
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2018 року справа № 823/574/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання – Попельнуха Ю.І.,
за участю:
позивача – ОСОБА_1,
представника відповідача – не з’явився,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Яснозірської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (19615, Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. А. Оніщенка, 54, далі – позивач) подала позов до Яснозірської сільської ради (19616, Черкаська область, Черкаський район, с. Яснозір’я, вул. Шевченка, 17, далі – відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Яснозірської сільської ради № 9-19/VII від 23.11.2017;
- зобов’язати виконавчий комітет Яснозірської сільської ради повторно розглянути питання щодо включення ОСОБА_2 в списки осіб, що мають право на земельний пай та внести ОСОБА_2 в списки осіб, що мають право на земельний пай.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що мати позивача ОСОБА_2 працювала та була членом колгоспу ім. Крупської, що підтверджується довідкою, виданою сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, яке є правонаступником прав та обов’язків колгоспу ім. Крупської.
01 листопада 2017 року ОСОБА_3, будучи представником ОСОБА_2, відповідно до довіреності від 13 червня 2017 року, зареєстрованої в реєстрі за № 102, звернувся до виконавчого комітету Яснозірської сільської ради з заявою щодо внесення ОСОБА_2 до списку осіб, що мають право на земельний пай, а також просив повідомити про дату та час засідання виконавчого комітету, щоб мати можливість надати докази чи в разі необхідності пояснення з виниклих питань, однак про дату час та час проведення сесії повідомлений не був.
Оскаржуваним рішенням Яснозірської сільської ради № 9-19/VII від 23.11.2017 з посиланням на ч. 3 ст. 2 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” відмовлено у внесенні ОСОБА_2 до списку осіб, що мають право на майновий та земельний пай у зв’язку з недостатністю документів та зазначено, що документом, який посвідчує право на земельну ділянку частку (пай) громадян України є трудова книжка члена кооперативу або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.
Водночас, як стверджує позивач, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, а відтак рішення Яснозірської сільської ради № 9-19/VII від 23.11.2017 є незаконним та таким, що винесене всупереч вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
13 лютого 2018 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк протягом якого можуть бути усунуті недоліки.
21 лютого 2018 року позивач подала до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками.
26 лютого 2018 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено, що справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 19.03.2018.
07 березня 2018 року позивач подала до Черкаського окружного адміністративного суду клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, а 19 березня 2018 року – заяву про долучення до матеріалів справи копій документів.
19 березня 2018 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду витребувано у Яснозірської сільської ради додаткові докази по даній адміністративній справі.
19 березня 2018 року усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду, занесеними в журнал судових засідань, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та відкладено розгляд справи у підготовчому провадженні до 02.04.2018.
22 березня 2018 року позивач подала до суду заяву про долучення до матеріалів справи копію доручення.
23 березня 2018 року виконавчий комітет Яснозірської сільської ради подав лист № 94/02-09 від 23.03.2018, 30 березня 2018 – надіслала витребувані ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 докази.
02 квітня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною в журнал судових засідань, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 25.04.2018.
03 квітня 2018 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про долучення до матеріалів справи довіреності, а 20.04.2018 – заяву про зміну (уточнення) позовних вимог.
Відповідно до довідки секретаря судового засідання 25.04.2018 судове засідання не відбулося, оскільки суддя перебував у відпустці та перенесено судове засідання на 08.05.2018.
08 травня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною в журнал судових засідань, оголошено перерву до 21.05.2018.
У судовому засіданні 21.05.2018 позивач просила адміністративний позов задовольнити повністю.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи свого представника у судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надав, а тому суд вирішив розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що 01 листопада 2017 року ОСОБА_2 (мати позивача) подала до голови комісії проведення паювання земель з колективної власності заяву про внесення її до списку осіб, що мають право на пай.
Відповідно до свідоцтва серії І-СР № 314820, виданого виконавчим комітетом Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області 20.11.2017, ОСОБА_2 померла 18.11.2017, про що 20.11.2017 складений відповідний актовий запис № 67.
