
Справа № 405/479/17
1-кп/405/30/17
УХВАЛА
31 травня 2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді: Бутельської Г.В.
при секретарі: Мишевець Т.І.
за участю прокурора: Рохман В.О.
адвокатів: ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
ОСОБА_3
обвинувачених: ОСОБА_4,
ОСОБА_4,
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні об’єднану справу №405/479/17 1-кп/405/30/17 за обвинуваченням ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Згідно ухвали Ленінського райсуду м. Кіровограда від 24 квітня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено термін перебування під вартою на строк шістдесят днів.
В судовому засіданні постало питання щодо доцільності перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.
Прокурор в судовому засіданні зазначила про необхідність продовження терміну перебування обвинуваченого під вартою, оскільки існують ризики кримінального провадження. Так прокурором зазначено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, обвинувачується у вчиненні ряду корисливих умисних злочинів, у період іспитового строку, що вказує на схильність обвинуваченого до вчинення злочинів та є ризиком вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку прокурора, жоден з більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження. За наведених обставин прокурор просила продовжити обвинуваченому термін перебування під вартою на строк 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його адвокат не заперечили проти продовження строку тримання під вартою.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить не лише з вимог чинного кримінально-процесуального законодавства України, а й правових позицій Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 р. у справі «Воляник проти України»). Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 06.04.2000р. у справі «Лабіта проти Італії», в якому зазначено, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При вирішенні питання щодо продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, судом враховано обставини закріплені в ст.178 КПК України. Так, судом взято до уваги, вік, стан здоров’я обвинуваченого, міцність соціальних зв’язків, наявність постійного місця проживання, а також наявність судимостей. Суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні ряду корисливих злочинів вчинених в період іспитового строку. Вказані обставини, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, є ризиком переховуватися від суду та ризиком вчинити інше кримінальне правопорушення.
За таких обставин суд прийшов до переконання про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватися від суду та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи зазначене, суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам кримінального провадження.
З метою виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов’язків, суд вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 29 липня 2018 року.
На підставі наведеного та керуючись ст. 331 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк шістдесят днів до 29 липня 2018 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Кропивницька установа виконання покарань» (№14).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Г. В. Бутельська
Судове рішення № 74364084, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 31.05.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 405/479/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: