Ухвала суду № 7437335, 17.12.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

                                                            Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 2-а-7699/08/4/0170

17.12.09 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Шереніна Ю.Л.,

суддів           Дадінської Т.В. , Дугаренко О.В.                      при секретарі судового засідання          Петрашова Ю.Б. за участю:

від позивача: Кравченко А. П., довіреність б/н від 10.02.2009,

від відповідача: не з’явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 08.05.2009 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектор Клімат"

(вул. Ладигіна/Будьонного, 54/41, місто Сімферополь, 95053)

до відповідача - Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки, 1/9, місто Сімферополь, 95053)

про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем оскаржується постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.05.2009, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектор Клімат" до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень задоволений повністю: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0004792301/0 від 07.04.2008, №0004792301/1 від 17.06.2008, №0004792301/2 від 31.10.2008, №0004792301/3 від 21.11.2008; з Державного бюджету України стягнуто на користь позивача судові витрати в розмірі 3,40грн. (а. с. 55-58).

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судове рішення винесено з порушенням норм матеріального, процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

В судове засідання 17.12.2009 відповідач явку представника не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.

В період з 27.02.2008 по 13.03.2008 працівниками Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.12.2007, за результатами якої складений Акт перевірки №1998/23-2/32606457 від 20.03.2008 (а. с. 24-56, том 1).

При перевірки правильності формування податкового кредиту встановлено, що позивачем до податкового кредиту за перевіряємий період віднесені суми податку на додану вартість по податковим накладним від постачальників ТОВ "Росстрой", ТОВ "ТБК-МСВ", оформленим з порушенням абзацу "д" підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168-ВР від 03.04.1997, пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної від 30.05.1997 №165.

Перевірюючими в Акті перевірки зафіксовано, що у податкових накладних, виписаних ТОВ "Росстрой", у графі "Місце знаходження продавця" вказана адреса м. Сімферополь, вул. Стевена, 42-4. При виході за даною адресою встановлено, що ТОВ "Росстрой" за вказаною адресою не знаходиться, про що складений відповідний Акт обстеження №37/23-7 від 16.01.2008 (а. с. 42, том 1).

У податкових накладних, виписаних ТОВ "ТБК-МСВ", у графі "Місце знаходження продавця" вказана адреса м. Сімферополь, вул. Стевена, 34. При виході за даною адресою встановлено, що ТОВ "ТБК-МСВ" за вказаною адресою не знаходиться, про що складений відповідний Акт обстеження №89/23-7 від 11.02.2008.

Крім того, підписи на податкових накладних директорів підприємств постачальників Мирошниченко С.В. та Костромітіна О.Ю. не співпадають з фактичним підписами вказаних громадян на формі №1, де вони розписувалися при отримані паспортів.

Таким чином, на думку перевіряючих, податкові накладні складені у порушення вимог чинного законодавства, тому не можуть слугувати в якості документів, які підтверджують право позивача на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

На підставі висновків вказаного Акту перевірки контролюючим органом виписано податкове повідомлення-рішення №0004792301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 971938,50грн. (у тому числі за основним платежем - 647959,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 323979,50грн., а. с. 14, том 2).

За наслідками апеляційного узгодження контролюючий орган скасував податкове повідомлення-рішення №0004792301/0 від 07.04.2008 в частині нарахованого податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 5848,00грн., штрафної (фінансової) санкції в сумі 2924,00грн. В решті вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін. З урахуванням зменшення суми податкового зобов`язання відповідачем виписано податкове повідомлення-рішення №0004792301/1 від 17.06.2009 на суму 963166,50грн. (у тому числі за основним платежем - 642111,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 321055,50грн., а. с. 15, том 2).

За наслідками подальшого оскарження позивачем спірного податкового повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, Державної податкової адміністрації України прийняті рішення про залишення скарг платника податків без задоволення, на підставі чого відповідачем виписані податкові повідомлення-рішення №0004792301/2 від 31.10.2008 та №0004792301/3 від 21.11.2008 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 963166,50грн. (у тому числі за основним платежем - 642111,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 321055,50грн., а. с. 16-17, том 2).

Не погодившись з висновками податкового органу, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про нарахування позивачеві зобов`язання з податку на додану вартість.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Клімат" (правонаступником прав та обов`язків якого є ТОВ "Спектор Клімат", замовник) та ТОВ "Росстрой" (постачальник) укладені договори постачання від 03.07.2006 за №57/06, від 03.01.2007 за №07-07 на придбання, постачання продукції.