23 листопада 2017 року рішенням Яснозірської сільської ради № 9-19/VII ОСОБА_2 відмовлено у внесенні її до списку, що мають право на майновий та земельний пай у зв’язку з недостатністю документів.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-III визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначаються Законом України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” від 05 червня 2003 року № 899-IV (далі – Закон № 899-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 899-IV право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 5 Закону № 899-IV сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема, уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай).
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 працювала в колгоспі ім. Крупської з 1946 по 1949 роки, з 1952 по 1959 роки, 1961 рік, 1967, з 1969 по 1973 роки та з 1981 по 1983 роки, що підтверджується довідкою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка № 925/871/1593 від 02.08.2017, книгою обліку трудового стажу і заробітку колгоспника та особового рахунку № 1125.
Також відповідно до довідки Агрофірми ім. Крупської № 691 від 24.01.1991 ОСОБА_2 перебувала членом колгоспу ім. Крупської, дата вступу в колгосп січень 1946 рік, і по наявним документам працювала у періоди з 01.01.1946 по 31.12.1949 та з 01.01.1952 по 31.12.1959.
Відповідно до листа архівного відділу Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області № Ч-116/04-05 від 27.06.2017 в протоколах зборів уповноважених колгоспників колгоспу ім. Крупської с. Яснозір’я Черкаського району Черкаської області відомостей про звільнення з роботи та виключення з членів колгоспу ОСОБА_2 не виявлено.
У зв’язку із вказаною обставиною позивач 01.11.2017 звернулася до Яснозірської сільської ради із заявою про внесення до списку осіб, що мають право на майновий пай.
Відповідач приймаючи рішення № 9-19/VII від 23.11.2017 про відмову у внесенні ОСОБА_2 до списку осіб, що мають право на майновий та земельний пай посилається на недостатність документів та зазначає, що документ, який посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально завірена виписка з неї.
Однак таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 2 Закону № 899-IV документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п’ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.
Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 1 цього Закону№ 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов’язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
У даному випадку, підставою для відмови у внесенні ОСОБА_2 до списку осіб, що мають право на майновий та земельний пай відповідач зазначає недостатність документів та посилається на частину 3 статті 2 Закону № 899-IV, однак в даному випадку ця частина Закону № 899-IV не може бути застосована до ОСОБА_2, оскільки остання не є громадянкою України, евакуйованою із зони відчуження, відселеною із зони безумовного (обов’язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також не є громадянкою України, що самостійно переселилася з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і яка на момент евакуації, відселення або самостійного переселення була членом колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також не є пенсіонеркою з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
Інші підстави та докази щодо неможливості включення ОСОБА_2 до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) в матеріалах справи відсутні, а тому, на переконання суду, ОСОБА_2 мала бути включена у вказані списки.
За таких обставин, для ефективного захисту прав позивача суд вважає за доцільне визнати протиправним та скасувати рішення Яснозірської сільської ради № 9-19/VII від 23.11.2017 та зобов’язати Яснозірську сільську раду включити ОСОБА_2 в списки осіб, які мають право на земельну частку (пай), у зв’язку з чим позов слід задовольнити частково.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Яснозірської сільської ради № 9-19/VII від 23.11.2017
Зобов’язати Яснозірську сільську раду включити ОСОБА_2 в списки осіб, які мають право на земельну частку (пай).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Яснозірської сільської ради (19616, Черкаська область, Черкаський район, с. Яснозір’я, вул. Шевченка, 17, ідентифікаційний код 26358331) на користь ОСОБА_1 (19615, Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. А. Оніщенка, 54, паспорт серії НС 358266, виданий Черкаським РВ УМВС України в Черкаській області 21.08.1997) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 31.05.2018.
Суддя В.О. Гаврилюк
Судове рішення № 74373635, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 21.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 823/574/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: