Рішення № 74352300, 08.09.2016, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 1328/9698/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 вересня 2016 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої – судді Білінської Г.Б.

при секретарі Дмитришин Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ПАТ «Універсал банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу, -

встановив:

29 листопада 2012 року ПАТ «Універсал банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просить постановити рішення про солідарне стягнення з відповідачів 76255,37доларів США, що еквівалентно 609509,17 гривень заборгованості за кредитним договором та судові витрати. про стягнення боргу.

У червні 2014 року представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд постановити рішення, яким солідарно стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 92294,13 дол. США, що еквівалентно 1092144,77 гривень заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що між ним та відповідачем-1 27.07.2007 року укладено кредитний договір №24/109-07К на суму 60000,00 дол.США з терміном повернення до 26.07.2037 року під 11,95% річних за користування кредитними коштами. Погашення кредиту повинно відбуватись відповідно до графіку погашення, що є невід’ємним додатком до кредитного договору. До графіку погашення вносились зміни додатковими угодами №1,2,3. відповідач-1 даного графіку не дотримувався чим порушив умови договору та ст.526ЦК України.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачами 2, 3 і 4 укладено договорам поруки від 27.07.2007 року, відповідно до яких поручителі зобов’язались перед позивачем відповідати за невиконання відповідачем-1 всіх зобов’язань за кредитним договором.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не дотримувався графіку погашення заборгованостей та не виконав вимоги позивача про дострокове погашення кредиту від 04.11.2010року, аналогічно не виконали вимог поручителі, банк змушений був звернутись до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідачів в поданих суду письмових запереченнях та в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що позивачем надано до суду розрахунок заборгованості за кредитом який є упередженим, не прозорим, який не піддається аналізу та необґрунтовано первинними документами бухгалтерської документації; не надано графіку погашення кредиту, що є невід’ємною частиною договору, на підставі якого має відбуватись погашення кредиту; заявив, що такий не укладався. Вказав, що, на підставі наданих Банком документів неможливо встановити дійсний реальний розмір заборгованості, що підтверджено висновком судової економічної експертизи, який міститься в матеріалах справи. Вважає, що позивачем не було розраховано, а сторонами не було досягнуто згоди щодо розміру реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту, що є складовою ціни кредитного договору, а також не досягнуто згоди сторонами та не врегульовано кредитним договором умови щодо порядку перерахунку щомісячного чергового платежу за умови дострокового погашення тіла кредиту. Таким чином кредитний договір не містить в собі однієї із істотної умови, передбаченої ст.1054 ЦК України, а відповідно не можливо перевірити правильність розрахунків кредитної заборгованості, які позивач надав суду. З цих та інших підстав, просив у задоволенні позову відмовити.

З’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

27.07.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №24/109-07К на суму 60000,00 дол.США з терміном повернення до 26.07.2037року під 11,95% річних за користування кредитними коштами.

Відповідно до п.4.5. Кредитного договору сплата позичальником заборгованості по кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення заборгованості по кредиту (Додатку 1), який є невід’ємною частиною даного договору. В подальшому додатковою угодою №2 від 29.06.2009 року сторони домовились викласти графік погашення заборгованості в новій редакції, неодноразово змінити розмір відсоткової ставки.

У відповідності до ст.ст. 10, 59-61 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди. Відсутність згоди сторін щодо будь-якої з істотних умов договору має наслідком його неукладеність.

В ході розгляду даної справи ухвалою від 12.09.2014 року призначалась судова економічна експертиза. Згідно Висновку №3702 судово-економічної експертизи експертом встановлено, що Кредитним договором не встановлено порядок перерахунку щомісячного чергового платежу за умови дострокового (відмінного від умов графіку) погашення тіла кредиту, не вказано схему погашення кредиту та тип процентної ставки, не зазначено детальний розрахунок сукупної вартості кредиту з врахуванням процентної ставки за ним вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача. Кредитний договір не містить і графіку платежів у затвердженій законодавством формі із визначення реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту. Враховуючи все вищенаведене експерту не надається можливим документально підтвердити фактичну заборгованість відповідно до наданого розрахунку за Кредитним договором №24/109-07К від 27.07.2007 року.

У Постанові Пленуму Верховного суду України "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" № 8 від 30.05.1997р. встановлено, що судова експертиза як один із засобів доказування сприяє повному, всебічному та об'єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень. Дослідивши вказаний вище висновок експерта, суд вбачає його належним та допустимим доказом у справі, оскільки він належно обґрунтований, надає вичерпні відповіді на поставлені питання, висновки експерта узгоджується з дослідницькою частиною та матеріалами справи.

Висновок експерта спростовує доводи позовної заяви. позивач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування існування заборгованості, а також її розміру, яка на його думку підлягає стягненню. Оскільки Кредитний договір не містить Графіку платежів, порядок перерахунку щомісячного чергового платежу за умови дострокового (відмінного від умов графіку) погашення тіла кредиту, схеми погашення кредиту та інших істотних умов неможливо перевірити правильність розрахунків кредитної заборгованості, які позивач надав суду.

Згідно ч. 4. ст. 4 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем позовні вимоги про укладання кредитного договору на певних умовах не доведені, розрахунки - первинними документами не підтверджені.

Судом також встановлено, що 27 липня 2007 року між позивачем та відповідачами -2, 3, 4 укладені з Договори поруки, відповідно до яких поручителі зобов’язались відповідати по зобов’язаннях ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору №24/109-07К від 27.07.2007 року, за яким останній зобов’язаний до 26.07.2037 року повернути кредит в сумі 60000,00 дол.США та сплати відсотки за користування кредитом в розмірі 11,95% річних, комісію, штрафні санкції у розмірі та випадках передбачених Кредитним договором.

У п. 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

З 28.07.2008 року розмір відсоткової ставки змінений Банком в односторонньому порядку в сторону збільшення, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем. Відсотки з цієї дати на залишок суми заборгованості за кредитним договором нараховувались за ставкою 15,25% річних.

Жодної згоди ні позичальник, ні поручителі на підняття відсоткової ставки не надавали.

Отже, договори поруки з 28.07.2008 року припинили свою дію, внесення змін до припинених Договорів було неможливим, а відповідно Додаткові угоди укладені до них по закінченню терміну їх дії являються нікчемними.

Крім того, позивач вважаючи такі договори діючими звернувся до суду з вимогою до поручителів з пропущенням шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

Згідно ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Крім цього, відповідач ОСОБА_2 помер, однак позовні вимоги щодо нього змінені чи уточнені не були.

При таких обставинах, суд вважає позовні вимоги недоведеними та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 197,209, 212, 213, 214, 215, 224, 255, 226 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 525, 526, 530, 553, 559, 598, 610, 1046-1054 ЦК України, суд,-

вирішив:

у задоволенні позову ПАТ «Універсал банк» стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованості за Кредитним договором №24/109-07К від 27.07.2007 року в сумі 92294,13 доларів США, що еквівалентно 1092144,77 гривень за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку, а також в стягненні судових витрат – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_5