Ухвала суду № 74362709, 21.05.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 4-с/359/28/2018

Справа № 359/10588/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

“ 21 ” травня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Степаненко А.О.,

за участі представника заявника - ОСОБА_1,

державного виконавця - Голяченка І.П.,

представника Департаменту

державної виконавчої служби - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі Київської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_3, заінтересовані особи – стягувач ОСОБА_4, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання неправомірними дії щодо складення довідки-розрахунку заборгованості по аліментах, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, у якій просив суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ОСОБА_5 при виконанні виконавчого провадження № 52592820 при виконанні виконавчого провадження в частині складення ним довідки-розрахунку заборгованості по аліментам за період з 09.11.2005 р. по 01.01.2017 р. № 779 від 20.02.2018 р.(а.с.1-6).

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 09.11.2015 р. стягувач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.04.2016 р., яке ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17.06.2016р. залишено без змін, стягнуто аліменти на утримання дітей на користь ОСОБА_4 Остання лише 30.09.2016 р. звернулася із виконавчим листом до відділу ДВС. 10.10.2016 року постановою державного виконавця ВДВС Бориспільського МУЮ було відкрито виконавче провадження. Зазначив, що після отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження та довідки-розрахунку суми аліментів за період з 09.11.2015 по 31.12.2016, ним добровільно було сплачено з 29.12.2016 по 27.01.2017 аліменти у загальній сумі 32280,28 гривень. Зазначив, що сплачував кошти на картковий рахунок ОСОБА_4, та не ухилявся від виконання рішення суду. У подальшому, постановою державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області від 19.02.2018 р. передано виконавче провадження № 52592820 для подальшого здійснення виконавчих дій до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області. 20.02.2018 р. за № 779 старшим державним виконавцем даного відділу ОСОБА_5 було складено довідку-розрахунок заборгованості по аліментам за період з 09.11.2015 р. по 01.01.2017 р., з посиланням на декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за період 2015,2016 роки, відповідно до якої заборгованість по аліментам склала 568 580,62 гривень. Однак вважає, що розрахунок державного виконавця не відповідає вимогам діючого законодавства. Державний виконавець при здійсненні розрахунку зобов’язаний був враховувати виключно ті дані про доходи, які вказані у розділі 11 декларації про майно « Доходи, у тому числі подарунки». Натомість, всупереч вимогам закону нарахував аліменти на грошові активи, вказані у розділі 12 декларації «Грошові активи», що за своїм визначенням належать не лише до різних розділів декларування, а й за своєю правовою природою не є доходами в розумінні вимог ст.195 СК України та Постанови КМУ від 26 лютого 1993р. № 146. Також зазначив, що державний виконавець не повідомив його про проведення розрахунку заборгованості, чим позбавив можливості надати пояснення та докази походження задекларованих грошових активів, а також не перевірив та не врахував, що він як депутат здійснює декларування не лише своїх доходів та активів, а і членів сім’ї. Вважає, що державним виконавцем допущено грубе порушення ЗУ « Про виконавче провадження» щодо перевірки законності та об’єктивності даних доходів його як боржника, відрахування аліментних платежів та складання довідки-розрахунку заборгованості по аліментам від 20.02.2018 р.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 березня 2018 року залучено до участі у справі в якості зацікавленої особи- Боженко Н.В.( а.с.57).

Ухвалою суду від 21 травня 2018 року залучено до участі у справі в якості зацікавленої особи – Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

У судовому засіданні представник заявника підтримав заявлені вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Державний виконавець просив відмовити в задоволенні скарги у повному обсязі, вважає її безпідставною та недоведеною. Підтримав поданий до суду відзив на скаргу, відповідно до якого зазначив, що боржник ОСОБА_3 неодноразово викликався до відділу, але не з’являвся. В ході провадження виконавчих дій було здійснено перевірку майнового стану боржника. 26.02.2018 р. боржник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, та надав пояснення, згідно яких не погоджується з матеріалами провадження та довідкою розрахунком по заборгованості. Виходячи з довідки-розрахунку заборгованості по аліментам нарахована боржникові заборгованість за аліментами у загальному розмірі 568580,62 грн.. Зазначив, що до вказаної суми заборгованості боргу за аліментами входить, зокрема сума в розмірі 536 345,66 грн., нарахована на грошові кошти, що належать боржникові та вказані у п.п.17 «дохід від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності» п.А «Одержані(нараховані) з усіх джерел в Україні» розділу ІІ Відомостей про доходи Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік, та п. 12 « Грошові активи» щорічної електронної декларації за 2016 рік. Поряд з цим, скаржник після ознайомлення з матеріалами провадження та довідки не надав доказів що вказані у деклараціях за 2015 та 2016 роки, не є його доходом за вказані роки та підпадають під правила п.12 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, та з яких утримання аліментів не провадиться. Вважають, що у відповідності до ст. 195 СК України та положення п.1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, правомірно нараховано аліменти на готівкові кошти, вказані боржником у деклараціях за 2015-2016, оскільки зазначені кошти є фактично доходом боржника.

Представник заінтересованої особи - Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, у судовому засіданні також заперечувала щодо задоволення скарги та просила відмовити у її задоволенні.

Стягувач ОСОБА_4 у судове засідання повторно не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Заяви про розгляд справи за її відсутності та заперечень до суду не надходило.

Неявка сторони виконавчого провадження, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду скарги, у відповідності до ч.2 ст. 450 ЦПК України, не перешкоджає її розгляду.

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.04.2016 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17.06.2016 року, 30.09.2016 року видано виконавчий лист № 2/359/363/2016, 359/10588/16-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку(доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.11.2015 року до досягнення дітьми повноліття ( а.с.7).

10.10.2016 року постановою державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_8 відкрито виконавче провадження № 52592820 про примусове виконання виконавчого листа № 2/359/363 виданого 30.09.2016(а.с.9-на звороті).

20.02.2018 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_5 прийнято виконавче провадження №52592820 з примусового виконання виконавчого листа № 2/359/263 виданого 30.09.2016 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини починаючи з 09.11.2015 р., для подальшого виконання( а.с.18).

20.02.2018 року в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_9 проведено розрахунок та складено довідку-розрахунок № 779 про заборгованість за аліментами у загальному розмірі 568 580,62 гривень(19-21).

Як вбачається, до вказаної загальної суми заборгованості боргу за аліментами входить, зокрема сума в розмірі 536345,66 гривень, нарахована посадовою особою державної виконавчої служби на грошові кошти, зазначені боржником ОСОБА_3 в Деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру та 2016 рік, а саме зазначено: згідно декларації за 2016 рік (розділ 12 «Грошові активи» дохід за 2016 рік становить 187000 грн. 27300 доларів США, 25000 доларів США(що еквівалент у гривні станом на 31.12.2016 р. становить 742287 грн. та 679750грн. ) відповідно: 18700063)+(742287:3)+(679750:3)=536345,66грн.( а.с.19-21).

З наданих державним виконавцем копій матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржник ОСОБА_3 отримав зазначену довідку-розрахунок 26.02.2018 р., що підтверджується його підписом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У відповідності до ч.ч. 4, 13 статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, орган державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом десяти днів видає довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

З досліджених матеріалів виконавчого провадження в становлено, та визнано сторонами, що оскаржувана довідка-розрахунок заборгованості за аліментами за період з 09.11.2015 по 01.01.2017 №779 від 20.02.2018 року складена іншою посадовою особою органу державної виконавчої служби.

Водночас, встановлено, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконанні рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ОСОБА_5 з урахуванням вимог ст.ст.13,71 Закону України «Про виконавче провадження» довідка-розрахунок заборгованості по аліментах у зв’язку з надходженням виконавчого провадження на виконання складена не була та при зверненні боржника, фактично, була видана оскаржувана довідка-розрахунок заборгованості по аліментах за період з 09.11.2015 по 01.01.2017 №779 від 20.02.2018 року, складена в.о.начальника Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_9.

Дослідженням оскаржуваної довідки-розрахунку заборгованості встановлено, що в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України №146 від 26 лютого 1993 року, а саме: затвердженого постановою КМУ «Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», включено не передбачені Переліком суми так званих грошових активів.

Так, відповідно до «Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 р. № 3(із змінами, внесеними рішенням Національного агентства від 06.09.2016 року № 18, від 30.09.2016 року № 57 та від 03.11.2016 № 106), відповідно до пункту 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», у декларації зазначаються грошові активи, наявні у суб’єкта декларування та членів його сім’ї на останній день звітного періоду. Під грошовими активами розуміються:

-готівкові кошти;

-кошти, розміщені на банківських рахунках (незалежно від типу рахунків та дати їх відкриття);

-внески до кредитних спілок;

-внески до інших небанківських фінансових установ, у тому числі до інститутів спільного інвестування (у декларації необхідно зазначити тип такої установи). Відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування» такими інститутами є корпоративні та пайові фонди;

-кошти, які суб’єкт декларування та члени його сім’ї позичили одне одному або які вони позичили третім особам (тобто кошти, стосовно яких суб’єкт декларування або член його сім’ї є позикодавцем);

-активи у дорогоцінних (банківських) металах, які зберігаються в банківській установі або в іншому місці;

-інші активи (у декларації необхідно зазначити, які саме активи).

-

Також роз’яснено, якщо сукупна вартість всіх наявних станом на останній день звітного періоду у суб’єкта декларування або члена його сім’ї грошових активів не перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 січня звітного року, то такі активи не зазначаються в декларації.

З наведеного слід дійти висновку, що грошові активи не є доходами, отриманими у звітному періоді, в розумінні Закону, а тому, зазначені суми таких активів не підлягають включенню до отриманих (нарахованих) доходів, до яких віднесено: доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи (п.7 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції»), які підлягають самостійному декларуванню у відповідному розділі декларації.

Таким чином, нарахування аліментів на зазначені боржником ОСОБА_10 як суб’єктом декларування відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» грошові активи є безпідставним та необґрунтованим, що призвело до штучного створення заборгованості по аліментах.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що підстави для визнання неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ОСОБА_5 щодо складання довідки-розрахунку заборгованості за аліментами за період з 09.11.2015 по 01.01.2017 №779 від 20.02.2018 року - відсутні.

Разом з тим, видачу боржникові довідки-розрахунку здійснено з порушенням положень ч. ч.4, 13 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження», тому дії державного виконавця в частині її видачі є неправомірними.

Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Проте, в ході розгляду скарги встановлено, що постановою директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_11 від 04.04.2018 ВП №52592820 передано з відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області до відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України.

Таким чином, суд прийшов до висновку що сам факт встановлення допущеного порушення вимог чинного законодавства при примусовому виконанні виконавчого документу, виданого Бориспільським міськрайонним судом, сприятиме захисту порушених прав заявника – боржника ОСОБА_3, як сторони у виконавчому провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.259,260,261,450,451 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ОСОБА_5 при примусовому виконанні виконавчого провадження №52592820 в частині видачі довідки-розрахунку заборгованості по аліментах за період з 09.11.2015 по 01.01.2017 №779 від 20.02.2018 року.

В іншій частині скарги відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.В.Муранова-Лесів