Ухвала суду № 7436169, 24.12.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-42311/08 Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.

Суддя-доповідач: Горбань Т. І.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" грудня 2009 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                              Горбань Т.І.

Суддів:                                                  Василенка Я.М.

                                                  Мамчура Я.С.                                        

при секретарі                               Авдошині М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу приватного підприємства «Аліна»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом Бердичівської об’єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства «Аліна»про стягнення 846 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з приватного підприємства «Аліна»заборгованість перед бюджетом в сумі 846 грн.

У наступному позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з приватного підприємства „Аліна 2262 грн. заборгованості перед бюджетом.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач приватне підприємство «Аліна»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідач - приватне підприємство «Аліна», зареєстровано Бердичівською міською радою Житомирської області 21.04.1993 року, як платник податків знаходиться на обліку в Бердичівській об»єднаній державній податковій інспекції з 28.04.1993 року.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем проведена перевірка відповідача, за результатами якої складено акт № 06300076/2302 від 26.01.2008 року. Перевіркою встановлено порушення за невідповідність готівкових коштів на місті проведення розрахунків, у зв’язку з чим було застосовано фінансову санкцію в сумі 846 грн. Також згідно акту перевірки № 06300130/2320/13567180 від 08.10.2006 року до відповідача було застосовано фінансову санкцію у сумі 1416 грн.

Направлені відповідачу рекомендованими листами повідомлення - рішення відповідачем не оскаржувались.

Суд 1-ої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

У відповідності до пп. 1.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

У строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідач податкове зобов'язання, визначене рішеннями про застосування фінансових санкцій самостійно не сплатив. В адміністративному порядку зазначені вище рішення про застосування фінансових санкцій відповідач не оскаржував.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, колегія суддів вважає, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається, та їх обґрунтування.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2008 року ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Аліна»залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:          

Повний текст виготовлено 29.12.09року.