Між ТОВ "ТБК-МСВ" (постачальник) та ТОВ "Клімат" (правонаступником прав та обов`язків якого є ТОВ "Спектор Клімат", замовник) 12.02.2007 укладено договір постачання №23/07 на придбання, постачання продукції.

Факти постачання замовленої продукції підтверджені відповідними видатковими накладними.

ТОВ "Росстрой", ТОВ "ТБК-МСВ" відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" зареєстровані платниками податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвами (а.с. 151, 157, том 1).

За період постачання товару ТОВ "Росстрой", ТОВ "ТБК-МСВ" замовнику виписані податкові накладні, перелік яких приведений перевіряючими у Акті перевірки.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не заперечує фактичної наявності у позивача на момент перевірки податкових накладних, за якими сформовано податковий кредит в сумі 642111,00грн.

З системного аналізу норм Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що податкова накладна –це документ, який є звітним податковим і розрахунковим документом. Складається податкова накладна в двох примірниках у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто в момент відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт, або в момент надходження оплати їх вартості залежно від того, яка з подій відбулася раніше. Оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Форму податкової накладної та порядок її заповнення затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за N233/2037) "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення".

Відносно питання видачі податкових накладних постачальниками позивач пояснив, що податкові накладні на адресу позивача виписані ТОВ "Росстрой", ТОВ "ТБК-МСВ" по факту постачання товару, тобто після виникнення у них податкових зобов’язань по податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пунктом "д" підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначене окремим рядком місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

Таким чином, визначення законодавцем юридичного значення податкової накладної, встановлення порядку видачі та вимог щодо її формального змісту дає підстави для висновку, що дотримання платником податку зазначеного порядку і форми податкової накладної є обов'язковою умовою для набуття податковою накладною юридичного значення, а отже і підстави, з якою підпункт 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" пов'язує право платника податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України, абзацу 6 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 N755-IV місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

За приписами статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В силу статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правами перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів за угодами.

В Акті перевірки від 20.03.2008 №1998/23-2/32606457 перевіряючими записано, що за вказаними у податкових накладних адресами підприємства-постачальники ТОВ "Росстрой" та ТОВ "ТБК-МСВ" не значаться, про що складені відповідні Акти обстеження.

Матеріалами справи підтверджується, що місцезнаходженням юридичної особи - ТОВ "Росстрой" згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №438087 є АР Крим, м. Сімферополь, вул. Стевена, б.42/4 (а. с. 149, том 1), керівником підприємства значиться Мирошниченко Сергій Валерійович (а. с. 150, том 1). Ця ж сама адреса вказана у податкових накладних, виписаних позивачу ТОВ "Росстрой".

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №631774 місцезнаходженням юридичної особи - ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія - МСВ" є м. Сімферополь, вул. Стевена, б.34 (а. с. 155, том 1), керівником підприємства значиться Костромітін Олег Юрійович (а. с. 156, том 1). Ця ж сама адреса вказана у податкових накладних, виписаних позивачу ТОВ "ТБК-МСВ".

Належних доказів невідповідності податкових накладних абзацу "д" підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідачем суду не представлено.

Пунктами 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної від 30.05.1997 №165 встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно з пунктом 18 зазначеного Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Твердження відповідача, що неспівпадіння підписів на податкових накладних з підписами громадян Костромітіна О. Ю. (директор ТОВ "ТБК-МСВ") та Мирошниченко С. В. (директор ТОВ "Росстрой") у формі №1, де вони розписувались при отриманні паспорту, є підставою вважати такі податкові накладні оформленими з порушенням вимог чинного законодавства, не приймається судом до уваги, як неспроможні.

Чинним законодавством не встановлено обов`язковість факту ідентичності особистого підпису особи, яка підписує податкову накладну, з підписом, який міститься у формі №1 при отриманні такою особою паспорту.

Крім того з приведених доводів відповідача не вбачається можливим встановити відсутність у вказаних осіб відповідних повноважень щодо підпису зазначених податкових накладних.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, відповідач дійшов помилкового висновку про заниження позивачем податкових зобов’язань по податку на додану вартість. Підстав не приймати до податкового кредиту витрати по сплаті позивачем податку на додану вартість на користь ТОВ "Росстрой", ТОВ "ТБК-МСВ" у складі отриманих товарів у відповідача не було.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини першої статі 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статі 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.05.2009 у справі №2-а-7699/08/4 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України з дати складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 грудня 2009 р.

Головуючий суддя          підпис                              Ю.Л.Шеренін

Судді           підпис                               Т.В. Дадінська підпис                               О.В.Дугаренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя                                                             Ю.Л.Шеренін