Рішення № 74369033, 31.05.2018, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/471/18

Провадження № 2/636/690/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 травня 2018 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого судді – Гуменного З.І.,

за участю секретаря судового засідання – Шикової К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 03.12.2010р. відповідач отримав кредит у розмірі 8 200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов’язання не виконує, внаслідок чого станом на 31.12.2017р. виникла заборгованість у розмірі 117 000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, разом з позовною заявою надав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 44).

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток. Також, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення. Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи, при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.

Оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

03.12.2010р. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8 200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, підписавши анкету-заяву про приєднання до «Умов і Правил надання банківських послуг» (а.с. 12).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та Правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту ОСОБА_2 керувався п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачено п. 2.1.1.5.7 Договору.

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг, можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку або інший інтернет/смс-ресурс, зазначений банком.

Відповідно до положень «Умов та Правил надання банківських послуг», які розміщені на офіційному сайті Позивача, ПАТ КБ «Приват Банк» публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг».

Тобто, Умови та Правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх, без виключення, послуг Банку.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та Правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті та згідно яких обслуговується Відповідач.

Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «Приват Банк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв’язку, наприклад, електронний.

Згідно з ч. 2. ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому, акцептуючи оферту Банку, Відповідач підписом у Заяві визнає та погоджується на запропоновані Банком умови.

Також, наряду із вищезазначеним, свідченням визнання угоди Відповідачем є факт користування картрахунком та використання кредитних коштів, так як згідно з ч. 2. ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Сторонами було визначено, що засобами доступу до картрахунку є кредитна карта Клієнта та фінансовий телефон Клієнта, який проходить верифікицію з підтвердженням відповідно до п. 1.1.1.16 Договору.

За Допомогою встановлених засобів доступу до карткового рахунку Відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування (п. 1.1.1.25 Договору – комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційний розпоряджень клієнта).

Таким чином, Позивач забезпечив Відповідачу можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема, за допомогою Карти та фінансового телефону, на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП-пароль.

Також, ПАТ КБ «Приват Банк» було надано Відповідачу набір засобів доступу до картрахунку через віддалені канали обслуговування, серед яких є: Internet-banking Приват24; Mobile banking; Контактний Центр Банку; Цілодобову службу "Консьєрж-сервіс" та до пристроїв самообслуговування, через які Клієнтом можуть проводитися банківські операції по картрахунку згідно п.п.. 1.1.1.82, 1.1.1.96 Договору.

Для погашення кредиту ОСОБА_2 надав відповідачу інструменти, передбачені Договором, а саме п. 2.1.1.12.3, відповідно до якого поповнення картрахунку здійснюється шляхом внесення коштів в готівковій або безготівковій формі і зарахування їх Банком на картрахунок держателя, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків Клієнта на підставі Договору.

Пунктом 1.1.3.2.3 Договору для ПАТ КБ «Приват Банк» передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов’язки: у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору; у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.3 Договору).

На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов'язань за даним Договором.

Згідно з п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору, зміни в «Умови та Правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку, серед яких: офіційний сайт банку, смс-повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.

У разі незгоди зі змінами «Умов та Правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт має право надало Банку заяву про розірвання Договору, виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору.

ПАТ КБ «Приват Банк» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач па підставі п. 2.1.1.5.5 Договору зобов'язався погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

У разі виникнення прострочених зобов'язань відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 Договору, Клієнт сплачує Банку пеню, яка розраховується згідно «Тарифів Банку» на час порушення зобов'язання та може змінюватись у відповідності до п. 1.1.3.2.3 Договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш між на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Згідно зі ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору, Відповідач доручив Банку списувати з картрахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену «Тарифами Банку», при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань, згідно з п.п. 2.1.1.3.5, 2.1.1.12.9 Договору, Боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку, зокрема, з картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання).

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.12.11. Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором, Відповідач станом на 31.12.2017 має заборгованість – 117 000,00 грн., яка складається з наступного:

7 998,52 грн. - заборгованість за кредитом:

105 268,61 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом:

3 732,87 грн. - заборгованість за пенею та комісією (а.с. 6-10).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1.1.7.12 Договору, Договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично пролонговується па той же строк.

Пунктом 1.1.7.42 Договору сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту Клієнта, відкритого в рамках Договору або підпадаючого під дію Договору, а також при закінченні використання послуг Банка, передбачених договором. За наявної у Клієнта в момент закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед Банком по Договору, в тому числі по овердрафу, а також заборгованості по сплаті комісії перед Банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав ті інтересів ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення — порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 р. у справі № 6-2003цс15).

З заявлених позовних вимог вбачається, що у розмір заборгованості за кредитним договором входить заборгованість за пенею та комісією у сумі 3732,87 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вбачає підстави для зменшення розміру заборгованості за кредитним договором і вважає обґрунтованим стягнення з відповідача за кредитним договором заборгованості, яка складається з: заборгованості за кредитом, заборгованості по відсоткам за користування кредитом і заборгованості за пенею та комісією у сумі 500,00 грн.

Суд вважає, що стягнення заборгованості за кредитним договором у такому розмірі не перевищуватиме розміру збитків, завданих позивачу невчасним виконанням зобов’язання, а також відповідатиме закріпленому ст. 3 ЦК України принципу справедливості, добросовісності та розумності цивільних правовідносин.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, а також враховуючи, що до теперішнього часу відповідач заборгованість у повному обсязі не погасив, від виконання своїх зобов'язань ухиляється, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при подачі позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 280-283, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, який народився 28 січня 1985 року у с. Зелений Колодязь, Чугуївського району, Харківської області, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк», що знаходиться за адресою: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.12.2010 у розмірі 113767,13 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у сумі 7 998,52 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 105 268,61 грн, заборгованості за пенею та комісією у сумі 500,00 грн.; та судовий збір в сумі 1 762,00 грн., а всього – 115529 (сто п'ятнадцять тисяч п’ятсот двадцять дев’ять) грн. 13 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя –