Ухвала суду № 74349431, 31.05.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9942/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2018 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., при секретарі судового засідання Гайданці Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді заяву представника позивачів ОСОБА_1, яка діє від свого власного імені та в інтересах своєї неповнолітньої дитини – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про визнання правочинів недійними,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулася в суд з позовною заявою до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про визнання правочинів недійними.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2017 року відкрито провадження у цивільній справі № 308/9942/17 за вказаною позовною заявою.

04.05.2018 року через канцелярію суду представник позивачів ОСОБА_1, яка діє від свого власного імені та в інтересах своєї неповнолітньої дитини – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 подав до суду заяву про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про визнання правочинів недійними.

В обґрунтування заяви представник позивачів вказує на те, що згідно заяви про збільшення позовних вимог від 04.05.2018 року предметом спору є витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_1 та передання її спадкоємцям за законом померлого ОСОБА_8, існує ризик того, що відповідач може відчужити спірну квартиру і це унеможливить виконання рішення суду, в разі задоволення позову позивачів.

З метою недопущення вказаної ситуації, яка унеможливить виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог щодо витребування квартири в ОСОБА_7 представник позивачів просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, власником якої є ОСОБА_7 та не застосовувати до позивачів зустрічне забезпечення позову, так як накладенням арешту на спірну квартиру ОСОБА_7 не будуть завдані збитки.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано ст. ст. 149, 150 ЦПК України, які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обов’язковості до виконання судових рішень, встановленої статтею 124 Конституції України.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), а про вжиття забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений ч. 1 ст. 150 ЦПК України, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивачів, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом, щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання, або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову як обґрунтована підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що між сторонами виник спір про визнання правочинів недійсними та витребування з чужого незаконного володіння квартири та передання її спадкоємцям за законом, спір розглядається в суді, суд вважає, що заява представника позивачів – ОСОБА_4 про забезпечення позову є підставною.

При вирішенні заявленого клопотання суд виходить із того, що у випадку підставності позовних вимог, можуть виникнути об’єктивні перешкоди у виконанні рішення суду, якщо відповідач ОСОБА_7 протягом судового розгляду вчинить дії по відчуженню майна на користь третіх осіб.

Таким чином, з метою охорони матеріально-правових інтересів позивачів та виключення можливості невиконання рішення суду за результатами судового розгляду даної справи, заяву слід задовольнити.

Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 ЦПК України примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст.ст. 149-154, 157, 258-261, 352-355 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивачів ОСОБА_1, яка діє від свого власного імені та в інтересах своєї неповнолітньої дитини – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про визнання правочинів недійними - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, наклавши арешт на квартиру № 28, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м Ужгород, вул. Шопена, будинок № 6, власником якої є ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1).

Позивачі: ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідачі: Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, що знаходиться за адресою: площа Поштова, 3, м. Ужгород, Закарпатська область, Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за адресою: вул. Мукачівська, 6, прим. 5, м. Ужгород, Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області, що знаходиться за адресою: пл. Народна, 4, м. Ужгород, ОСОБА_6, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/ АДРЕСА_3, ОСОБА_7, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради, що знаходиться за адресою: площа Поштова, 3, м. Ужгород, Закарпатська область.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред’явлення ухвали до виконання – три роки.

Копію ухвали суду для виконання направити для виконання до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (вул. Заньковецької, 10, м. Ужгород, Закарпатська область) та учасникам справи для відома.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_9