пенсії від 08.06.2017 представником позивача не було додано оригінал трудової книжки позивача, або належним чином засвідчену її копію, суд дійшов висновку, що документи подані з порушенням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за № 1566/11846.

Водночас суд встановив, що листом ЧО УПФУ за вих. № 24393/02 від 08.09.2017 позивача повідомлено про відсутність підстав для прийняття заяви позивача про призначення пенсії, у зв'язку з чим позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію за віком з 01.09.2017 у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів, є передчасними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов’язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволені адміністратвиного позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, Ізраїль) до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (просп. Миру, 44, м. Чернігів, 14000) про зобов'язання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст виготовлено 30.05.2018.

Суддя І.І. Соломко