Рішення № 74373637, 10.05.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року справа № 823/998/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Роя О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, відповідача ОСОБА_2 – особисто, представника відповідача ОСОБА_3 - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора на стороні позивача – ОСОБА_4, про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі – позивач) з адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 (далі – відповідач), Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора на стороні позивача – ОСОБА_4, в якому просить скасувати рішення від 01.12.2017 № 1348.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103 та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, наведених вище.

Відповідач 1 та представник відповідача 2 позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити повністю, надали до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначили, що оскаржуваним рішенням правомірно скасовано дію будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 13.07.2016 № 1137-бп, оскільки в результаті реалізації намірів будівництва на земельній ділянці буде розташований зблокований (багатоквартирний житловий будинок), тому для будівництва мали бути видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, а не будівельний паспорт.

Третя особа у судове засідання не прибула, причини неприбуття суду не повідомила.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що перевірка управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради була проведена відповідно квартального плану затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.09.2017 № 1480.

За результатами проведеної перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 та головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_5 із залученням начальника інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_6 складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.11.2017, яким встановлено порушення при видачі будівельного паспорта 1407-бп від 07.09.2017, а саме: будівельний паспорт не відповідає намірам забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні (зонінгу), чим порушено п.1.4 Розділу І «Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки» затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103.

На підставі акту перевірки від 22.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_2 було прийнято рішення №1348 від 01.12.2017, яким скасовано дію будівельного паспорта 1137-бп від 13.07.2016.

Не погоджуючись з рішенням №1348 від 01.12.2017, позивач звернувся до суду за його оскарженням.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.11 №3038-VІ (далі - Закон №3038-VІ).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 17.01.2017 №1817-VІІІ доповнено Закон 3038-V1 статтею 41-1, якою передбачено державний архітектурно-будівельний нагляд за дотриманням уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Згідно частини 2 статті 41-1 Закону №3038-VІ державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об’єктами нагляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (у подальшому - Порядок №698), пунктом 2 якої передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Відтак, відповідач здійснив перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в межах наданої йому компетенції.

Згідно частини 1 статті 27 Закону України №3038-VІ забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Згідно частини 4 статті 27 Закону України №3038-VІ порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до вказаної норми наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. (далі - Порядок №103).

У відповідності до п.1.2 Порядку №103, будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Пунктом 1.1 Порядку №103, визначено, що цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб’єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

Враховуючи вищевикладене, об’єктом нагляду видано будівельний паспорт №1137-бп на будівництво житлового будинку з гаражем не в межах дії Порядку №103 так як на земельній ділянці будується не індивідуальний, а зблокований (квартирний житловий будинок).

Одноквартирний житловий будинок - одноквартирний (садибний) житловий будинок-індивідуальний, як правило, малоповерховий житловий будинок, що має прибудинкову (присадибну) ділянку.

Зблокований житловий будинок - будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю.

Багатоквартирний житловий будинок - житловий будинок, до складу якого входить більше ніж одна квартира. Може бути зблокованого, секційного, коридорного, галерейного і терасного типів.

Твердження позивача про віднесення об’єкта до одноквартирного житлового будинку відповідно до ДК 018-2000 безпідставні з огляду на наступне.

Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 №507.

Використання ДК БС забезпечує умови для вирiшення таких завдань:

- виконання комплексу облiкових функцiй щодо будiвельної дiяльностi в рамках робiт з державної статистики, включаючи статистику цiн на будiвельну продукцiю;

- проведення робiт з перепису, оцiнки та переоцiнки вартостi i стану будiвель та споруд;

- проведення зiставлення нацiональних статистичних даних щодо продукцiї будiвництва з даними Статистичної комiсiї Європейського Союзу (Євростату) та ООН;

- проведення соцiологiчних дослiджень з питань будiвництва, забезпечення житлом i рiзними послугами населення України;

- розроблення аналiтичних показникiв та прогнозування iнвестицiй в економiку України.

Держстандарт України не є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування. Класифікатор прийнято на виконання Указу Президента України від 22.11.1997р. №1299 "Про заходи щодо розвитку державної статистики" і стосується він статистичної діяльності.

Посилання позивача на роз’яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.10.2017 №8/143-934-17 безпідставне з огляду на те, що позивачем процитовано уривки роз’яснення. В роз’ясненні зазначено, що «у разі перевищення граничнодопустимих параметрів забудови, встановлених для будівельного паспорта, або з інших причин, що унеможливлюють його застосування, проектування та будівництво об’єктів садибної забудови здійснюється у загальному порядку на підставі містобудівних умов та обмежень, оформлених згідно зі ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності за формою, передбаченою наказом Мінрегіону від 31.05.2017 №135 «Про затвердження порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень».

Крім того варто зазначити, що основною підставою застосування спрощеної системи у будівництві є належність об’єкту саме до індивідуального житлового будинку.

Спрощена система (будівництво індивідуального житла на підставі будівельного паспорта) забезпечує реалізацію права на забудову земельної ділянки без розроблення проектної документації, без залучення сертифікованих спеціалістів з технічного та авторського нагляду, без залучення ліцензованих підрядних організацій. Безпека суміжних землекористувачів забезпечується в даному випадку під час видачі уповноваженим органом з питань архітектури та містобудування будівельного паспорта з дотриманням вимог законодавства та будівельних норм, в тому числі і протипожежних вимог (забезпечення протипожежних вимог).

Враховуючи, що в результаті реалізації намірів будівництва на земельній ділянці буде розташовано зблокований (багатоквартирний житловий будинок) – для будівництва мали бути видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, а не будівельний паспорт.

Тому, заява ОСОБА_4 разом з доданими документами мала бути повернута без розгляду так як дія Порядку №103 не поширюється на даний об’єкт.

Крім того твердження позивача суперечать одне одному. Під час обґрунтування відповідності містобудівній документації позивач вказує, що будинок є блокований та дозволений в зоні Ж-2п; і в той же час стверджує що намірами передбачений окремий індивідуальний будинок на який містобудівні умови не видаються.

Фактично будівництво окремих житлових будинків не передбачено містобудівною документацією для зони Ж-2п, а будівництво зблокованих (багатоквартирних будинків) не передбачено Порядком №103.

Стосовно твердження представника позивача, щодо того, що у відповідача не було повноважень для скасування будівельного паспорту, суд зазначає.

Відповідно до п. 32 Порядку № 698, якщо рішення об’єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об’єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об’єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення. У разі зупинення дії рішення об’єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

У відповідності до п. 29 Порядку № 698, у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.

Об’єктом нагляду є управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

Припис за своєю суттю є документом, який визначає порушення, що мають бути усунуті у встановлений строк.

Тому, оскільки відповідна видача будівельного паспорту №1137-бп відбуалася поза межами дії Порядку №103 є порушенням, яке не може усунути об’єкт нагляду, то відповідно видача будівельного паспорту № 1137-бп, який не відповідає положенням містобудівної документації є порушенням, яке не може усунути об’єктом нагляду, в даному випадку позивачем у справі.

Отже, при здійсненні заходів архітектурно-будівельного нагляду та прийнятті оскаржуваного рішення № 1348 від 01.12.2017 посадовими особами здійснювалися повноваження визначені чинним містобудівним законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 14, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький

Рішення складено у повному обсязі 21.05.2018.