Рішення № 74352333, 02.11.2012, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 2-900/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2012 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Новосад М. Д.

при секретарі Смолій О.Я.

з участю: представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Червонограді справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ “Приватбанк”про визнання недійсними зміни розміру процентної ставки та зустрічним позовом ПАТ КБ “Приватбанк”до ОСОБА_2, ОСОБА_3 з участю третьої особи без самостійних вимог орган опіки та піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради про звернення стягнення на квартиру,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка 11.05.2011 року звернулась до ПАТ КБ “Приватбанк”з позовом про визнання недійсними зміни розміру процентної ставки за кредитним договором від 08.02.2006 року. В обґрунтування позову покликається на те, що 08.02.2006 р. уклала кредитний договір №GGHOGP00410310, відповідно до якого отримала кредит в розмірі 25000,00 доларів США на придбання житла та 1166.00 доларів США на сплату страхових внесків, під 0.82 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. З 19.07.2010 р. відповідачем в односторонньому порядку збільшено початкову ставку з 9.84% на 20.64 % на рік. Просить визнати недійсною зміну процентної ставки, здійснити перерахунок заборгованості за даним договором.

28.10.2011 року ПАТ КБ “ПриватБанк” звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, який ухвалою суду від 13.12.2011 року об’єднано в одне провадження.

В обґрунтування заявленого позову ПАТ КБ “Приватбанк”покликається на те, що відповідно до укладеного кредитного договору № GGHOGP00410310 від 08.02.2006 року ОСОБА_2, отримала кредит у розмірі 26166.00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9.84 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом згідно графіку, що вказаний в додатку до договору, з кінцевим терміном повернення 08.02.2016 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором “Приватбанк”та ОСОБА_2, уклали договір іпотеки, згідно якого було надано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 59.5 кв.м., яка розташована за адресою: м. Червоноград вул. Набережна, 23/20 Львівської області, яка належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі продажу від 03.02.2006 року за №36.

Всупереч умов кредитного договору ОСОБА_2, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та відсотків, чим порушує прийняті на себе зобов’язання. На час подачі позову, сума боргу за договором складала: - 19213,71 доларів США. Тому, просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу та виселити всіх мешканців які проживають у спірній квартирі.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, вимоги за зустрічним позовом не визнала. Додатково пояснила суду, що відповідач в односторонньому порядку підняв відсоткову ставку по кредиту, змінивши її з 9.84 % на 20.64 % на рік, чим істотно змінив умови договору. Просила здійснити перерахунок заборгованості з урахуванням первинної відсоткової ставки. У зустрічному позові просила відмовити.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, в їх обґрунтування послався на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнала, зустрічний позов підтримала. Додатково пояснила, що вимоги позивачки в ході розгляду справи були виконані, а саме повернуто назад первинну відсоткову ставку та здійснено перерахунок заборгованості відповідно до відсоткової ставки яка була на момент укладення кредитного договору. Змінила позовні вимоги, зменшивши суму заборгованості з 19213, 71 доларів США на 16037,82 долари США.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 вимоги ПАТ КБ “Приватбанк”не визнав, позов ОСОБА_2 підтримав. Просив справу розглядати у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в первинному позові слід відмовити, а зустрічний позов задовольнити з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що 08.02.2006 року між ПАТ КБ “Приват Банк”та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір № GGHOGP00410310 про надання кредиту, згідно з яким банк надав позичальнику кредит в сумі 25000.00 дол. США для придбання житла та 1160.00 дол. США на сплату страхових платежів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9.84% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.02.2016 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором “Приват Банк”(Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 уклали договір іпотеки № CGVAP4 від 08.02.2006 р., згідно якого було надано в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка належить останній на підставі договору купівлі продажу від 03.02.2006 року №36.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, встановлено що відповідачем 19.07.2010 року в односторонньому порядку піднято відсоткову ставку з 9.84 % до 20.64 % на рік.

В ході судового розгляду, представник відповідача 22.06.2012 року надала суду довідку-повідомлення, згідно якої ПАТ КБ “Приватбанк”повернули відсоткову ставку по даному кредитному договорі і станом на 12.06.2012 року остання становить 9.84 % річних, як передбачено договором.

У зв’язку із чим було проведено перерахунок розміру заборгованості за кредитним договором за первинною відсотковою ставкою (в розмірі 9.84 % річних), та змінено суму заборгованості з 19213, 71 доларів США на 16037,82 долари США.

