Ухвала суду № 74355972, 31.05.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/8446/18Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 11-сс/789/112/18 Доповідач - Галіян Л.Є.Категорія - запобіжні заходи

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 р. м.Тернопіль

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючої - Галіян Л.Є.

Суддів - Коструба Г. І., Лекан І. Є.,

при секретарі — ОСОБА_1

прокурора — ОСОБА_2

з участю підозрюваного — ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали судового провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 травня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4, яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури юристом 1 класу ОСОБА_2 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, розлучений, безробітній, зареєстрований та проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_3, депутатом не являється, раніше судимий:

- 10.12.2007 Подольським районним судом міста Києва за ч.3 ст. 185 КК України до покарання строком на 5 років позбавленням волі, на основі ст.75 КК України звільнити з випробувальним терміном 2 роки.

- 30.07.2009 Голосіївським районним судом міста Києва за ч.2 ст.309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки та 1 місяць.

- 30.06.2009 Голосіївським районним судом міста Києва за ч.2 ст.309 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На основі ч.1 ст.71 КК України приєднано 1 місяць позбавлення волі по вироку Подільського районного суду міста Києва від 10.03.2007. Всього до відбування 3 років 1 місяць.

- 06.05.2015 скеровано до Печерського районного суду міста Києва;

- 12.20.2015 Васильківским районним судом міста Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

- 26.07.2016 Печерським районним судом міста Києва за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік. 22.09.2017 року звільнений по відбуттю покарання.

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 23 год. 59 хв. 10 липня 2018 року.

В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відмовлено.

Ухвалою також визначено ОСОБА_3 розмір застави в сумі 14096 (чотирнадцять тисяч дев'яносто шість) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_5: Державна казначейська служба, призначення платежу - застава за «Богача Ігора Петровича» у кримінальному провадженні №12018210010001221 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 травня 2018 року).

У випадку внесення застави, покладено на ОСОБА_3, наступні обов'язки: з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні; здати до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Як слідує з оскаржуваної ухвали слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 в межах кримінального провадження №12018210010001221 від 28.04.2018 року звернувся із клопотанням, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, якому 11.05.2018 р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке мотивуються наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, в ніч з 27 квітня 2018 року на 28 квітня 2018 року у ОСОБА_3, який перебував в дворі будинку №28 по вулиці Живова в місті Тернополі, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме вживаних комплектуючих до мотоцикла “YAMAHA TZR-125” (шасі із окремими кузовними деталями), зі сполученням синього, червоного та білих кольорів, які перебувають у користування ОСОБА_6

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 в ніч з 27 квітня 2018 року на 28 квітня 2018 року перебуваючи в дворі будинку №28 по вулиці Живова в місті Тернополі, підійшовши до вживаних комплектуючих до мотоцикла “YAMAHA TZR-125” (шасі із окремими кузовними деталями), зі сполученням синього, червоного та білих кольорів, які знаходились на прибудинковій території вказаного будинку та шляхом вільного доступу таємно їх викрав.

Таким чином, ОСОБА_3 спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 20 000 грн.

11 травня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Задовольняючи клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4, яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури юристом 1 класу ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, тому суд прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі підозрюваний просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати запобіжний захід, що не пов'язаний із триманням під вартою, а також зменшити розмір застави до мінімального.

Свої доводи аргументує тим, що з ним проживає мати пенсійного віку, а інших доходів, крім її пенсії у них немає.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного, який підтримав апеляційну скаргу та просить постановити нову ухвалу, якою скасувати запобіжний захід у вигляді триманням під вартою, доводи прокурора, який вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає до задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.177, 178, 183 КПК України.

Так, відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь – яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

п.5 ч.2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, що в силу вимог ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прокурор при розгляді клопотання вказували про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 даного кримінального правопорушення, що свідчить про існування ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність або ж вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого, а відтак, перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування.

Висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_3 підозри колегія суддів вважає вірними, оскільки вони підтверджуються доданими до клопотання органу досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Задовольняючи зазначене клопотання слідчого, місцевий суд належним чином вмотивував своє рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, зазначив про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме — можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, а відтак перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Також, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_3 ніде не працює, раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, судимість за які не знята і не погашена в установленому законом порядку, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності, що свідчить про підвищену його суспільну небезпеку як особи, а застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що обрання ОСОБА_3 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

З таким висновком слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів повністю погоджується, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені ст.194 КПК України.

Разом з тим, твердження апелянта про те, що суд не взяв до уваги особу підозрюваного та міцність його соціальних зв'язків - не відповідає даним обставинам провадження, оскільки слідчий суддя в повній мірі та у визначеному законом порядку врахував всі обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.

Крім того, з матеріалів провадження слідує, що слідчий суддя одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також визначив розмір застави, в межах передбачених п.1 ч.5 ст.182 КПК України, вірно врахувавши при цьому об’єктивні обставини кримінального правопорушення, яким заподіяно майнову шкоду і встановлені в судовому засіданні дані про особу підозрюваного, а тому колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про наявність підстав для визначення застави в межах визначених судом.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до переконання, що вони не заслуговують на увагу, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання запобіжного заходу.

Порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 - без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176 – 179, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 травня 2018 року про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою — без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_7