Постанова № 74363757, 31.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/15634/17 Головуючий у І інстанції Ярмола О. Я.Провадження № 22-ц/780/2052/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 31.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2018 року м.Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії судів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Матвієнко Ю.О., Волохова Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

У грудні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідно до укладеного із ОСОБА_3 договору б/н від 06 грудня 2012 року, остання отримала кредит у розмірі 1100.00 грн. у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач вказував, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Також відповідач на час укладення кредитної угоди дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Також посилався на те, що відповідач не виконує належним чином умови укладеного договору, що спричинило виникнення заборгованості за кредитом. Станом на 31 жовтня 2017 року розмір заборгованості склав 12 328,90 грн., з них: заборгованість за кредитом – 1073,02 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом – 10192,60 грн., штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 563,28 грн.

На підставі викладеного ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути зі ОСОБА_3 вказану заборгованість на свою користь.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яки позов задовольнити у повному обсязі.

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Судом встановлено, що 06 грудня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг. Підписом у названій анкеті-заяві ОСОБА_3 засвідчила свою згоду на те, що ця заява разом з «Умовами і Правилами надання банківських послуг», а також з «Тарифами банку» складає договір між ним і банком та що він зобов’язується виконувати ці «Умови і Правила надання банківських послуг» (а.с. 6). У жовтні 2017 року відповідач ОСОБА_3 змінила прізвище на «Кутненко» (а.с. 54).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Позивач зазначав, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06 березня 2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Копії Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою позивач додав до позовної заяви.

Пунктом 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг», позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.1.1.7.6 «Умов надання банківських послуг», - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до п. 1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг», за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

На підставі п. 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг», банк має право на зміну тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків

Згідно п. 1.1.3.2.2 «Умов та правил надання банківських послуг», у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разу виникнення ОСОБА_4 має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.

Позивач також вказував, що в зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість у розмірі 12 328,90 грн., з них: заборгованість за кредитом – 1073,02 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом – 10192,60 грн., штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 563,28 грн.

Як вбачається із заяви клієнта від 06 грудня 2012року (а.с. 7) та «Умов та правил надання банківських послуг», строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. При цьому кредитним лімітом\ кредитом, кредитною лінією\ є розмір грошових коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі, на умовах платності та зворотності \ повернення\.

Відповідно до п. 2.1.1.2.10 «Умов та правил надання банківських послуг», при отриманні картки клієнт зобов’язаний підписати картку у спеціально відведеному місці. П.2.1.1.2.11строк дії картки вказано з її лицьового боку\ місяць і рік\. Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця і по закінченню строку дії картки вона пролонговується на новий строк (шляхом предявлення клієнту банком картки з новим строком дії) - п. 2.1.1.2.12. Перевипуск картки на новий строк здійснюється в разі дотримання клієнтом умов обслуговування карти, передбачених договором.

Згідно п. 2.1.1.2.13 Для перевипуску карти до закінчення її строку, позичальник повинен звернутись у відділення банку. Картки, в тому числі пролонговані на новий строк, які не були отримані клієнтом, зберігаються в банку для видачі не більше 6-ти місяців, після чого можуть бути знищені у встановленому міжнародними платіжними системами порядку – п.2.1.1.2.14.

Однак, заява клієнта та інші матеріали, надані банком, не містять доказів того, що відповідач отримала платіжну картку та ПІН- код .

Так, у заяві не вказаний, номер картки, яку отримав відповідач. Із наданої позивачем заяви також не можна зробити висновок про умови надання кредиту, крім розміру ліміту. У вказаній заяві також відсутня інформація про те, який саме вид банківської платіжної карти отримала відповідач.

Наданий банком витяг з тарифів про умови кредитування з використанням кредитної карти «Універсальна» не містить підпису позичальника, а тому не може вважатися доказом на підтвердження умов надання кредиту.

У позовній заяві позивач вказує, що кінцевим терміном повернення кредитних коштів є строк дії картки, але в матеріалах справи відсутні будь-які докази, в яких вказаний цей строк.

Крім того, наданий суду розрахунок заборгованості за договором б\н від 06 грудня 2012 року не містить даних про те, за якою карткою зроблено цей розрахунок.

Умови і правила надання банківських послуг, на які посилається позивач як на складову договору банківських послуг, укладеного 06 грудня 2012 року. із відповідачем стосуються всього спектру фінансових послуг, що надавалися банком, у тому числі платіжних карт, вкладних операцій, кредитних карт, але не мають підпису позичальника, його реквізитів, відсутня дата їх складання або підпису сторонами, а також жодної ідентифікуючої ознаки на предмет їх невід’ємності від заяви позичальника.

Відповідно до п.1.1.7.12 вказаних Умов і правил договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує іншу про припинення дії договору, він автоматично лонгується на цей же строк.

Матеріали цивільної справи не містять доказів, що мало місце пролонгування кредитної картки та її отримання відповідачем.

Згідно ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність вимог позивача, оскільки ним не було надано належних та допустимих доказів, укладення договору банківських послуг від 06 грудня 2012 року та що саме ОСОБА_3 звернулась до позивача із заявою про отримання кредиту та отримала платіжну картку та ПІН-код за кредитним договором, на який посилається позивач.

Твердження апелянта щодо того, що відповідач не довів відсутність заборгованості та виконання умов договору належним чином оцінюються колегією суддів критично, оскільки доведення факту укладення договору і наявності заборгованості є обов’язком позивача. Посилання апелянта на порушення судом норм матеріального права під час ухвалення рішення відхиляються судом як необґрунтовані.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду, в порядку ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказане рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий М.В. Мережко

Судді Л.А. Волохов

ОСОБА_5