Рішення № 74363963, 21.05.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/744/18

Номер провадження 2/404/1578/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 поліції охорони в Кіровоградській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 поліції охорони в Кіровоградській області, по якому просить стягнути з відповідача на його користь відшкодування матеріальної шкоди – вартість відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 11021,25 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. та судові витрати в розмірі 4266,80 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.08.2017 року ОСОБА_3 будучи працівником ОСОБА_2 поліції охорони в Кіровоградській області, в службовий час, керуючи службовим автомобілем ЗАЗ Sеns, державний номерний знак 120925 в м. Кропивницький по вул. Ак. Тамма буд. 3, порушивши правила дорожнього руху спричинив зіткнення з автомобілем Нуundai Santa Fе, державний номерний знак НОМЕР_1, який спричинив пошкодження автомобіля. В результаті ДТП йому, як власнику автомобіля, спричинені матеріальна та моральна шкода. Вина водія ОСОБА_4 у порушенні правил дорожнього руху визначена постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.11.2017 року та постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29.12.2017 року. Розмір спричиненої матеріальної шкоди визначено висновком експерта № 325 від 31.12.2017 року в сумі 11021,25 грн. Протягом тривалого часу у зв»язку з пошкодженням автомобіля йому довелося самостійно шукати гроші для ремонту автомобіля. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого він почав до всього нервово відноситися, крім того це був його улюблений автомобіль на який він дуже довго заощаджував щоб придбати. Від такого стану та нецільового використання сімейних грошей постраждали крім нього і члени його родини, родичі, що привело до розладу стосунків у родині. Розмір заподіяної моральної шкоди оцінює в сумі 10 000 грн. Ціна враховує в себе усі страждання, які довелося перенести йому: порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров»я. Так як він є людиною похилого віку та має низку хвороб, таких як підвищений тиск, цукровий діабет 2 типу та проблеми з опорним апаратом. Через ДТП він не поїхав на лікування до санаторію, тому що мав ходити до суду щоб доводити свою невинність, через що зазнав моральних та фізичних страждань. Також просить стягнути з відповідача 1800 грн. оцінки транспортного засобу та сплачений судовий збір.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.02.2018 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено ОСОБА_3 (а.с. 35-36)

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині стягнення 11021,25 грн. вартості відновлювального ремонту автомобіля та 1800 грн. оцінки транспортного засобу. Просив відмовити в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження йому моральної шкоди. Також не погоджується із відшкодуванням позивачу судових витрат, оскільки позивач подав позовну заяву не дочекавшись відповіді від відповідача, в якій ОСОБА_2 вказує на необхідність надання реквізитів для перерахунку коштів зазначених у заяві ОСОБА_1 Подав відзив на позовну заяву (а.с. 45-47).

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, встановив наступне.

01.08.2017 року о 18 год. 45 хв. ОСОБА_3, керуючи службовим автомобілем ЗАЗ Sens, номерний знак 120925, в м. Кропивницький по вул. Академіка Тамма, біля буд. №3, був неуважним та не простежив за дорожньою обстановкою, що призвело до зіткнення з транспортним засобом Hyundai Santa Fe, державний номерний знак НОМЕР_1. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим гр. ОСОБА_3 порушив вимоги п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.11.2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження по справі закрито у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 29.12.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.11.2017 року щодо нього – без змін (а.с.8-9).

На час ДТП ОСОБА_3 працював в батальйоні охорони поліції м. Кропивницького.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 поліції охорони в Кіровоградській області на час ДТП застрахована ПрАТ «Страхова група «Дім страхування» згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/7077618 (ліміт відповідальності страховика за завдану шкоду майну становить 100000 грн., розмір франшизи – 0).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-108цс12 від 6 листопада 2013 року у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 1961-ІV) встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону № 1961-ІV).

Статтею 6 цього Закону передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.1. Закону № 1961-ІV).

Шкода, яка відшкодовується страховиком і пов’язана з пошкодженням транспортного засобу передбачена ст. 29 Закону, зокрема: витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно змісту ст. 1194 ЦК України на особу, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди покладається зобов'язання сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з метою визначення вартості відновлювального ремонту та величини втрати товарної вартості завданої йому, як власнику автомобіля Нуundai Santa Fе, державний номерний знак НОМЕР_1, звернувся до фізичної особи-підприємець ОСОБА_5

Згідно звіту № 325 про незалежну оцінку автотранспортного засобу Нуundai Santa Fе, державний номерний знак НОМЕР_1, складеного суб’єктом оціночної діяльності експертом-оцінювачем ОСОБА_5 (а.с.13-30), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Нуundai Santa Fе, державний номерний знак НОМЕР_1, становить 43123.27 грн. з ПДВ. Із звіту вбачається, що вказана сума складається з вартості відновлювального ремонту, яку оцінено у розмірі 32102,02 грн. з ПДВ та втрати товарної вартості автомобіля у розмірі 11021,25 грн. без ПДВ.

Позивач просить стягнути з відповідача 11021 грн. 25 коп. втрати товарної вартості автомобіля у розмірі 11021,25 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (далі - Методика) вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі – КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості – це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, зумовлене передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів і агрегатів, з'єднань і захисних властивостей покриттів у зв’язку з ДТП і подальшим ремонтом. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є наслідком проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості.

Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.

Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) – це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) – деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.

Підпунктом 8.6.2 пункту 8.6 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт «е»).

Отже, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

Внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_3, було завдано механічних пошкоджень деталей кузова належного позивачу автомобіля, які підлягають ремонту та фарбуванню, що згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу має наслідком втрату товарної вартості цього автомобіля.

Таким чином реальні збитки, завдані позивачу з вини ОСОБА_3, не обмежуються витратами на відновлювальний ремонт автомобіля, а й включають втрату його товарної вартості.

Згідно п. 32.7. ст. 32 Закону № 1961-ІV страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу. Оскільки такі збитки не покриваються страховим відшкодуванням, вони підлягають відшкодуванню винною особо за правилами ст. 1194 ЦК України.

Відповідно до норм ст. 22, 1194 ЦК України вимоги позивача про стягнення збитків завданих пошкодженням автомобіля підлягають задоволенню у розмірі 11021 грн. 25 коп., що становить розмір втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля без ПДВ так, як підстави для врахування цього податку у даному випадку відсутні.

Крім того, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 поліції охорони в Кіровоградській області на користь позивача підлягають стягненню понесенні і документально підтвердженні витрати на оцінку завданого йому збитку у розмірі 1800 грн. так, як вказані витрати є необхідними для встановлення розміру майнової шкоди та її відшкодування.

З приводу вимог позивача про стягнення моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» розмір відшкодування моральної /немайнової /шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позивачу було спричинено моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях внаслідок того, що саме з вини ОСОБА_3 було пошкоджено належний йому автомобіль, позивач певний час був позбавлений можливості використовувати транспортний засіб за призначенням, що призвело до зміни звичного для нього способу життя, для захисту своїх прав позивач змушений витрачати додатково час і кошти.

Відтак, суд вважає за можливе часткового задовольнити вимогу про стягнення моральної шкоди та визначити розмір спричиненої позивачу моральної шкоди в розмірі 3000 грн.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати на сплату судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1233,93 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258, 263-268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 поліції охорони в Кіровоградській області (місце знаходження: м. Кропивницький, вул. Габдрахманова 1, код ЄДРПОУ 40109000) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 11021,25 грн. вартості відновлювального ремонту автомобіля, 3000 грн. моральної шкоди, 1800 грн. оцінки транспортного засобу та 1233,93 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 29.05.2018 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда