Ухвала суду № 74367897, 31.05.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/10187/16-к

н/п 1-кп/640/241/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючої судді Бородіної Н.М.,

суддів – Зуб Г.А., Золотарьова Л.І.,

за участю секретаря - Хомінської Т.В.,

прокурора – Купад Д.Ю.

захисника – ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження №12012220490000463 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, 05.09.1987р.н., громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в’їзд Миру , б.27

в скоєні злочину, передбаченому пунктами 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, -

встановив:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження №12012220490000463 за обвинуваченням ОСОБА_2 в скоєні злочину передбаченого п.п.6, 12, ч.2 ст. 115 КК України .

Обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжений ухвалами суду до 02.06.2018 року.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судове провадження не завершено, триває судовий розгляд.

Прокурор просив продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому з підстав наявності ризиків передбачених п.п. 1, 3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував, вважав, що ризики заявлені прокурор є формальними та не доведеними.

Обвинувачений проти продовження запобіжного заходу заперечував, зазначив що у нього є житло, він не переховувався від поліції, оскільки не знав взагалі що оголошений у розшук, свідки на теперішній час усі допитані.

Оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 інкримінуємого злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєні злочину до 15 років позбавлення волі, довічне позбавлення волі, його вік, стан здоров’я (відсутні захворювання), відсутність законних джерел доходу та стійких соціальних зав’язків, ті обставини, що обвинувачений є раніше не судимим, однак в продовж 2012-2016р. перебував у розшуку по даному кримінальному провадженні та був розшуканий в Російській Федерації, тому суд приходить до висновку про наявність на теперішній час ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема – можливість обвинуваченого переховатися від суду.

Посилання обвинуваченого на незнання того що він по даній справі перебуває у розшуку, судом не приймається, оскільки за показаннями самого обвинуваченого та його сестри, він поїхав до м.Москви РФ одразу після його опитування в міліції по даній справі.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи сукупність досліджених судом обставин, враховуючи тяжкість покарання за злочин у вчинені якого звинувачується ОСОБА_2 від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, приховування обвинуваченого від органів досудового розслідування, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд приходить до висновків про наявність підстав для продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів .

Існування на теперішній час ризиків, передбачених п.3, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України –вчинення іншого злочину, незаконний вплив на свідків, потерпілих прокурором не доведений.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_2 строк тримання під вартою до 60 днів, тобто до 29.07.2018 року.

Застосування більш м’яких запобіжних заходів, як альтернативних, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачуються у скоєні злочину, який спричинив загибель людини, суд на підставі ч.4 ст. 183 КПК України не визначає обвинуваченому розмір застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182,183, 331 КПК України, суд, -

ухвалив:

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2, залишити без змін – у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 29.07.2018 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бородіна Н.М.

Судді: Зуб Г.А.

ОСОБА_3