Рішення № 74371196, 13.03.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/5/18

Справа №760/11680/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Усатової І.А.,

за участю секретаря Ковальської К.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи Поліщука П.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора роти 10 батальйону 4 УПП у м. Києві ДП поліції сержанта поліції Ревуцького Габріеля Ігоровича, третя особа: Департамент Патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

04.07.2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти 10 батальйону 4 УПП у м. Києві ДП поліції сержанта поліції Ревуцького Г.І. про скасування постанови серії АА №119304 від 25.06.2017 про адміністративне правопорушення передбаченого ч.1 ст. 182 КУпАП, з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255гривень.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що відповідно до вказаної постанови, 25.06.2017 о 12 годині 50 хвилин він за місцем своєї роботи, перебуваючи на посаді бригадира будівництва проводив ремонтні роботи, що супроводжувалося шумом біля будинку № 3 по вул. Тропініна в м. Києві, чим порушив вимоги ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП.

Позивач вважає, що вказана постанова не відповідає вимогам КУпАП та є незаконною і необгрунтованою, а його вина у вчиненні адміністративного правопорушення відсутня та не доведена.

Позивач вказав, що інспектором при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зокрема, не було зафіксовано покази свідків, інші докази підтвердження порушення тиші саме на захищених об'єктах, не зазначено пояснень самого ОСОБА_3 та доказів про те, що саме ним вчинено будь-яке правопорушення. Доказів порушення «режиму тиші» на території захищених об'єктів не наведено, рівень шуму не визначено та не підтверджено.

Позивач посилався на те, що відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проведення будівельних робіт на будівельному майданчику за адресою: вул. Нагірна, 18/16 у м. Києві виконуються Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудресурс» на підставі діючого дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві № 1595 - Шв/р від 15.09.2009. Таким чином, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення в даному випадку є незаконним та порушує права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.

Зазначено, що доказів порушення позивачем ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» інспектором патрульної поліції Ревуцьким Г.І. у постанові не наведено.

Позивач також посилався на те, що виходячи з тексту постанови, обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, інспектором роти 10 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Ревуцьким Г.І. не досліджувались.

Позивач вважає, що викладене свідчить про порушення його прав на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

На думку позивача, при винесенні постанови від 25.06.2017 посадова особа Управління патрульної поліції у м. Києві припустилась порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Виходячи з вищенаведеного, позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням порядку складання постанови, відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_3 та недоведеністю події, що має ознаки складу правопорушення, передбаченого ст. 182 КУпАП.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва 07.07.2017 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду.

23.01.2018 на адресу суду від представника Департаменту патрульної поліції Поліщука П.П. надійшла заява про залучення їх третьою особою.

13.03.2018 протокольною ухвалою суду до участі у справі було залучено третю особу Департамент патрульної поліції м. Києва.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Стаття 62 Конституції України встановлює "призумцію невинуватості" та відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Судом встановлено, що 25.06.2017 інспектором роти 10 батальйону 4 УПП у м. Києві ДП поліції сержантом поліції Ревуцьким Г.І. було складено постанову серії АА №119304 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн.

З вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_3, 25.06.2017 о 12 годині 50 хвилин за місцем своєї роботи, перебуваючи на посаді бригадира будівництва проводив ремонті роботи, що супроводжувалися шумом біля будинку № 3 по вул. Тропініна в м. Києві, чим порушив вимоги ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП.

Позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, посилався на те, що проведення будівельних робіт на будівельному майданчику за адресою: вул. Нагірна, 18/16 у м. Києві виконуються ТОВ «Спецбудресурс», винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення в даному випадку є незаконним та порушує права позивача, доказів порушення останнім ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» інспектором патрульної поліції Ревуцьким Г.І. у постанові не наведено, на що суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 182 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).

Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КпАП України, зокрема: постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення, а також, крім іншого, дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення.

Орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи.