ОСОБА_2 в судовому засіданні, вказала, що проведений розрахунок заборгованості є не повний проте, власного розрахунку заборгованості не надала, також доказів на підтвердження неправильності перерахунку розміру заборгованості здійсненого ПАТ КБ “Приватбанк”суду не надала. Тому суд вважає, що ПАТ КБ “Приватбанк”в повній мірі проведено перерахунок заборгованості про, що надано відповідний розрахунок.

Що стосується вимог за зустрічним позовом, суд прийшов до наступного.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч .2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов’язання, щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту .

Сторонами дотримана письмова форма укладення договору .

Всупереч умов договору відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та відсотків, чим порушує прийняті на себе зобов’язання.

Станом на 04.07.2012 року сума основного боргу за кредитним договором складає : сума боргу за договором складала: - 16037.82 доларів США з яких: 3993.24 доларів США – прострочена заборгованість; 11972.58 доларів США- заборгованість по тілу кредиту; 3213.49 доларів США –заборгованість по тілу позики; 72.00 доларів США –по відсотках; 779.75 доларів США- заборгованість по прострочених відсотках.

Згідно із ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно ст.ст.33,39 Закону України “Про іпотеку”у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовільнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. В рішенні суду зазначається і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу.

Також, ст.39 ч.2 Закону України “Про іпотеку”передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ст. ст. 369, 578 ЦК України при укладенні вказаного кредитного договору, ОСОБА_2, надала письмову згоду на передачу нерухомого майна в іпотеку, тим самим погодилась відповідати своїм майном за зобов’язання за кредитним договором.

Судом встановлено, що власником квартири № 20, що по вул. Набережна, 23 в м. Червонограді Львівської області є - ОСОБА_2 Однак в порушення умов іпотечного договору ОСОБА_2 зареєструвала після його укладення, в обтяжену іпотекою квартиру свого чоловіка: - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідкою КП “Комінтех”№112823 від 17.11.2011 року.

Відповідно до висновку комісії з питань захисту прав дитини від 06.03.2012 року, комісія висловила думку про недоцільність виселення малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 з квартири.

П.44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин”, судам роз’ясненно, що статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Також, судом встановлено, що на час укладення договору іпотеки № CGVAP4 від 08.02.2006 відповідачка за зустрічним позовом була єдиним власником квартири АДРЕСА_2. Що стосується неповнолітньої дочки ОСОБА_5, останній не належить частка у спірній квартирі, вона зареєстрована у ній без згоди “Іпотекодержателя”після укладення договору іпотеки.

Відповідно до ст.109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_3С,, ОСОБА_5, підлягають виселенню з спірної квартири.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що зустрічний позов ПАТ КБ “Приватбанк”про звернення стягнення підлягає до задоволення в повному обсязі.

Крім того в силу дії ст. 88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути в користь позивача судові витрати.

Керуючись: ст. ст. 10, 30, 60, 209, 224-226 ст.ст. 11, 16, 209, 212, 369, 525, 526, 527 , 530, 553, 554, 578, 589, 590, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 33, 39, 40 Закону України “Про іпотеку”, ст. 109 ЖК України, ст. 7 ЗУ “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України”, суд –

В И Р І Ш И В :

У позовних вимогах ОСОБА_2 до ПАТ КБ “Приватбанк”про визнання недійсними зміни розміру процентної ставки за кредитним договором та зобов’язання провести перерахунок по кредитній ставці на момент укладення договору - відмовити.

Зустрічний позов ПАТ КБ “Приватбанк”до ОСОБА_2, ОСОБА_3 з участю третьої особи без самостійних вимог орган опіки та піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради про звернення стягнення на квартиру –задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № CGH0GP00410310 від 08.02.2006 р., –в розмірі 16037 (шістнадцять тисяч тридцять сім) доларів 82 центи, що еквівалентно 128182 ( сто двадцять вісім тисяч сто вісімдесят дві) грн. 28 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки : квартиру загальною площею 59,50 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_2 –шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ “ПриватБанк”(49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу з іншою особою –покупцем, з отриманням витягу Державного реєстру прав власності, а також надання ПАТ КБ “ПриватБанку”всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити та зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 (15.05.1986 р.н.), ОСОБА_3 ( 26.03.1978 р.н.) та неповнолітню ОСОБА_5( 13.07.2007 р.н.) , які зареєстровані та проживають у ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути в користь ПАТ КБ “ПриватБанк”з ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 769 (сімсот шістдесят дев’ять) грн. 91 коп. судового збору. та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом 10-ти діб з часу проголошення рішення, а особами, які не були присутні під час його проголошення, протягом цього ж строку з дня отримання копії рішення.

Суддя: М. Д. Новосад