Рішення № 74354369, 07.05.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3610/17

Провадження № 2/522/1724/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Смоковій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Середньофонтанський, 19-Б», третя особа ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2017 р. позивач - ОСОБА_1звернувся до Приморського районного суду із позовом до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Середньофонтанський, 19-Б», в якому просив стягнути з ОСББ «Середньофонтанський, 19-Б», код ЄДРПОУ 35503046, яке знаходиться за адресою: 65039, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Середньофонтанська, будинок 19-Б, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, який мешкає за адресою: 65039, АДРЕСА_1: безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 9176 (дев’ять тисяч сто сімдесят шість) грн. 27 коп., стягнути з ОСББ «Середньофонтанський, 19-Б», код ЄДРПОУ 35503046, яке знаходиться за адресою: 65039, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Середньофонтанська, будинок 19-Б, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: 65039, АДРЕСА_2 сплачений судовий збір 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 2008 року позивач, ОСОБА_1, є членом ОСББ Середньофонтанський, 19-Б».

За час членства позивач щомісячно сплачував усі рахунки за комунальні послуги, що надходили на ім’я позивача від відповідача.

Позивачем з жовтня 2012 року у складі оплат за комунальні послуги було також сплачено платіж за «паркінг» на загальну суму 9176 (дев'ять тисяч сто сімдесят шість) грн. 27 коп.

Власником машино-місця за адресою м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-Б (машино-місце № 55) є дружина позивача ОСОБА_2 з 24.09.2012 року.

Порядком «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869, визначено розмір та порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Цим Порядком у п.25 встановлено, що вартість інших послуг (утримання служб консьєржів, вбудованих паркінгів, установлення і утримання пристроїв замково-переговорного зв’язку тощо) сплачується понад розмір плати за послуги на підставі договорів, укладених між власниками житлових будинків (гуртожитків), власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку), власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) та відповідними надавачами послуг.

Виходячи з наведеного, правовідносини між власником машиномісця (тобто, дружиною позивача) в паркінгу з приводу надання послуг на його утримання і обслуговування та особою, яка надає такі послуги, виникають виключно на підставі укладеного між ними договору.

Відсутність між цими особами договірних відносин унеможливлює визначення вартості послуг, які надаються власнику, оскільки умова про це є істотною для такого договору, затвердження їх розміру будь-якими органами (особами) або ж визначення їх на власний розсуд виконавця чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, отримані платежі від позивача за паркінг, вважає незаконними та безпідставно отриманими відповідачем.

В судове засідання сторони не з’явились, про дату та час слухання справи сповіщалися належним чином, про неможливість участі в судовому засідання суд не повідомили.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його особистої участі. Позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи без його особистої участі, також надав заперечення на позов, в якому позов не визнав, просив відмовити.

Третя особа надала до суду заяву про розгляд справи без її особистої участі. Позов підтримала в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 2008 року позивач, ОСОБА_1, є членом ОСББ Середньофонтанський, 19-Б».

За час членства позивач щомісячно сплачував усі рахунки за комунальні послуги, що надходили на ім’я позивача від відповідача.

Позивачем з жовтня 2012 року у складі оплат за комунальні послуги було також сплачено платіж за «паркінг» на загальну суму 9176 (дев'ять тисяч сто сімдесят шість) грн. 27 коп.

Власником машино-місця за адресою м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-Б (машино-місце № 55) є дружина позивача ОСОБА_2 з 24.09.2012 року.

Порядком «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869, визначено розмір та порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Цим Порядком у п.25 встановлено, що вартість інших послуг (утримання служб консьєржів, вбудованих паркінгів, установлення і утримання пристроїв замково-переговорного зв’язку тощо) сплачується понад розмір плати за послуги на підставі договорів, укладених між власниками житлових будинків (гуртожитків), власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку), власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) та відповідними надавачами послуг.

Виходячи з наведеного, правовідносини між власником машиномісця (тобто, дружиною позивача) в паркінгу з приводу надання послуг на його утримання і обслуговування та особою, яка надає такі послуги, виникають виключно на підставі укладеного між ними договору.

Відсутність між цими особами договірних відносин унеможливлює визначення вартості послуг, які надаються власнику, оскільки умова про це є істотною для такого договору, затвердження їх розміру будь-якими органами (особами) або ж визначення їх на власний розсуд виконавця чинним законодавством не передбачено.

За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об’єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідач жодним чином не пропонував укласти договір з позивачем, як того вимагає Порядок «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869.

Більш того, позивач не може бути стороною такого договору, так як власником машиномісця є саме його дружина. Правова підстава для сплати позивачем грошових коштів за «паркінг» була відсутня.

Отож, три умови, за яких виникає у відповідача зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виконані: набуття або збереження майна - відповідач набув грошові кошти, перераховані позивачем за «паркінг», набуття або збереження за рахунок іншої особи — грошові кошти, набуті за рахунок позивача, відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України) - договір як того вимагає чинне законодавство укладений не був та не міг бути укладеним

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов’язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно положень Закону обов’язку виконавця послуг з надання послуг кореспондує право позивача на отримання послуг та обов’язок сплатити за їх надання.

Разом з тим, звертаючись до суду з позовом, як на підставу позовних вимог позивач вказує на набуття грошових коштів відповідачем без достатньої правової підстави.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 02.03.2016 року у справі №6-3090цс15, кондикційне зобов’язання виникає за наявності таких умов: 1)набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред’явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов’язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Узагальнюючи викладе, можна дійти висновку про те, що кондиція позадоговірний зобов’язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та субєктним складом підпадає під визначення зобов’язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача безпідставно отримані грошові кошти в межах строку позовної давності у розмірі 6750 гривень.

Крім того, згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 640 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Середньофонтанський, 19-Б», третя особа ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів –задовольнити частково.

Стягнути з ОСББ «Середньофонтанський, 19-Б», код ЄДРПОУ 35503046, яке знаходиться за адресою: 65039, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Середньофонтанська, будинок 19-Б, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, який мешкає за адресою: 65039, АДРЕСА_1: безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 6750 (шість тисяч сімсот п’ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСББ «Середньофонтанський, 19-Б», код ЄДРПОУ 35503046, яке знаходиться за адресою: 65039, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Середньофонтанська, будинок 19-Б, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: 65039, АДРЕСА_2 сплачений судовий збір 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя

07 травня 2018 року