Поліцейським, що розглядає справу, крім іншого, роз'яснюються особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання ( п. 9 розділ ІІІ Інструкції).

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю ( п. 10 розділ ІІІ Інструкції).

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП ( п. 2 розділ ІV Інструкції).

Як вбачається з постанови, її складено відносно ОСОБА_3, ВК. Прораб.

Встановлено, що до правоохоронних органів надійшов виклик про порушення норм ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» біля будинку №3 по вул. Тропініна в м. Києві. Екіпаж поліції, прибувши на вказане місце, наглядно встановили особу, яка з їх точки зору порушила вказані норми законодавства, відносно якої склали постанову.

При цьому, як вбачається з переглянутого в судовому засіданні відеозапису, здійсненого за допомогою спеціального пристрою з функцією фото-, кінозйомки, розташованого на елементах однострою поліцейського, на місці вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_3 зазначив, що є завідуючим складу, будь-яких підтверджуючих посаду позивача документів не витребувалося.

Представник третьої особи в судовому засіданні, всупереч ст. 77 КАС України не надав суду доказів та не зазначив обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення сторони позивача, і які б дозволили вказати на достовірність порушення позивачем Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Наявні у справі докази, зокрема, постанова, не дає суду підстав зробити висновок про те, що позивач ОСОБА_3 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП.

Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення, інспектором патрульної поліції Ревуцьким Г.І. при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння саме позивачем адміністративного правопорушення, зокрема, не було зафіксовано покази свідків, інші докази підтвердження порушення тиші саме на захищених об'єктах, не зазначено пояснень самого ОСОБА_3

Крім того, з наданого представником третьої особи та дослідженого судом відеозапису, здійсненого за допомогою спеціального пристрою з функцією фото-, кінозйомки, розташованого на елементах однострою поліцейського, на місці вчинення адміністративного правопорушення, вбачається, що поліцейським не було перевірено, чи дійсно позивачем було вчинено адміністративне правопорушення, зокрема, чи порушено останнім ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», чи винна дана особа в його вчиненні.

Інших доказів, окрім постанови по справі про адміністративне правопорушення, в розумінні ст.251 КпАПУ, які свідчили про наявність в діях ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, винність у його вчиненні, суду не надано.

Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з Постановою за переконанням відповідача позивач порушував норми Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а саме - приписи статті 24 зазначеного Закону, за що і був притягнений відповідачем до адміністративної відповідальністі, а саме - за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з принципу презумпції невинуватості, покладеного у основу адміністративного права, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

При розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, в матеріалах справи такі підтвердження відсутні.

Крім того, слід звернути увагу на наступне.

Згідно ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» носить оціночний характер та відсилає до санітарих норм, а саме: шум на завищених об'єктах (до яких, відповідно до зазначеного Закону входять житлові будинки і прибудинкові території); при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

Санітарними нормами допустимого шуму в приміщеннях житлових і громадських будівель і на території житлової забудови від 03.08.1984, які є чинними на даний час, встановлюють чіткі граничні показники шуму у житлових кімнатах квартир, однак, як вбачається з постанови, відповідач жодних вимірів шуму не проводив, на санітарні норми не посилається, рівень шуму не визначав, однак, постанову по справі про адміністративне правопорушення склав, а значить - його судження стосовно порушення норм статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» є припущеннями.

Суд окремо звертає увагу на ту обставнину, що співробітником поліції протокол був складений на сторонню особу, без будь-якого з'ясування та підтвердження цього доказами, її посади, наявності чи відсутності перебування у трудових відносинах або наявності цивільно-правових угод, та взагалі з'ясування перебування цієї особи на даному об'єкті.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 182 КУпАП.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

На підставі наведеного, ст. ст. 122 , 251, 283, 284 КУпАП, керуючись ст.ст. 6, 11, 72-90, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА №119304 від 25.06.2017, винесену інспектором роти 10 батальйону 4 УПП у м. Києві ДП поліції сержантом поліції Ревуцьким Г.І. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: